Остап Черемшинський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Краєзнавець, етнограф
Остап Черемшинський
Остап Черемшинський,листопад 2012
Остап Черемшинський,
листопад 2012
Народження: 19.05.1936
с. Слобідка Долішня, нині приєднано до с. Дубенки, Монастириський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 21.11.2015
м. Івано-Франківськ, Україна
Поховання: с. Велеснів, Монастириський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство: українець
size Польща → size УРСРsize Україна
Родина: батько — Степан, сестра — Романа
Освіта: Київський інститут культури (нині — національний університет культури і мистецтв)
Робота: директор музею Володимира Гнатюка
Релігія,
духовне життя:
християнин
Творчість: збирання фольклору, вишивання, публіцистика
Громадська діяльність: організатор музеїв, виставок
Відзнаки: Орден «За заслуги» III ступеня, «Заслужений працівник культури України»

Оста́п (Євста́хій) Черемши́нський (19 травня 1936, с. Слобідка Долішня, нині у складі с. Дубенки, Україна — 25 листопада 2015[1][2][3], м. Івано-Франківськ, Україна) — український краєзнавець, етнограф, літературознавець, громадський діяч, бібліотекар. Брат Романи Черемшинської.

Життєпис

Остап Черемшинський, син Степана, народився 19 травня 1936 року в с. Слобідці Долішній Бучацького повіту Тернопільського воєводства Польщі (нині у складі села Дубенки Монастириського району Тернопільської области, Україна).

1976 року закінчив бібліотечний факультет Київського інституту культури (нині — Київський національний університет культури і мистецтв). Працював у восьмирічній школі, завідувачем клубу та бібліотеки у Велесневі, завідувачем бібліотек у селах Заліссі та Усті-Зеленому Монастириського району.

Помер 25 листопада 2015 року в одній з лікарень Івано-Франківська[4]. Похований у Велесневі.

Творча діяльність

Остап Черемшинський проводить екскурсію в музеї Володимира Гнатюка (19.04.2013)

Ініціятор заснування (1961—1968) та співавтор (з Ігорем Ґеретою) експозиції Обласного комунального етнографічно-меморіяльного музею В. Гнатюка у Велесневі, від 1969 — його директор. 1970 — організатор і учасник фольклорних експедицій, під час яких записав більше 700 народних пісень та близько 1000 коломийок, частина яких зберігається в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, понад 30 — опубліковані у збірнику «Пісні Тернопільщини».

Ініціятор відкриття меморіяльного кутка Володимира Гнатюка у Велеснівській сільській бібліотеці (1963) та школі (1964), спорудження пам'ятників на могилі Володимира Гнатюка на Личаківському цвинтарі у Львові та біля сільського музею у Велесневі (обидва — 1971), присвоєння імені Володимира Гнатюка Бучацькій середній школі № 1 (1971, нині гімназія), Велеснівській школі (1991), Тернопільському державному педагогічному інституту (нині університет, 1997), відкриття меморіяльних таблиць у Тернополі (1989), Бучачі, Велесневі (обидві — 1991), Івано-Франківську, Львові, Ужгороді.

Остап Черемшинський у Тернополі (22.08.2010)

Остап Черемшинський — співзасновник художньо-меморіяльного музею Юліана Панькевича в Усті-Зеленому (1992), краєзнавчого музею і картинної галереї у Велесневі (1997), літературно-меморіяльного музею Олени Кисілевської у м. Монастириськах (1999).

Доробок

Понад 50 років займався вишиванням, у його доробку — сорочки, краватки, рушники, подушки, жанрові картини та инше, розробляв візерунки вишивок.

Співавтор нарисів-путівників про музей Володимира Гнатюка у Велесневі (1971, 1982, 1991, 2006), автор більше 1000 публікацій про земляка, краєзнавчих матеріялів.

Відзнаки

Вшанування

У 2007 році Державний архів Тернопільської області видав бібліографічний покажчик «Етнограф і громадсько-культурний діяч Остап Черемшинський»)[7].

Бібліографія

Про Остапа Черемшинського

  • Головко, В. Двадцята вишиванка ювіляра  / В. Головко // Вісті Придністров'я. — 2011. — № 34 (19 серп.). — С. 3. — Культура і життя.
  • Дичко, Б. Одержимий духовністю / Б. Дичко // Свобода. — 2006. — № ? (20 трав.). — С. 6. — (Ювілеї).
  • Дичко, Б. Вишиванка життєвої долі / Б. Дичко // Свобода. — 2006. — № ? (23 серп.). — С. 10.
  • Друневич, М. «Вишиванка життєвої долі Остапа Черемшинського» / Марія Друневич // Вільне життя плюс. — 2011. — № 37 (13 трав.). — С. 8. — (Ювілеї).
  • Збирач Гнатюкіани  // Вісті Придністров'я. — 2011. — № 21 (20 трав.). — С. 2.
  • Золотнюк, А. Вони доповнили одне одного / Анна Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2016. — № 43 (3 черв.). — С. 1.
  • Ліберний, О. Король музейної справи Остап Черемшинський / Олександр Ліберний // Вільне життя плюс. — 2011. — № 55 (8 лип.). — С. 8. — (Ювілеї).
  • Маслій, М. Володимира Гнатюка комуністи вважали націоналістом номер два. Першим був Михайло Грушевський / Михайло Маслій // Нова Тернопільська газета. — 2013. — № 2 (16—22 січ.). — С. 5.
  • Огородник, Н. Відсвяткував 75-річчя у дев'ятнадцятій сорочці / Надія Огородник // 20 хвилин. — 2011. — № 74 (22—23 черв.). — С. 6.
  • Огородник, Н. Творчість мережана вишивкою / Надія Огородник // Тернопіль вечірній. — 2011. — № 27 (6 лип.). — С. 4.
  • Романенко, Л. Остап Черемшинський: «Не було б Гнатюка, не було б і мене...» / Л. Романенко // Нова Тернопільська газета. — 2011. — № 25 (29 черв. — 5 лип.). — С. 3.
  • Сирник, І. Вишиванка до свята  / Інна Сирник // Експрес. — 2008. — № № (19—20 серп.). — С. 17.
  • Якель, Р. «Якби кожна велика постать мала б свого Черемшинського / Роман Якель // Вільне життя плюс. — 2011. — № 51 (1 лип.). — С. 8. — (Ювілеї).
  • Черемшинська, Р. Пам'яті Остапа Черемшинського  // Вісті Придністров'я. — 2016. — № 18 (13 трав.). — С. 4.
  • Черемшинська, Р. Невтомний велеснянин / Романа Черемшинська // Вільне життя плюс. — 2016. — № 39 (20 трав.). — С. 6. — (Незабутні).

Примітки

  1. Перестало битися серце Остапа Черемшинського // Тернопільська обласна рада. — 2015. — 25 лист.
  2. Перестало битися серце Остапа Черемшинського Вільне життя плюс. — 2015. — № 96 (27 лист.). — С. 3. — (Співчуття).
  3. Перестало битися серце Остапа ЧеремшинськогоЛітературний Тернопіль. — 2016. — № 1. — С. 8. — (Замість квітки на свіжу могилу).
  4. Перестало битися серце Остапа Черемшинського // Про все. — 2015. — 25 лист.
  5. Чайківська, Я. Вручено премії імені братів Лепких / Яніна Чайківська // Тернопіль вечірній. — 2010. — № ? (20 жовт.). — С. 8.
  6. Василечко, М. Лауреатське поповнення / Микола Василечко // Вільне життя плюс. — 2010. — № ? (22 жовт.). — С. 1. — (Вітаємо!).
  7. Ониськів, М. У Тернополі побачив світ бібліографічний покажчик «Етнограф і громадсько-культурний діяч Остап Черемшинський» / Михайло Ониськів // Вільне життя. — 2007. — № ? (17 берез.). — С. 8. — (Вітаємо!).

Джерела

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Остап Черемшинський // Відеоканал Юрія Дігая. — 2010. — 15 жовт.

Зауваги