Олександр Капустинський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук


Священик, громадський діяч
о. Олександр Капустинський
о. Олександер Капустинський
о. Олександер Капустинський
Інші імена: о. Олександер Капустинський[1]
Народження: 16.8.1860
м. Садгора, нині в межах м. Чернівців, Україна
Смерть: 10.5.1939
с. Кудринці, нині {{}}, {{}},
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща
Родина: батько — Осип
Освіта: гімназія та правничий факультет університету в Чернівцях, Львівська духовна семінарія
Робота: посол Галицького сейму (від УНДП), віце-маршалок Борщівської повітової ради
Духовне служіння: сотрудник у Кудринцях та Заліссі, Колодрібці, парох с. Горошової, Мельниці
Громадська діяльність: ініціатор та співорганізатор спорудження будинку гімназії товариства «Рідна школа» у Борщові
Відзнаки: почесний крилошанин, радник Станиславівської консисторії
Примітки: греко-католик

о. Олександр Капустинський[2] (16 серпня 1860, м. Садгора, нині в межах м. Чернівців, Україна — 10 травня 1938, с. Кудринці, нині Україна) — український греко-католицький священик, громадсько-політичний та освітній діяч. Посол Галицького сейму від УНДП.

Життєпис

Народився 16 серпня 1860 року в м. Садгорі (нині в межах м. Чернівців, Україна) в родині Осипа Капустинського.

Закінчив гімназію у Чернівцях (очевидно, німецькомовну). Навчався на правничому факультеті Чернівецького університету (нині національний імені Юрія Федьковича), у Львівській духовній семінарії (нині Львівська духовна семінарія Святого Духа УГКЦ).

Висвячений 1886 року[3]. Того ж року розпочав служіння; був сотрудником у селах Кудринцях та Заліссі (нині околиця Борщова), Колодрібці (околиця Заліщик). Від 1896 — парох с. Горошової, від 1905 — містечка Мельниці (тепер смт Мельниця-Подільська в околиці Борщова).

У 1913—1914 роках — посол Галицького Сейму 10 скликання від Української національно-демократичної партії (УНДП, округ Борщів, діяв в Українському соймовому клубі, обраний від IV курії[4]). У лютому 1914 під час 6 засідання І сесії Галицького сейму вніс пропозиції: виділити 10000 крон допомоги українському (руському) Народному домі, заснувати Промислову школу та гімназію з українською мовою навчання (усе — в Борщові), замінити 4-класні школи нижчого типу в Новосілці єпископській, Іванкові, Більчі Золотому та Мельниці на Поділлі на школи вищого типу з українською мовою навчання[5].

У часі існування ЗУНР став делегатом Української Національної Ради ЗУНР як сеймовий посол[6]. Брав активну участь у встановленні влади Української Держави — ЗУНР — у Чорткові разом із М. Мельником[7]. Разом з УГА перейшов за р. Збруч, служив греко-католицьким священиком у Кам'янці-Подільському.

З 1920 — парох у Кудринцях, кудринецький декан.

У 1920—1930-х — член виділів товариства «Народний дім» та шкільної ради повіту, віце-маршалок Борщівської повітової ради. За його ініціативи та сприяння спорудили будівлю та відкрили гімназію товариства «Рідна школа» у Борщові.

Єпископ д-р Григорій Хомишин іменував о. О. Капустинського почесним крилошанином Греко-католицької капітули в Станиславові. У середині січня 1933 в катедральній церкві єпархії відбулася інсталяція нового крилошанина, який у той час уже мав важку хворобу ноги[8].

Помер 10 травня 1938 в с. Кудринцях, нині Борщівського району на Тернопільщині, Україна.

Відзнаки

  • Почесний крилошанин, радник Станиславівської консисторії[3].

Примітки

  1. І полюбите правду, а правда визволить Вас // Діло. – 1938. – Ч. 270 (4 грудня). – С. 4.
  2. У давніших джерелах Александер Капустинський; див.: Шематизм всего клира греко-католицької Епархії Станиславівської на рік Божий 1935. — Станиславів, 1935. — С. 13.
  3. 3,0 3,1 Чорновол, І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 135. — (Львівська сотня).
  4. Чорновол, с. 114—115.
  5. Subwencja na drogi // Kurjer Lwowski. — 1906. — № 187 (13 lipca). — S. 3.
  6. Литвин, М., Науменко, К. Історія ЗУНР. — Львів, 1995. — С. 89. — ISBN 5-7707-7867-9.
  7. Там само. — С. 39.
  8. Новинки. Церковне відзначення б. соймового посла // Діло. – 1933. – Ч. 12 (19 січня). – С. 5.

Джерела

Зауваги