Михайло Стасів

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Військовий лікар
Михайло Стасів
Народження: 21.11.1968
с. Гайворонка, Теребовлянський район, Тернопільська область, нині Україна
Смерть: 1.04.2016
м. Тернопіль, Україна
інфаркт
Поховання: Алея Героїв Микулинецького кладовища, Тернопіль
Громадянство: українець
size УРСРsize Україна
Родина: батько — Ярослав, дружина — Ольга
Освіта: Тернопільська державна медична академія
Робота: Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги
Військо: майор медичної служби 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади ЗСУ, строкова службу в ЗС СРСР, війна в Афганістані
Громадська діяльність: балотувався до Тернопільської міської ради в окрузі № 11
Відзнаки: медаль «Захиснику Вітчизни», ордени «За спасіння життя» імені академіка Леоніда Ковальчука, «Честь і Слава», ТОП-100 кращих тернополян, відзнаки Тернопільської міської ради, «За заслуги» Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур України „Звитяга“», «За мужність та милосердя», «За спасіння життя», «Почесний громадянин міста Тернополя» (дві останні — посмертно)
Примітки: із Дебальцівського котла вивіз 187 бійців

Михайло Стасів (повне ім'я: Михайло Ярославович Стасів; 21 листопада 1968, с. Гайворонка, нині Україна — 1 квітня 2016, м. Тернопіль, Україна) — український лікар-хірург, майор медичної служби[1] 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (м. Мукачеве).

Життєпис

Михайло Стасів, син Ярослава, народився 21 листопада 1968 в селі Гайворонці Теребовлянського району Тернопільської области.

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР. Брав участь у війні в Афганістані[1].

Очевидно, що здобув середню освіту[2]. 1996 року закінчив Тернопільську державну медичну академію (нині державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського).[3] З третього курсу почав працювати в хірургічному відділенні Тернопільській міській лікарні швидкої допомоги[4].

Проживав у м. Тернополі. 20 років працював хірургом у Тернопільській міській лікарні швидкої допомоги, був завідувачем хірургічного відділення[4], останні роки — заступником головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності тернопільського «Центру первинної медико-санітарної допомоги». На місцевих виборах у жовтні 2015 року балотувався до Тернопільської міської ради по округу № 11[5].

Від 11 серпня 2014 до 12 вересня 2015 проходив військову службу в лавах Збройних Сил України[1]. Служив начальником операційно-перев'язочного відділення медичної роти 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1778 (польова пошта В4673)[1]. Рятував життя бійців у зоні АТО, зокрема 25 січня 2015 проводив евакуацію поранених під час бою за опорний пункт українських військових «Валера» (висота 307.5) поблизу Санжарівки Артемівського (нині — Бахмутського) району Донецької области під час боїв за Дебальцеве[1]. У зоні АТО пробув 292 дні[4].

Михайло Стасів рятував поранених, забирав з передової загиблих, оперував у бліндажах, наметах, у машині, у Світлодарській лікарні. Згодом терористи обстріляли і знищили операційний блок. Із Дебальцівського котла вивіз 187 бійців[4].

Помер 1 квітня 2016 в Тернополі через раптову зупинку серця внаслідок інфаркту[6]. Похований 3 квітня[1] на Алеї Героїв Микулинецького кладовища.

Вшанування пам'яти

28 серпня 2016 в конкурсі-виставці квіткових композицій «Стверджуючи українське», який відбувся в парку Національного відродження працівники ТМКЗ «ЦПМСД» на пам'ять про колегу-медика створили квіткову композицію «Свіча»[7].

1 квітня 2017 вшанувати пам'ять Михайла Стасіва на Алеї Героїв Микулинецького кладовища зібралися рідні, друзі, колеги та побратими[8].

29 березня 2019 на фасаді поліклініки на вул. Князя Острозького відкрили пам’ятну дошку[9].

Нагороди

Цікаві факти

Вдова Михайла Стасіва Ольга через рік після смерти чоловіка розшукала автора листа — хлопця Дениса, сина чортківської поетки Раїси Обшарської, який підтримав військового на передовій[13]. Зустріч відбулася в Тернополі в парку Національного відродження[14].

Див. також

Шаблон:РУВдив

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 Стасів Михайло Ярославович // Українськй меморіал.
  2. Власне дослідження Дмитра Лоґуша.
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 Університет — учасник АТО / Стасів Михайло Ярославович // Крізь призму минулого до сьогодення / [Корда М. М., Федонюк Л. Я., Паламарчук А. І. та ин.]; за ред. М. М. Корди, Л. Я. Федонюк. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2017. — С. 422.
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 Юрко, І. Хірург із Тернополя Михайло Стасів — янгол, який повернувся на небо / Ірина Юрко // Погляд. — 2017. — 10 лип.
  5. Тернопільська міська рада Центральна виборча комісія.
  6. Стасів Михайло Ярославович // ТМКЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги».
  7. Стасів Михайло Ярославович // ТМКЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги».
  8. У місті вшанували пам'ять військового медика Михайла Стасіва // Телеканал ІНТБ. — 2017. — 3 кві.
  9. У Тернополі відкрили меморіальну дошку учаснику АТО, почесному громадянину міста та лікарю Михайлу Стасіву // Тернопільська міська рада. — 2019. — 29 бер.
  10. Орденами та медалями нагородили воїнів АТО у Тернополі в День Героїв // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 24 тра.
  11. Героям АТО посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин Тернополя» // Тернопільська міська рада. — 2016. — 19 серп.
  12. 100 кращих тернополян.
  13. «Добрий ZIK» втілив у життя мрію хлопчика, який підтримував лікаря в зоні АТО // Zik. — 2017. — 21 серп.
  14. Вдова військового розшукала маленького автора, який листом підтримав чоловіка на передовій // ТСН. — 2017. — 9 трав.

Джерела

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
У відпустку із зони АТО повернулись бійці 128 бригади // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 25 лют.
Тернопільщина попрощалася із військовим лікарем // ТТБ. — 2016. — 4 квіт.
Військового лікаря із Тернополя Михайла Стасіва поховали // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 4 квіт.
Тернопіль попрощався із військовим медиком Михайлом Стасівом // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 4 квіт.
Вдова військового розшукала маленького автора, який листом підтримав чоловіка на передовій // ТСН. — 2017. — 9 трав.
Білі лебеді в небесах. Михайло Стасів // Ксения Л.. — 2016. — 1 вер.

Зауваги