Міхал Мужило Бучацький

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук


Шляхтич
Міхал Мужило Бучацький
Інші імена: Ян Міхал, Мірсил, Мусило
Народження: бл. 1390/1410
Смерть: 1469/1470
Родина: Міхал Авданець — батько, Малґожата Колянка — матір, дружини — Ядвіґа, Катажина, діти Міхал, Ян, Давид, Катажина, Малґожата
Робота: військовик, урядник, меценат, каштелян кам'янецький, подільський воєвода, коломийський і снятинський староста

Міхал Мужило Бучацький[1] (бл. 1390 — 1469/1470) — польський[2] шляхтич, військовик та урядник Королівства Ягеллонів. Представник роду Бучацьких гербу Абданк.

Імена

варіант гербу Абданк

У виданні «Akta grodzkie i ziemskie» згаданий, зокрема, як Michael alias Musilo[3]. У Каспера Несецького він фігурує як Jan Mużył; також цей автор стверджує, що інші генеалоги називають його Mirsił[4]. Садок Баронч називає його Мужило, додаючи, що інші називають його Jan чи Michał[5]. Адам Бонєцький уважав, що його іменем було Міхал, а звали його Мужило, щоб відрізнити від старшого брата, теж Міхала[6]. У Владислава Семковича — як Michał Mużyło[7], або Mużyło[8][9]. У виданні «Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV–XVIII wieku» (1987) фігурує Міхал Мусило (Мужило) Бучацький, щоправда, упорядник Казімєж Пшибось, певне, переплутав його зі старшим братом Міхалом[10], оскільки власне той помер 1438-го [11]. У кількох сучасних авторів (Віталій Михайловський, Єжи Сперка) він фігурує як Міхал Мужило.

Життєпис

Син подільського воєводи[Джерело?] Міхала Авданця (Абданка) (Michał Awdaniec) з Бучача (пом. не раніше 7 листопада 1394[12]) і його дружини Малґожати Колянки гербу Юноша[13].

Після поділу спадщини отримав від батька у володіння, зокрема, Бучач. Владислав II Ягайло, король Польщі, 1427 року затвердив його права на Бучач[14]. Також він отримав від короля підтвердження надання батькови Бучача, Жизномира, Сороків та Вільхівця над Коропцем та переведення міста з ленного права на польське дідичне[15][16].

Після смерті великого литовського князя Вітовта разом з братами Міхалом і Теодориком сприяв захопленню Поділля у 1430 р. для Корони Польської, зайнявши замки в Кам'янці на Поділлі, Смотричі, Червоногроді, Скалі (нині Скала-Подільська)[17]. Отримав 1436 року у заставу від короля староства Снятинське і Коломийське у Руському воєводстві з метою відбудови тих замків. Після загибелі брата М. Бучацького (дідич Підгайців) став опікуном його малолітніх дітей і вдови Ельжбети (до 1444 року). 2 вересня 1439 р. фундував костеал у Михальчу (записав для нього село Репужинці в околиці Городенки)[5].

10 лютого 1444 в Коломиї Ян з Чижова — краківський каштелян, староста, намісник короля — разом з асесорами наказав йому не брати мита з львівських міщан в Коломиї[18]. Уклав 1454 року договірну грамоту з молдавським канцлером Міхаєм про сплату мита у Коломиї[Джерело?]. Був послом короля 1461 року у князівстві Молдавії (Бесарабія).

1460 року став каштеляном кам'янецьким[14]. Владислав Семкович[19] та сучасні автори подали, що воєводою подільським став 1466 року, давніше Анна Дерфлєрувна — що 1465[14].

Помер старим[20]; за даними о. Садока Баронча, 1469 року[5], Анни Дерфлєрувни[14], укладачів видання «Urzędnicy Podolscy XIV–XVIII wieku: spisy» — 1470[21].

Маєтності, посідання

До нього перейшла родова резиденція у Бучачі[14], став підписуватися «з Бучача і Мужилова».

Його братанок Ян, син Міхала, 1453 року набув від нього Библо[6]. 2 березня 1456 року, згідно запису в книзі галицького суду, шляхтич Грицько Кердейович продав свою спадкову маєтність Козлів, село у Теребовлянському повіті, за 400 польських гривень М. М. Бучацькому, старості снятинському і коломийському[22][23].

Посідав також, зокрема:

Шлюби і діти

Перший шлюб з Ядвиґою (невідомого походження) був бездітним.
У шлюбі з Катажиною (прізвище невідоме) народилися:

  • Міхал (бл. 1430 — по 1474) — староста снятинський; дружина — Зофія з Коморова (Коморовська)
  • Ян — одружився бл. 1453, ймовірно з Барбарою (прізвище невідоме)
  • Давид (бл. 1440—1485) — кам'янецький стольник 1472, галицький підкоморій 1474, подільський воєвода 1481, генеральний подільський староста (1483)
  • Катажина (бл. 1420—?) — дружина подільського воєводи, галицького каштеляна Анджея Гіндржиха Фредра з Плешевичів гербу Бонча (бл. 1410—1476/1477)
  • Малґожата, дружина:
    1. перемиського каштеляна Миколая Кміти з Дубецька[29] гербу Шренява;
    2. Станіслава Влодковича[30] з Яричева;
    3. міщанина Юрашка Фредерічі зі Львова.

Є також інформація, що мав доньку Барбару (Варвару), дружину Станіслава зі Славська (Славського).[31]

Примітки

  1. Михайловський, В. Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI ст. — К. : Темпора, 2012. — іл. — С. 118, 120—122 etc. — ISBN 978-617-569-060-4.
  2. Однороженко, О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. — К. : Темпора, 2011. — іл. — С. 72. — ISBN 978-617-569-025-3.
  3. Akta grodzkie i ziemskie. — Lwów : I. Związkowa Drukarnia we Lwowie, 1887. — T. XII. — S. 247. (лат.)
  4. Niesiecki, K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów, 1728. — T. IV. — S. 217.
  5. 5,0 5,1 5,2 Barącz, s. 44.
  6. 6,0 6,1 Boniecki, t. 2, s. 216.
  7. Semkowicz, W. Ród Awdańców w wiekach średnich. Dokończenie. — 1920. — S. 216, 224.
  8. Там само. — S. 201.
  9. Semkowicz, W. Ród Awdańców w wiekach średnich. Ciąg dalszy. — 1919. — S. 288.
  10. Urzędnicy województwa ruskiego… — S. 39, 315.
  11. Dörflerówna, A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438) // Polski Słownik Biograficzny. — T. III. — S. 84
  12. Sperka, J. Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu // Średniowiecze Polskie i Powszechne. — Katowice : Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2014. — № 6 (10). — S. 82. — ISSN 2080-492X.
  13. Dörflerówna, A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1392) // Polski Słownik Biograficzny. — T. III. — S. 84.
  14. 14,0 14,1 14,2 14,3 14,4 Dörflerówna, s. 85.
  15. Sperka, J. Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu… — S. 78.
  16. Варто зауважити, що в джерелах є твердження про отримання Бучачем маґдебурзького права 1393 року (див.: Smulski, A. Mój Buczacz. — Kielce : Światowid, 2014. — S. 5. — ISBN 978-83-62509-03-4. (пол.), автор не поточнює, звідки дата.), чи наприкінці XIV ст. (див.: Кобельський, М. Бучач // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2004. — Т. 3 : Біо — Бя.— С. 674. — ISBN 966-02-2682-9.)
  17. Пламеницька, О. Кам'янець-Подільський… — C. 38.
  18. Rohatyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1888. — T. IX : Poźajście — Ruksze. — S. 692. (пол.) — S. 693. (пол.)
  19. Semkowicz, W. Ród Awdańców w wiekach średnich. Dokończenie. — S. 216 (інт. 107).
  20. Barącz, S. Pamiątki jazłowieckie — Lwów : Drukarnia Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1862. — S. 34.
  21. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII-XVIII wieku: spisy / pod redakcją Antoniego Gąsiorowskiego. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — S. 193. — (Urzędnicy podolscy XIV-XVIII wieku. T. 3 : Ziemie ruskie, zesz. 3 : Urzędnicy Podolscy XIV–XVIII wieku: spisy / opracowali Eugeniusz Janas, Witold Kłaczewski, Janusz Kurtyka, Anna Sochacka)
  22. Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — S. 241. — № 2767. (лат.)
  23. Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa, 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 43. (пол.)
  24. Semkowicz, s. 224.
  25. Semkowicz, s. 226 (int. 117).
  26. Akta grodzkie i ziemskie. — T. XII. — S. 247—248.
  27. Akta grodzkie i ziemskie. — T. XII. — S. 247—248.
  28. Tudorów, wś, pow. husiatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1902. — T. XV, cz. 2 : Januszpol — Wola Justowska. — S. 666. (пол.) — S. 666. (пол.)
  29. Kmitowie (01) (пол.)
  30. Boniecki, A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 220.
  31. Каталог пергаментних док-ів ЦДІА у Львові 1233—1799. — К. : Наукова думка, 1972. — №. 248.

Джерела

  • Barącz, S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
  • Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 220—221. (пол.)
  • Dörflerówna, A. Buczacki Michał Mużyło, h. Abdank (†1470) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. 3. — 480 s. (репринт 1989 р.) — ISBN 83-04-03291-0. — S. 85. (пол.)
  • Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV–XVIII wieku: spisy / opracowal Kazimierz Przyboś. — Wrocław — Warszawa — Krakόw — Gdańsk — Łódź : Polska akademia nauk, Biblioteka Kόrnika, 1987. – T. 3 : Ziemie ruskie. – Zeszyt 1 : Urzędnicy wojewόdztwa Ruskiego XIV–XVIII wieku (Ziemie Halicka, Lwowska, Przemyska, Sanocka): spisy. — 417 s. — ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4. (пол.)

Література

  • Банах, І. Бучацькі на Підгайцях // Галицька брама. — Львів. — 2006. — № 135/36.
  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
  • Дуда, І. Бучацькі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 211. — ISBN 966-528-197-6.
  • Пламеницька, О. Кам'янець-Подільський. — К. : Абрис, 2004. — 256 с., іл. — ISBN 966-531-170-0.
  • Akta grodzkie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — Lwów, 1868—1887. — Т. I—XII. (лат.), (пол.)

Посилання

Зауваги