Остап Воронка

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Лікар, громадський діяч
Остап Воронка
д-р О. Воронка (стоїть другий зліва, Виділ філії товариства Просвіта, Бучач, 1930-ті)
д-р О. Воронка (стоїть другий зліва, Виділ філії товариства Просвіта, Бучач, 1930-ті)
Народження: 1905
с. Карів, тепер Сокальський район, Львівська область, Україна
Смерть: 30.5.1943
м. Челябінськ, РРФСР
Громадянство: size ЗУНРsize Польща
Родина: батько — Денис, діти — Роман
Освіта: гімназія, університет
Робота: лікар
Громадська діяльність: діяч товариства «Просвіта»
Примітки: репресований більшовицькою владою

д-р Остап Воронка (1905, с. Карів, нині Україна — 30 травня 1943, тюрма, м. Челябінськ, нині РФ) — український галицький лікар, громадський та просвітній діяч, симпатик ОУН, доктор медицини. Репресований більшовицькою владою. Батько українського математика д-ра Романа Воронки.

Життєпис

Остап Воронка народився 1905 року в с. Карові Сокальського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина (нині Сокальського району, Львівська область, Україна) в родині Дениса Воронки.

Здобув ступінь доктора медицини[1], отже, мав закінчити принаймні вищу гімназію та якийсь з університетів. Як діяч товариства «Просвіта» разом з д-ром Юліяном Павлишиним читали лекції, зокрема, на тему «Мати — перший лікар»[2]. Самостійно провадив спорадичні оздоровчі заходи в Бучачі. Перевіряв стан здоров'я членів товариства «|Луг», пропагував здоровий спосіб життя[3]. Організатор спортового життя Бучацького повіту. 26 липня 1934 бучацький повітовий комендант повідомив, що на провідних посадах у повіті є люди, яких підозрюють у зв'язках з ОУН, зокрема, Остап Воронка[4].

Один з двох українських лікарів Бучача на момент приходу більшовиків (разом з Володимиром Гамерським). За спогадами сина Романа, в Бучачі вони мешкали в будинку на площі біля міської ратуші[5].

Арештований НКВД (за спогадами дочки д-ра Михайла Гриніва Богуслави, це було 27 вересня 1939 — на свято Чесного Хреста[6]) без особливих причин і тривалий час вважався таким, що пропав безвісти. Помер 30 травня 1943 у тюрмі міста Челябінська (нині РФ).

Реабілітований 17 червня 1994 (12462-П).

Примітки

  1. Павлишин, с. 326.
  2. Шипилявий, С. Філія і кружки Т-ва «Сільський господар» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 222.
  3. Жизномир // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 525.
  4. Мизак, Н. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА. — С. 22.
  5. Інформація від Миколи Козака.
  6. 1924 р.н. – Богуслава Гринів // Територія терору.

Джерела

  • Воронка Остап Денисович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 3 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Збруч, 2008. — Кн. 1. — С. 584. — ISBN 978-966-528-297-6.
  • Павлишин, Ю. Здоровний стан Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 324–333.

Зауваги

Ambox content.png


Information icon4.svg