Михайло Крушельницький

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Освітянин, учасник Визвольних змагань
Михайло Крушельницький
Народження: 18.09.1874
м. Бучач, нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 1919
м. Бар, нині Вінничина, Україна
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize ЗУНР
Родина: батько — Андрій, дружина, дочка, брати — Максим, Корнила, сестра — Марія
Освіта: гімназія, Львівський університет
Робота: професор Бережанської гімназії та Української чоловічої гімназії в Перемишли
Військова служба: армія ЗУНР (УНР)
Творчість: «Українсько-руський Унїверзитет. Памяткова книжка першого віча студентів Українців-Русинів всіх висших шкіл Австриї»
Громадська діяльність: діяч українського студентського руху, голова Виділу філії Товариства ім. П. Могили
Примітки: помер від тифу

Михайло Крушельницький (18 вересня 1874, м. Бучач, нині Україна – 1919, м. Бар, нині Україна) — український освітянин, науковець, громадський діяч, учасник Визвольних змагань, член НТШ. Професор Бережанської гімназії. Старший брат Корнила Крушельницького, шваґро Михайла Берези.

Життєпис

Михайло Крушельницький народився 18 вересня[1] 1874 року в місті Бучачи Бучацького повіту в коронному краї Королівстві Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина (нині Бучацького району на Тернопільщині, Україна) в багатодітній родині уродженця с. Курдибанівки Андрія Крушельницького, який з дружиною мали 12 дітей. Молодшим братом Михайла був Корнило Крушельницький, майбутній голова «Українського Міщанського Братства» в Бучачі, старшим — Максим, учитель у Турці.

Очевидно, закінчив вищу класичну гімназію, після чого Львівський університет (нині національний університет імени Івана Франка). Під час навчання у Львові увійшов до складу комітету (зокрема, разом з Михайлом Галущинським, Грицем Гарматієм, Льонгином Цегельським), який мав намір організувати віче студентів-українців (русинів) усіх вишів Австрії.

Певний час працював викладачем[2] цісарсько-королівської гімназії у м. Ряшеви (Rzeszów, з навчального року 1904/1905 – І цісарсько-королівська гімназія в Ряшеви[3],), зокрема, на посаді заступника вчителя у 1903/1904 навчального року, був класним керівником IIId класу[4], під час першого півріччя взяв відпустку[5]. З навчального року 1904/1905 почав працювати в новозаснованій IІ цісарсько-королівській гімназії в Ряшеви, був класним керівником IVb класу[6]. Викладав того часу також надобов'язковий предмет – українську (руську) мову[7]. Навчального року 1906/1907 був екзаменованим заступником учителя цього ж закладу, керівником VI класу, викладав надобов'язковий предмет – українську (руську) мову[8]. За розпорядженням ц.-к. Крайової шкільної ради № 25438 від 30 липня 1907 року отримав посаду вчителя цісарсько-королівської Української чоловічої гімназії в м. Перемишли[9] (обидва міста нині у складі Польщі). У 1907–1912 роках викладав польську, латинську і грецьку мови в перемиських Українській чоловічій гімназії та в Українському інститути для дівчат[2].

Увійшов до складу Комітету для координації заходів, які проводив перемишльський гурток Товариства українських наукових викладів ім. П. Могили, який вирішили заснувати 16 лютого 1909 року на засіданні Головної ради Товариства. 1912 року гурток став філією Товариства, а Михайло Крушельницький увійшов до першого складу Виділу як його голова[10].

На підставі розпорядження ц.-к. Крайової шкільної ради № 12736/IV від 19 липня 1912 професор цісарсько-королівської Української чоловічої гімназії в Перемишли був скерований на працю в Бережанській гімназії[11], в якій отримав посаду професора[12] на підставі розпорядження ц.-к. Крайової шкільної ради № 14354/IV від 26 серпня 1912[11]. У цьому закладі викладав класичні мови[2].

Був членом НТШ[13]. Став упорядником та видавцем книги «Українсько-руський Унїверзитет. Памяткова книжка першого віча студентів Українців-Русинів всіх висших шкіл Австриї», яка вийшла друком 1899 року.

1919 року брав участь у боротьби за побудову Української держави (м. Київ).

Михайло Крушельницький помер від тифу 1919 року в м. Барі (УНР, нині райцентр Вінницької области, Україна).

Примітки

  1. У статті Ярослави Мазурак про нього у виданні «Тернопільський енциклопедичний словник» вказано, що народився 1874 року без поточнення дати та місця народження.
  2. 2,0 2,1 2,2 Мазурак, с. 323.
  3. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. I Wyższego Gimnazyum w Rzeszowie za rok szkolny 1905. – Rzeszów : drukarnia J. A. Pelara, 1905. – S. 35. (пол.)
  4. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Gimnazyum Wyższego w Rzeszowie za rok szkolny 1904. – Rzeszów : drukarnia J. A. Pelara, 1904. – S. 33. (пол.)
  5. Там само. – S. 36.
  6. I. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. II Gimnazyum w Rzeszowie za rok szkolny 1905. – Rzeszów : drukarnia J. A. Pelara, 1905. – S. 53. (пол.)
  7. Там само. – S. 55.
  8. III. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. II Gimnazyum w Rzeszowie za rok szkolny 1907. – Rzeszów : drukarnia J. A. Pelara, 1907. – S. 32–33. (пол.)
  9. IV. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. II Gimnazyum w Rzeszowie za rok szkolny 1908. – Rzeszów : drukarnia J. A. Pelara, 1908. – S. 28. (пол.)
  10. Коваль, Л. Перемишльська філія Товариства українських наукових викладів ім. П. Могили в громадсько-політичному житті Галичини (1909–1939) // Гілея: науковий вісник. – К., 2013. – № 76. – С. 19–22.
  11. 11,0 11,1 Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum Wyższego w Brzeżanach za rok szkolny 1912/13. – Brzeżany: Nakładem funduszu naukowego, z drukarni i litografii Stanisława Chowańca w Stanisławowie, 1913. – S. 33. (пол.)
  12. Там само. – S. 30.
  13. Український інститут для дівчат у Перемишлі. 1895—1995. Ювілейна Книга Пам'яті до 100-річчя заснування / упор. І. Гнаткевич. — Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 1995. — С. 68.

Джерела

Зауваги