Олег Вітвіцький

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Громадський і політичний діяч
Олег Вітвіцький
Олег Вітвіцький,липень 2017
Олег Вітвіцький,
липень 2017
Народження: 10.06.1976
с. Застіноче, Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство: українець
СРСР → size Україна
Родина: батько — Іван, дружина — дружина — Любов, діти — син, дочка
Освіта: Застіноцька неповна СШ, Теребовлянська СШ № 1, ТДПУ (нині Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка)
Робота: учитель історії, працівник ДАТО, ТОКМ
Творчість: публіцист
Наукова діяльність: кандидат історичних наук
Політична діяльність: КУН, УГП
Громадська діяльність: ВО «Молодіжний націоналістичний конгрес», очільник Міжнародної благодійної установи «Центр національного відродження імені Степана Бандери», громадсько-політичного об'єднання «Українська справа»
Контакти: Олег Вітвіцький у Фейсбуку.
Вікісховище
У «Тернопільській енциклопедії» є статті про инших людей з прізвищем Вітвіцький.

Олег Вітвіцький (нар. 10 червня 1976, с. Застіноче, нині Україна) — український освітянин, публіцист, історик, громадський і політичний діяч, письменник, бард, поет. Кандидат історичних наук (2004). Депутат і заступник голови Тернопільських обласної (2006—2009) і депутат міської рад.

Життєпис

Олег Вітвіцький, син Івана, народився 10 червня 1976 в с. Застіночому Теребовлянського району на Тернопільщині (нині Україна).

Навчання

1991 року закінчив Застіноцьку неповну середню школу[1], 1993 — Теребовлянську СШ № 1, 1998 — історичний факультет Тернопільського державного педагогічного університету (нині ТНПУ імені Володимира Гнатюка). В той час заприятелював з Іваном Гавдидою, який став для Олега Вітвіцького добрим учителем і політичним наставником[1]. Захистив дисертацію про діяльність духовенства УГКЦ в першій чверті ХХ століття на території Східної Галичини.

Робота

У 1998—2001 роках працював учителем історії та педагогом-організатором ЗОШ у рідному селі, у 2001—2002 — у Державному архіві Тернопільської області, у 2003—2004 — старшим науковим співробітником Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Директор дитячого оздоровчо-освітнього табору «Миротворець» (м. Теребовля).

Громадська і політична діяльність

У 2001—2005 — заступник голови Всеукраїнської організації «Молодіжний націоналістичний конгрес»; 2005 — провідний консультант виконавчого комітету Тернопільської обласної організації політичної партії «Народний Союз „Наша Україна“». У 2004—2005 — голова Міжнародної благодійної установи «Центр національного відродження імені Степана Бандери» в Києві. У 2006—2009 — депутат і заступник голови Тернопільської обласної ради. Керівник громадсько-політичного об'єднання «Українська справа».

Член Політичної партії «Українська Галицька партія», у 2017 році обраний головою Тернопільської обласної організації цієї політсили[2].

На місцевих виборах 2015 року висувався кандидатом на посаду міського голови Тернополя від Української Галицької партії[3].

На дострокових парляментських виборах 21 липня 2019 є кандидатом від партії «Голос» у виборчому окрузі № 166. 15 червня 2019 в бучацькому АРТ-дворі Святослав Вакарчук під час передвиборчої поїздки представив його як кандидата цієї політсили мешканцям міста та околиці.

Родина

Одружений, разом з дружиною Любою виховує сина і дочку[1].

Доробок

Автор наукових праць, публікацій у ЗМІ, віршів (зокрема, «Синові на Миколая», до якого Леся Горлицька (Мацьків) написала музику[4].

Співупорядник книги «Іван Гавдида — творець нової епопеї» (2011).

Книжки про Алярмика

Автор серії віршованих книжок про Алярмика, який бореться з негативними героями Адольфиком, Ліліпутіним, Медведчуковичем. Є ще й інші позитивні персонажі Ярема, Еней, Цятка.

«
— Ідея створити таку книжку виникла ще кілька років тому, — розповідає, — коли зіткнувся з проблемою знайти якусь дитячу національно-патріотичну літературу для власних донечки й сина. Як історику, мені дуже захотілося виправити таку ситуацію. Відтак разом з художником Любомиром Бейгером і створили «Повстанську абетку» для дошкільнят та молодших школярів.[5]
  »

Герой книжки Алярмик підданий критиці з боку російського телеканалу «Life News»[6][7].

Ілюстрації для «Повстанської абетки» створив художник Любомир Бейгер[8], для «Пригод Алярмика та його друзів» — Олена Волошинська.

Примітки

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 Гадомська, Л. Олег Вітвіцький: «Бути націоналістом — це велика відповідальність!» / Любов Гадомська // Тернопіль вечірній. — 2013 (29 лист.)
  2. ↑ Стало відомо, хто очолив Українську Галицьку Партію на Тернопільщині // Доба. — 2017. — 15 квіт.
  3. ↑ Чергові місцеві вибори 25.10.2015. Тернопільська область. Тернопільська міська рада // Центральна виборча комісія України.
  4. ↑ Лист Олега Вітвіцького до сина покладений на музику // Місто. — 2014. — 20 груд.
  5. ↑ Мичко, С. Маленький воїн з Тернополя поїде на Південь і Схід / Світлана Мичко // Місто. — 2015. — 29 січ.
  6. ↑ Как зомбируют школьников в Украине // Последнее Время. — 2015. — 4 лют.
  7. ↑ Тернопільську «Повстанську абетку» розкритикували у російських ЗМІ // Свобода. — 2014. — 10 жовт.
  8. ↑ Новак, Н. Дітям і дорослим — абетка про юного повстанця Алярмика / Надія Новак // 20 хвилин. — 2013 (3 лист.)

Джерела

Посилання

Про «Повстанську абетку»

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Про важливе. Олег Вітвіцький // Телеканал ІНТБ. — 2014. — 13 жовт.
Цимбалюк і Вітвіцький популяризували Алярмика // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 22 січ.
Абетку, де замість знайомих дитячих ілюстрацій повстанські малюнки, видали у Тернополі // ZIK. — 2015. — 2 бер.
Про важливе. Олег Вітвіцький // Телеканал ІНТБ. — 2018. — 25 трав.

Зауваги

Information icon4.svg Першу версію цієї статті створив Микола Василечко. Співавтор: Дмитро Лоґуш.
Ambox content.png Шановні читачі! Ви можете допомогти виправити в тексті граматичну, стилістичну чи фактологічну помилки, неточности, доповнити статтю новими чи невідомими фактами.
Отримано з http://ternopedia.te.ua/index.php?title=Олег_Вітвіцький&oldid=33795