Міхал Францішек Потоцький

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Дідич, урядник, благодійник РКЦ
Міхал Францішек Потоцький
Портрет Міхала Францішека Потоцького над мінбаром у костелі домініканів у Кам'янці на Поділлі
Портрет Міхала Францішека Потоцького над мінбаром у костелі домініканів у Кам'янці на Поділлі
Инші імена: Michał Franciszek Potocki, Михайло Потоцький
Народження: бл. 1697
Смерть: 1760
м. Кам'янець-Подільський, нині Хмельницької області, Україна
Громадянство: size Республіка Обидвох Націй
Родина: батько — Юзеф Станіслав Потоцький, матір — Елеонора з Реїв, дружина — Маріанна з Концьких, діти — Елеонора Тереза, Уршуля, дід — Павел Потоцький, стрийки — Ян Потоцький Александер Ян, Теодор, Стефан Потоцькі
Робота: урядник
Громадська діяльність: благодійник Римо-католицької церкви, монастиря кармелітів у Теребовлі, домініканів — у Підкамені, Кам'янці-Подільському
Примітки: римо-католик

Міхал Францішек Потоцький (пол. Michał Franciszek Potocki, бл. 1697 — 1760, м. Кам'янець-Подільський, нині Україна) — польський шляхтич з роду Потоцьких гербу Золота Пилява, військовик, урядник, благодійник Римо-католицької церкви. Теребовлянський староста, дідич маєтностей. Онук дідича Чорткова Павела Потоцького.

Життєпис

Варант гербу Золота Пилява
Пам'ятна дошка, монастир у Підкамені
Фундаційна таблиця над входом до костелу домініканців, Кам'янець на Поділлі

За даними відомого польського сайту Марека Мінаковського «Sejm wielki» народився бл. 1697 р.[1] Син кам'янецького каштеляна Юзефа Станіслава Потоцького (пом. 1722) та його другої дружини Елєонори з Реїв, онук кам'янецького каштеляна Павела Потоцького. Його зведеним братом був брацлавський каштелян Ян Потоцький (пом. 1744).[2]

21 березня 1721 отримав призначення на уряд теребовельського старости, який 24 квітня 1758 відступив Йоахімові Каролю Потоцькому[3]. Посідав також уряд чигиринського старости[2].

1742 року офірував для костелу Внебовзяття в Теребовлі кільканадцять реліквій, привезених з Італії[4]. 1746 р. його коштом розпочали другий етап будівництва келій домініканського монастиря в Підкамені[5] (нині студитський Монастир походження дерева Хреста Господнього УГКЦ, неподалік Залізців, на одній зі стін монастиря збереглася пам'ятна плита на його честь). У 1750, 1755 роках надав кошти для будівництва, розпису костелу Внебовзяття і монастиря кармелітів у Теребовлі[6]. За версією польського дослідника Анджея Бетлєя, в монастирі кармелітів у Теребовлі був портрет теребовельського старости Міхала Францішека Потоцького[7]. Його коштом відбудували та реконструювали костел святого Миколая та монастир домініканів у м. Кам'янці-Подільському[8].

1758 року Йоахім Кароль Потоцький отримав місто Мурафу в Брацлавському воєводстві (нині село в околиці Шаргорода) і вісім фільварків від стрийка Міхала Францішека[9]. Його маєтністю були Савинці (нині село в околиці Ярмолинців). 1759 р. передав маєтність Нєсвін небожу Теодорові Потоцькому, Говарчів (Gowarczów) — йому спільно з Йоахімом Каролем — у Сандомирському воєводстві[10].

Помер, за даними Мирослава Наґєльського, 1753 року[2]. За іншими — 1760-го у власному будинку («будинок Потоцького») на території обдарованого домініканського монастиря (Кам'янець-Подільський). Два останні роки перед смертю провів у монастирі[11]. Очевидно, що був похований у крипті одній з обдарованих ним культових споруд, правдоподібно, у кам'янецьких домініканів.

Його портрет зберігся над мінбаром у костелі домініканів у Кам'янці на Поділлі[12].

Сім'я

Портрет Уршулі з Потоцьких

Дружина — Маріанна з Концьких, дочка дідича Кривчого, київського воєводи Марціна Казімєжа Контського[13], сестра кам'янецького старости Яна Станіслава Концького, шлюб взяли 25 травня 1721[14]. Шлюб не був удалим, про що свідчать збережені листи[15]. Діти:

  • Елеонора Тереза[16] — дружина Юзефа Накваського, каштеляна равського (Рава-Мазовецька),[17] потім Александера Гілярія Потуліцького[16]
  • Уршуля — дружина графа Героніма Вєльопольського[18], великого коронного конюшого[19]
  • Маріанна[15].

Примітки

  1. Michał Franciszek Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: 9.611.95). (пол.)
  2. 2,0 2,1 2,2 Nagielski, M. Potocki Józef Stanisław (Stanisław) h. Pilawa (zm. 1722) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 57. (пол.)
  3. Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV–XVIII wieku: spisy / opracowal Kazimierz Przyboś. — Wrocław — Warszawa — Krakόw — Gdańsk — Łódź : Polska akademia nauk, Biblioteka Kόrnika, 1987. — T. 3 : Ziemie ruskie. — Zeszyt 1 : Urzędnicy wojewόdztwa Ruskiego XIV–XVIII wieku (Ziemie Halicka, Lwowska, Przemyska, Sanocka): spisy. — S. 100. — ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4. (пол.)
  4. Betlej, A. Kościoł p.w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 17. — S. 391. — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
  5. Сокаль і Сокальщина. Хрестопроісхожденський монастир студійського уставу в Підкамені.
  6. Betlej, A. Kościoł… i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli… — S. 362—363.
  7. Betlej, A. Kościoł …i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli… — S. 385.
  8. Кам’янець-Подільський. Телепортація в Середньовіччя // Український світ. — 2017. — 8 серпня.
  9. Szczygielski, W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791) // Polski Słownik Biograficzny. — 1983. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 55—56. (пол.)
  10. Szczygielski, W. Potocki Teodor h. Pilawa (1730—1812) // Polski Słownik Biograficzny. — 1985. — T. XXVIII/2, zeszyt 117. — S. 215. (пол.)
  11. Вечерський, В. Українські монастирі. — К., Харків : ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція „Наш час“», ВАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2008. — іл. — С. 369. — (Невідома Україна). — ISBN 978-966-1530-06-4, ISBN 966-8174-12-7.
  12. Портрет Міхала Францішека Потоцького над мінбаром у костелі домініканів у Кам'янці на Поділлі (інформація від Ірини Пустиннікової).
  13. Przyboś ‎, A. Kątski (Kącki, Kontski) Marcin Kazimierz h. Brochwicz (1636—1710) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII/2. — S. 317—318. (пол.)
  14. Rabowicz, E., Stok, P. Kącki Jan Stanisław h. Brochwicz (ok. 1685—1727) // Polski Słownik Biograficzny. — T. XII/2. — S. 315. (пол.)
  15. 15,0 15,1 Potocka Marianna z Katskich (1697-1752), starościna trembowelska.
  16. 16,0 16,1 Hayto, L. Potulicki Bonawentura Michał h. Grzymała (1756—1805) // Polski Słownik Biograficzny. — 1984—1985. — T. XXVIII/2, zeszyt 117. — S. 251. (пол.)
  17. Szczygielski, W. Nakwaski Józef h. Prus II (ok. 1680—1749) // Polski Słownik Biograficzny. — 1977. — T. XXII. — S. 483. (пол.)
  18. Jaroszewski, T., Baraniewski, W. Pałace i dwory w okolicach Warszawy. — 1992. — S. 128. (пол.)
  19. Księgi Referendarii Koronnej z drugiej połowy XVIII wieku: 1768-1780. — Warszawa : Książka i Wiedza, 1955. — S. 578. (пол.)

Джерела

Посилання

Зауваги

Першу версію цієї статті започаткував Дмитро Лоґуш.