Михайло Татарнюк

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Громадсько-політичний діяч, благодійник
Михайло Татарнюк
Михайло Татарнюк
Михайло Татарнюк
Инші імена: англ. 
Псевда: Вій, Хорев
Народження: 18.10.1913,
с. Озеряни, нині Борщівська громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 04.02.2007,
м. Ванкувер, Канада
Поховання: правдоподібно, там само
Громадянство: українець,
size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща → size УРСРsize Україна
Родина: батько — Онуфрій, дружина — Ярослава
Освіта: українська гімназія у Станиславові, філософський факультет Папської академії в Римі (Італія)
Військо: член ОУН
Творчість: автор книг та публікацій
Громадська діяльність: діяльний в українських організаціях Канади
Відзнаки: Шевченківська медаль Конґресу українців Канади

Михайло Татарню́к (псевда «Вій», «Хорев»; 18 жовтня 1913, м-ко (нині с.) Озеряни, нині Україна — 4 лютого 2007, м. Ванкувер, Канада) — український громадсько-політичний діяч, благодійник.

Життєпис

Михайло Татарнюк, син Онуфрія, народився 18 жовтня 1913 року в селі Озерянах в околиці Борщева (нині село у складі Борщівської громади Чортківського району Тернопільської области України).

Член ОУН (від 1933).

Закінчив українську гімназію у Станиславові (нині — Івано-Франківськ), відтак філософський факультет Папської академії в м. Римі (Італія).

У 1939—1941 працював учителем у рідному селі. В 1941 — провідник ОУН Чортківської, а в 1942—1945 — Борщівської округ.

Від вересня до листопада 1942 ув'язнений у Львові, згодом — у нацистському концтаборі у м. Кракові (Польща).

Співорганізатор підпільної друкарні ОУН у рідних Озерянах (1943—1946).

1949 разом з дружиною Ярославою залишає Европу й оселяється у місті Ванкувері (Канада). Тут він активно займається громадськими справами української громади: діяч відділу Конґресу українців Канади, член комітетів з відзначення річниць Голодомору 1932—1933 років в Україні, Тисячоліття хрещення Руси-України та 100-річчя поселення українців у Канаді. 1966—1976 — керівник освітньої секції при відділі Конґресу українців Канади.

Михайло та Ярослава Татарнюки як благодійники в 1990-х роках відправили чимало ліків, одягу, літератури в сиротинці, школи-інтернати Тернопільщини та Буковини.

Помер 4 лютого 2007 року в місті Ванкувері, де, правдоподібно[1], й похований.

Родина

Дружина Ярослава — громадська діячка, благодійниця, фармацевтка.

Творчість

Михайло Татарнюк дослідив і видав «Історію українських католицьких церков і прицерковних організацій у Британській Колумбії (1904—1993)», «50-ліття Конгресу українців Канади. Ванкуверський відділ».

Автор численних публікацій у канадській пресі.

Відзнаки

  • Шевченківська медаль Конґресу українців Канади.

Джерела

Основне

  • Найдух, І., Сулятицький, Т. Татарнюк Михайло Онуфрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 386—387. — ISBN 978-966-528-279-2.

Література

  • Ключевська, Л., Лапко, Л., Ключевський, А. Ювілей Ярослави Татарнюк: «Нехай невичерпаною буде криниця Вашої любові…» / Леся Ключевська, Любов Лапко, Андрій Ключевський // Український Ванкувер. — 2013. — 4 лют.
  • Шот, М. Життя високого змісту / Микола Шот // Урядовий кур'єр. — 2007. — 30 бер.
  • Шот, М. Життя, сповнене Україною / Микола Шот // Свобода. — 2013. — 30 січ.

Посилання

Примітки

  1. Власне дослідження Миколи Василечка.

Зауваги