Ольга Гайдимовська

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Громадська діячка, освітянка
Ольга Гайдимовська
Народження: 5.10.1921,
м. Теребовля, нині Теребовлянська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 21.02.2005,
Канада
Поховання: правдоподібно, там само
Громадянство: українка,
size Польща → size УРСРsize Канада
Родина: батьки — Микола та Софія, чоловік — Евстахій, доньки — Марія, Анна та Зоня
Освіта: середня освітя в м. Теребовлі, медичний факультет Львівського університету
Робота: учителька, директорка парафіяльної «Рідної школи»
Релігія,
духовне життя:
парафіянка церкви Покрови Пресвятої Богородиці
Громадська діяльність: діяльна в українських організаціях Канади

Ольга Гайдимо́вська (з дому — Романишин; 5 жовтня 1921, м. Теребовля, нині Україна — 21 лютого 2005, Канада) — українська громадська діячка, освітянка.

Життєпис

Ольга Гайдимовська народився 5 жовтня[1] 1921 року в місті Теребовлі (нині — адмінцентр Теребовлянської громади Тернопільського району Тернопільської области України) в родині Миколи Романишина та Софії (з дому — Борковська).

Закінчила середню освіту в м. Теребовлі, навчалася на медичному факультеті у Львові, потім — у Мюнхені, куди виїхала під час Другої світової війни. Працювала ляборанткою в переселенчих таборах.

По війні переїхала до м. Ванкувера (Канада). Діяльна в житті парафії Покрови Пресвятої Богородиці. Голова батьківського комітету опіки над СУМ, членка Об’єднання жінок ЛВУ, протягом 4 років — секретарка Ліги українських католицьких жінок Канади (Нью-Вестмінстерська епархія). Учителька, директорка парафіяльної «Рідної школи»; довголітня голова (шість каденцій) відділу Комітету українок Канади, і секретарка Братства святого Миколая, членка-секретарка Комітету 1000-ліття хрещення України; членка комітету «Вшанування жертв голоду в Україні», Клюбу українських професіоналістів і підприємців. Часта делеґатка на провінційних, крайових і міжкрайових з’їздах.

Померла 21 лютого 2005[2] року в Канаді, де, правдоподібно[3], й похована.

Родина

Чоловік Евстахій — інжернер. Доньки — Марія (у заміжжі — Боднар), Анна (у заміжжі — Шумило) та Зоня.

Відзнаки

  • Шевченківська медаль Конґресу україців Канади (1989[4] або 1992[2]).

Джерела

Основне

  • Гайдимовська Ольга // Біографічний довідник до історії українців Канади. / М. Г. Марунчак; Українська Вільна Академія Наук в Канаді. — Вінніпеґ, 1986. — С. 128.
  • Мельничук, Б. Гайдимовська Ольга // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 323. — ISBN 966-528-197-6.

Примітки

  1. У некролозі журналу «Наша дорога» — 16 листопада.
  2. 2,0 2,1 Татарнюк, Я. Ольга Гайдимовська  / Ярослав Татарнюк // Наша дорога. — 2006. — Ч. 4 — С. 28. — (Вічная пам’ять).
  3. Власне дослідження Миколи Василечка.
  4. Ольга Гайдимовська // Конґрес україців Канади.

Зауваги