Михайло Крушельницький

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук


Освітянин,
громадський діяч
Михайло Крушельницький
Михайло Крушельницькийу військовому однострої
Михайло Крушельницький
у військовому однострої
Народження: 18.09.1874
м. Бучач, нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 1919
м. Бар, нині Вінничина, Україна
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize ЗУНР
Родина: батько — Андрій, дружина, дочка, брати — Максим, Корнило, сестра — Марія
Освіта: гімназія, Львівський університет
Робота: професор Бережанської гімназії та Української чоловічої гімназії в Перемишлі
Військова служба: армія ЗУНР (УНР)
Релігія,
духовне життя:
греко-католик[1]
Творчість: «Українсько-руський Унїверзитет. Памяткова книжка першого віча студентів Українців-Русинів всіх висших шкіл Австриї»
Громадська діяльність: діяч українського студентського руху, голова Виділу філії Товариства ім. Петра Могили
Примітки: помер від тифу

Михайло Крушельницький (18 вересня 1874, м. Бучач, нині Україна — 1919, м. Бар, нині Україна) — український освітянин, науковець, громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань, член НТШ. Професор Бережанської цісарсько-королівської гімназії. Старший брат Корнила Крушельницького, шваґро Михайла Берези.

Життєпис

Михайло Крушельницький народився 18 вересня[1][2] 1874 року в місті Бучачі, центрі однойменного повіту коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорської монархії (нині центр однойменного району на Тернопільщині, Україна) в багатодітній родині уродженця с. Курдибанівки Андрія Крушельницького, який з дружиною мали 12 дітей. Молодшим братом Михайла був Корнило Крушельницький, майбутній голова «Українського міщанського братства» в Бучачі, старшим — Максим, учитель у Турці.

Очевидно, закінчив вищу клясичну гімназію, після чого Львівський університет імені Франца І (нині національний університет імени Івана Франка). Під час навчання у Львові увійшов до складу комітету (зокрема, разом з Михайлом Галущинським, Грицем Гарматієм, Льонгином Цегельським), який мав намір організувати віче студентів-українців (русинів) усіх вишів Австрії.

1 вересня 1900 зарахований на державну службу[1]. Певний час працював викладачем[3] цісарсько-королівської (ц.-к.) гімназії у м. Ряшеві (пол. Rzeszów, з навчального року 1904/1905 — ц.-к. I гімназія в Ряшеві[4]), зокрема, на посаді заступника вчителя навчального року 1903/1904, був керівником IIId клясу[5], під час першого півріччя взяв відпустку[6]. З навчального року 1904/1905 почав працювати в новозаснованій ц.-к. IІ гімназії в Ряшеві, був керівником IVb клясу[7]. Викладав того часу також надобов'язковий предмет — українську (руську) мову[8]. Навчального року 1906/1907 був екзаменованим заступником учителя цього ж закладу, керівником VI клясу, викладав надобов'язковий предмет — українську (руську) мову[9]. 1 червня 1907 склав учительський іспит, 30 липня призначений дійсним учителем[1].

Розпорядженням ц.-к. Крайової шкільної ради № 25438 від 30 липня 1907 отримав посаду дійсного вчителя ц.-к. Української чоловічої гімназії в м. Перемишлі[10] (обидва міста нині у складі Польщі). У 1907–1912 викладав польську, латинську і грецьку мови в перемиських Українській чоловічій гімназії та в Українському інституті для дівчат[3].

Увійшов до складу Комітету для координації заходів, які проводив перемишльський гурток Товариства українських наукових викладів ім. П. Могили, який вирішили заснувати 16 лютого 1909 на засіданні Головної ради Товариства. У 1912 гурток став філією Товариства, а Михайло Крушельницький увійшов до першого складу Виділу як його голова[11].

Розпорядженням ц.-к. Крайової шкільної ради № 12736/IV від 19 липня 1912 професор ц.-к. Української чоловічої гімназії в Перемишлі Михайло Крушельницький був скерований на працю в Бережанській гімназії[12], в якій отримав посаду професора[13] на підставі розпорядження ц.-к. Крайової шкільної ради № 14354/IV від 26 серпня 1912[12]. У цьому закладі викладав клясичні мови[3].

Був членом НТШ[14]. Став упорядником та видавцем книги «Українсько-руський Унїверзитет. Памяткова книжка першого віча студентів Українців-Русинів всіх висших шкіл Австриї», яка вийшла друком у 1899.

1919 брав участь у боротьбі за побудову Української держави (м. Київ).

Михайло Крушельницький помер від тифу 1919 року в місті Барі (УНР, нині райцентр Вінницької области, Україна).

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Profesorowie i nauczyciele // Spis nauczycieli szkół średnich w Galicyi oraz polskiego gimnazyum w Cieszynie: na podstawie nadesłanych tabel konskrypcyjnych / ułożył Henryk Kopia. — Lwów : Towarzystwo Nauczycieli Szkół Wyższych, 1909. — С. 35. (пол.)
  2. У статті Ярослави Мазурак про нього у виданні «Тернопільський енциклопедичний словник» вказано, що народився 1874 року без поточнення дати та місця народження.
  3. 3,0 3,1 3,2 Мазурак, с. 323.
  4. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. I Wyższego Gimnazyum w Rzeszowie za rok szkolny 1905. — Rzeszów : drukarnia J. A. Pelara, 1905. — S. 35. (пол.)
  5. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Gimnazyum Wyższego w Rzeszowie za rok szkolny 1904. — Rzeszów : drukarnia J. A. Pelara, 1904. — S. 33. (пол.)
  6. Там само. — S. 36.
  7. I. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. II Gimnazyum w Rzeszowie za rok szkolny 1905. — Rzeszów : drukarnia J. A. Pelara, 1905. — S. 53. (пол.)
  8. Там само. — S. 55.
  9. III. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. II Gimnazyum w Rzeszowie za rok szkolny 1907. — Rzeszów : drukarnia J. A. Pelara, 1907. — S. 32–33. (пол.)
  10. IV. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. II Gimnazyum w Rzeszowie za rok szkolny 1908. — Rzeszów : drukarnia J. A. Pelara, 1908. — S. 28. (пол.)
  11. Коваль, Л. Перемишльська філія Товариства українських наукових викладів ім. П. Могили в громадсько-політичному житті Галичини (1909–1939) // Гілея: науковий вісник. — К., 2013. — № 76. — С. 19–22.
  12. 12,0 12,1 Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum Wyższego w Brzeżanach za rok szkolny 1912/13. — Brzeżany: Nakładem funduszu naukowego, z drukarni i litografii Stanisława Chowańca w Stanisławowie, 1913. — S. 33. (пол.)
  13. Там само. — S. 30.
  14. Український інститут для дівчат у Перемишлі. 1895—1995. Ювілейна Книга Пам'яті до 100-річчя заснування / упор. І. Гнаткевич. — Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 1995. — С. 68.

Джерела

Зауваги