Наталія Кміцикевич-Цибрівська

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Піяністка, освітянка
Наталія Кміцикевич-Цибрівська
Наталія Кміцикевич-Цибрівська
Наталія Кміцикевич-Цибрівська
Народження: 28.11.1896,
с. Добромірка, нині Збаразька громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 07.03.1986,
м. Івано-Франківськ, нині Україна
Поховання: правдоподібно,
Громадянство: українка,
size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща → size УРСР
Родина: батьки — Микола та Катерина, чоловік — дмитро, брат — Лаврентій, діти — Юрій, Тетяна
Освіта: музична школа при Руському інституті для дівчат у Перемишлі, Вищий музичний інституті у Львові, Музичний інститут у Відні
Робота: викладала фортепіяно у Відні, Надвірній (нині Івано-Франківська область), музичному училищі імені Д. Січинського в Івано-Франківську
Творчість: у репертуарі — твори українських та закордонних композиторів; акомпанувала на концертах відомим співакам

Наталія Кміцикевич-Цибрівська[1] (28 листопада 1896, с. Добромірка, нині Україна — 7 березня 1986, м. Івано-Франківськ, нині Україна) — українська піяністка, освітянка.

Життєпис

Наталія Кміцикевич-Цибрівська народилася 28 листопада 1896 року в селі Добромірці в околиці Збаража (нині село у складі Збаразької громади Тернопільського району Тернопільської области України) в родині священника о. Миколи Кміцикевича та Катерини (з дому — Левицька). Батько помер у рік її народження, після його смерти мати (освітянка-піяністка, сестра композитора Івана Левицького) з донькою переїхала до м. Перемишля.

Музики навчалась у матері, 1908—1912 — у музичній школі при Українському (Руському) інституті для дівчат у м. Перемишлі (кляса Ольги Окуневської). 1912—1914 — у Вищому музичному інституті у м. Львові (нині національна музична академія; кляса фортепіяно Марії Криницької, теоретичні предмети — Станіслав Людкевич), 1915—1916 — в Музичній школі братів Гораків (кляса Карла Радля) в м. Відні (Австрія). Удосконалювала майстерність у Г. Райнгольда, Є. Лялевича і П. де Кона у Відні.

1916—1921 викладала фортепіяно у Відні, 1921—1958 — в м. Надвірній (нині Івано-Франківська область), 1958—1969 — музичному училищі імені Д. Січинського в Івано-Франківську.

У 1920-х—1930-х була членкою «Союзу українок», брала участь у проведенні щомісячних вечорів, свят.

Померла 7 березня 1986 року в місті Івано-Франківську, де, правдоподібно[2], й похована.

Родина

Чоловік Дмитро Цибрівський — громадський діяч, хоровий дириґент — народився 20 грудня 1922 в м. Надвірній. З чоловіком познайомилася у Відні, який відбував там політехнічні студії. Повернувшись в Україну, вони одружились і оселилися в Надвірній, де Дмитру запропонували роботу. 11 листопада 1943 його під час облави заарештували німці — він був закатований у Станиславівській тюрмі.

Син Юрій — піяніст (жив у США), дочка Тетяна.

Творчість

Здібности музикантки відзначив Станіслав Людкевич. Композитор Борис Кудрик написав спеціяльно для неї фортепіянну мініятюру-прелюдію і подарував з присвятою.

У репертуарі — твори українських та закордонних композиторів, зокрема «Італійський концерт» Йогана-Себастьяна Баха, «Соната № 8» і «Концерт № 3» Людвига ван Бетховена, «Концерт № 2» Каміля Сен-Санса, «Фантастичні п'єси», «Арабеска» Роберта Шумана, етюди, ноктюрни, вальси Федерика Шопена, мазурки, вальси, етюди, «Сонет Петрарки», «Угорська рапсодія № 12» Ференца Ліста, «Перша українська рапсодія», Прелюд, Сарабанда, Ґавот, «Без тебе, Олесю» Миколи Лисенка, мініятюри Сергія Борткевича й инші.

Акомпанувала на концертах відомим співакам, зокрема, Одарці Бандрівській, Олександрі Любич-Парахоняк, Олені Дмитраш.

Учасниця Шевченківських вечорів у Перемишлі та Львові (1910—1914), Відні (1916—1919), Надвірній (1933—1949), концертів, присвячених творчости Миколи Лисенка та инших.

Джерела

Основні

  • Лисенко, І., Мельничук, Б. Цибрівська-Кміцикевич Наталія Миколаївна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 676. — ISBN 978-966-528-318-8.
  • Медведик, П. Кміцикевич-Цебрівська Наталія Миколаївна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 93—94. — ISBN 966-528-199-2.[3]
  • Максим'юк, Г. «Вона ніколи не переривала зв’язку з музикою, жила й надихалась нею» / Галина Максим'юк // Галицький кореспондент. — 2011. — 2 груд.
  • Максим'юк, Г. Музика надихала її /Галина Максим'юк // Свобода. — 2013. — Ч. 11 (15 бер.). — С. 14. — (Постаті).
  • Попко, З. Н. Кміцикевич-Цибрівська Наталія Миколаївна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ин.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=8673 (дата звернення: 22.10.2021)

Література

  • Лабанців-Попко, З. Сто піяністів Галичини. — Л., 2008.
  • Максим'юк, Г. Наталя Цибрівська // Українська музика. — 2012. — Ч. 1.
  • Медведик, П. Діячі української музичної культури: Матеріяли до біобібліографічного словника // Записки НТШ. — Т. ССХХV І. — Праці Музикознавчої комісії. — Л., 1998.
  • Наталя Кміцикевич-Цебрівська (1896 — 1986) — піаністка, педагог // Визначні постаті Тернопілля: Біогр. зб. / Уклад.: О. Бенч, В. Троян. — К., 2003. — С. 91.

Примітки

  1. У деяких джерелах помилково вказано Цебрівська.
  2. Власне дослідження Миколи Василечка.
  3. У ТЕС — два гасла про ту ж особу.

Зауваги