Міхал Авданець

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Дідич, придворний
Міхал Авданець
Інші імена: Міхаель Абданк, Михайло Абданк, Михайло Бучацький
Смерть: не раніше 7.11.1394
Родина: дружина (ймовірно, Малґожата), сини Міхал, Теодорик, Міхал Мужило
Робота: придворний, військовик
Громадська діяльність: фундатор римо-католицької парафії в Бучачі
Примітки: шляхтич гербу Абданк (Авданець)

Міхал Авданець[1][2][3] з Бучача, або Міхал Абданк,[4] іноді Михайло Авданець (пол. Michał Awdaniec z Buczacza; Шаблон:† не раніше 7 листопада 1394[5][6]) — шляхтич часів Королівства Польського, придворний короля Владислава ІІ Яґайла. Вважається засновником роду Бучацьких гербу Абданк, що були католиками. Посідав маєтності в Українських землях Корони Польської.

Життєпис

герб Королівства Польського (до 1385)
герб Королівства Польського (1385—1569)
варіант гербу Абданк
герб Ленчицького воєводства

За одними даними, прибув до Руси за часів короля Казімєжа ІІІ[7] За іншими, це відбулось вже по смерті Казімежа ІІІ[8]. Д-р Владислав Семкович, сучасний дослідник Станіслав Тилюс вказували, що походив з ленчицької гілки Абданків[9] (раніше Анна Дерфлєрувна вважала, що правдоподібно походив звідти[7]). Ймовірно, спочатку мав садибу (резиденцію) в Рукомиші.

Українські дослідники Олег Однороженко[10], Валерій Степанков вважали Абданків польським родом[3]. Стенлі (Станіслав) Ковальскі стверджував, що рід польських Абданків почав осідати в колишньому Галицько-Волинському Князівстві після закінчення другого етапу війни за галицько-волинську спадщину 1366 року[11].

Родич Анни Бучацької — дружини Петра Ґаштовта[12].

1372 року отримав надання в Галицькому та Коропецькому повітах.[13][14] Під час правління у Королівстві Русі князя Володислава Опольського (1372–1379) — де-факто намісника короля Угорщини Людовика І Анжуйського, отримав у володіння Бучач, де сприяв розбудові замку, перебудові костелу, для чого видав 1373[15] і 28 липня 1379, як і для католицької парафії[16]) грамоту. Свідком у фундаційній грамоті записані, зокрема, Рогозка з Язлівця, власник Копичинців — Прандота Копичинський з Бествіни.[17]

Записаний як свідок: 9 лютого 1386 — у грамоті руського старости Андраша (як Michaele Habdank)[18]; 29 вересня 1389 — у привілеї короля Владислава ІІ Яґайла, виданому у Львові, яким він підтвердив надання королем Казімежом ІІІ місту Львову 100 франконських ланів[19]; 16 квітня 1392 — у Львові у привілеї короля Ягайла, яким монарх надавав шляхті та боярам Луцької землі такі самі права і привілеї, що й Львівської[20].

24 січня 1392 в Луцьку король Владислав ІІ Яґайло своїм привілеєм надав Міхалу Авданцю з Бучача у власність село Койданів[21]. 24 січня 1392 видав грамоту стосовно села Кийданова Теребовельського повіту Галицької землі про вирядження до служби одного зі списом і двох стрільців зі зброєю та кіньми[16] (за іншою версією, напис був про вирядження на службу 2-х лучників та одного озброєного списом воїна був доданий королем Яґайлом у 1417 р., коли грамота була в Городку Галицькому (нині Городок на Львівщині).[21]

Після анексії земель Русі королями Польщі отримав згоду від короля Владислава ІІ Яґайла на привілей надання маґдебурґії Бучачу — одному з перших поселень у Галичині (Галицькій земли). Польський біографічний словник не вказує точної дати, 1393 рік вказують у полвікі, щоправда, без посилання на джерело[22]. Юзеф Мітковський стверджував, що Міхал Абданк отримав село Рожане (Горожане, нині Устя-Зелене)[23]

За допомогу у боротьбі з татарами при укладенні з ними миру отримав значні земельні володіння поблизу Білгороду (нині Білгород-Дністровський), Очакова[Джерело?]. На думку А. Дерфлєрувни, отримав маєтності за королів Казимира ІІІ, Людовика І, Яґайла[7]. Став підписуватися як «Michael haeres de Buczacz» (Михайло[24] володар Бучача), започаткувавши рід Бучацьких католицького обряду.

За даними Єжи Сперки, 7 листопада 1394 перебував у Львові серед оточення короля Ягайла.[8][25]

Шлюб і діти

Герб дружини — Юноша

У шлюбі з Малґожатою[26] Кола гербу Юноша, яку Єжи Сперка вважає дочкою протопласта родини Колів-Далейовських Миколая зі Сопова і Далейова[5], народилися:

Примітки

  1. Михайловський, В. Васальні стосунки князів Коріатовичів із Казимиром ІІІ та Людовіком Угорським // Український історичний журнал. — К., 2010. — № 4 (493) (лип.—серп.). — С. 7. — ISSN 0130-5247.
  2. Михайловський, В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення… — С. 42.
  3. 3,0 3,1 Рецензії й огляди. В. Михайловський. Еластична спільнота: Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI ст. (В. С. Степанков, Кам'янець-Подільський) // Український історичний журнал. — 2013. — № 1 (508) (січ.—лют.). — С. 175.
  4. Підставка, Р., Рибчинський, О. Язловець — 640. Історія, архітектура, туризм. — Збараж, 2013. — С. 29—31.
  5. 5,0 5,1 Sperka, J. Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu. — S. 82.
  6. Тривалий час фігурувала дата 1392, вказана, зокрема, в його біограмі у Польському біографічному словнику → Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1392)… — S. 84.
  7. 7,0 7,1 7,2 Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1392)… — S. 84.
  8. 8,0 8,1 Sperka, J. Michał Awdaniec z Buczacza herbu Awdaniec // Otoczenie Władysława Opolczyka
  9. Fundacje kościołów parafialnych w średniowiecznej archidiecezji lwowskiej. — S. 108. (пол.)
  10. Однороженко, О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. — К. : Темпора, 2011. — С. 72.
  11. Kowalski, S. J. Powiat buczacki i jego zabytki. — Biały Dunajec — Ostróg : Wołanie z Wołynia, 2005. — S. 33. — ISBN 83-88863-16-9.
  12. Barącz, S. Pamiątki buczackie… — S. 4.
  13. Tylus, S. Fundacje kościołów parafialnych w średniowiecznej archidiecezji lwowskiej. — 1999. — S. 108. (пол.)
  14. автор посилається, зокрема, на працю: Władysław Semkowicz. Ród Awdańców w wiekach średnich. — Poznań, 1920. — Cz. 2. — S. 77. (пол.)
  15. Михайловський, В. Правління Коріатовичів на Поділлі… — С. 42—43.
  16. 16,0 16,1 Андрусяк, Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — C. 27.
  17. Petrus, J. T. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii w Kopyczyńcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2009. — T. 17. — S. 179. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I : . — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
  18. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie… — Lwów, 1870. — Т. 2. — S. 21—22. (лат.), (пол.)
  19. Akta grodzkie i ziemskie… — Lwów, 1872. — Т. III. — S. 82—83. (лат.), (пол.)
  20. Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. — Lwów, 1887. — T. 1 : 1366—1506. — S. 12—13. {{ref-
  21. 21,0 21,1 Akta grodzkie i ziemskie… — Lwów, 1884. — Т. X. — S. 2.
  22. Michał Adwaniec z Buczacza. (пол.)
  23. Betlej, A. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I: Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — S. 295. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  24. Вказано український відповідник імені.
  25. Дослідник посилається на працю «Zbiór dokumentów małopolskich» wyd. S. Kuraś. — Warszawa — Kraków, 1962—1975. — Cz. 1—8. — T. 8. — nr 2549.
  26. Єжи Сперка не вказував імені → Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu. — S. 82.

Джерела

  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
  • Дуда І. Бучацькі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 211. — ISBN 966-528-197-6.
  • Михайловський, В. Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI ст. — К. : Темпора, 2012. — XXVI+450 c. — іл. — ISBN 978-617-569-060-4.
  • Михайловський, В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (№ 488) (вер.—жовт.). — С. 34—47. — ISSN 0130-5247.
  • Станкевич, М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ, 2010. — 256 с.: іл. — ISBN 966-95709-0-4.
  • Barącz, S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
  • Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 215—221. (пол.)
  • Dörflerówna, A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1392) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. 3. — 480 s. — S. 84. (пол.)
  • Sperka, J. Michał Awdaniec z Buczacza herbu Awdaniec // Otoczenie Władysława Opolczyka w latach 1370-1401. — Katowice, 2006. — ISBN 83-226-1574-4.
  • Sperka, J. Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu // Średniowiecze Polskie i Powszechne. — Katowice : Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2014. — № 6 (10). — S. 74—84. (пол.)
  • Sperka, J. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej. — S. 278—301. (пол.)
  • Stadnicki, K. Wspomnienie o Abdankach-Konopkach, Buczackich i Jazłowieckich // Przewodnik naukowy i literacki. — S. 145—159. (пол.)

Посилання

Зауваги