Михайло Гузар

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук


Правник,
громадський діяч
Михайло Гузар
Михайло Гузар
Михайло Гузар
Инші імена: Michał Huzar
Народження: 1.04.1892
м. Бучач, нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 15.04.1976
м. Нью-Йорк, США
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща → size США
Родина: батько — Іван
Освіта: Бучацька цісарсько-королівська гімназія, Львівський університет
Робота: адвокат, власник адвокатської канцелярії
Військова служба: чотар УГА
Творчість: автор спогадів
Громадська діяльність: член драгоманівського гуртка

д-р Михайло Гузар[1] (1 квітня 1892, м. Бучач, нині Україна — 15 квітня 1976, м. Нью-Йорк, США) — український правник, адвокат[2], учасник національно-визвольних змагань, вояк Леґіону УСС, чотар Української галицької ар­мії, громадський діяч, автор спогадів, благодійник у Галичині та США.

Життєпис

Михайло Гузар, син Івана, народився 1 квітня 1892 року в місті Бучачі, центрі однойменного повіту[3] коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорської монархії (нині центр Бучацького району Тернопільської области, Україна).

У рідному місті закінчив початкову школу[4] (правдоподібно, це школа «на бараках»[5]) та цісарсько-королівську (державну) гімназію, під час навчання в якій був одним з провідних[4] діячів драгоманівського гуртка у 1909—1913 разом з Корнелем Кізюком (голова гуртка у 1912—1914 — Іван Балюк)[6]. Михайло з відзнакою закінчив ІІа (1905)[7] і IІІа (1906) кляси[8], IVa (1907) кляси[9], потім — з першим ступенем Va (1908)[10], VIa (1909)[11], VIIa (1910)[12], VIIIa (1911, господар клясу — Адам Піхур), склавши матуру та отримавши свідоцтво зрілости[13]. Певний час одноклясником Михайла був Роман Носковський[8], у майбутньому один з найкращих західноукраїнських футболістів 1910-х років[14]. Також серед одноклясників Михайла були, зокрема, Омелян Масляк, Францішек Бужинський. Після закінчення гімназії розпочав правничі студії у Львівському університеті імені Франца І (нині — національний університет імені Івана Франка), які закінчив після завершення воєн[6].

Від 1914 — у лавах Леґіону УСС. Воював у складі сотні Дмитра Вітовського, з нею також відбув усі походи[4], у 1916 мав ранг стрільця 5 сотні Першого полку УСС[15]. Брав участь у польсько-українській війні 1918—1919 у лавах УГА (мав ранг чотаря[16]), перебував 9 місяців у польському полоні.

27 жовтня 1922 студентів права Михайла Гузара та О. Конопаду з Переволоки (також управителя торгової спілки Остапа Сіяка, міського посадника часів ЗУНР Клима Рогозинського, гімназійного професора Василя Винаря, докторів Іляріона Боцюркова та Осипа Когута, кандидата адвокатури Василя Винницького, учня гімназії Івана Боднарука та инших) арештувала польська влада та відправила до табору інтернованих[17]. Закінчуючи правничі студії, працював конціпієнтом у д-ра Іляріона Боцюрківа[18].

Адвокатську практику в Перемишлянах (Львівщина) проходив у земляка — доктора Франца Свістеля. Потім працював адвокатом у Перемишлянах, де відкрив власну адвокатську канцелярію, яку провадив до 1939 року і припинив через більшовицьку окупацію Західної України. Під час Другої світової перебував на Заході, згодом еміґрував до США[6].

Автор спогадів:

  • «Перший Свят-Вечір на фронті» (у збірнику «За волю України», Нью-Йорк, 1967)[4]
  • «Жмут спогадів про Бучач» (у збірнику «Бучач і Бучаччина», 1972, зокрема, «Державна гімназія в Бучачі перед першою світовою війною», «Бучач в перших роках по першій світовій війні»)

Для заснування та діяльності Гарвардського Центру Українських Студій (нині — Український науковий інститут Гарвардського університету) виплатив 500 USD[19], на видання книги «Бучач і Бучаччина» виплатив 100 USD[6].

Помер 15 квітня 1976 в м. Нью-Йорку. Похований у м. Савт-Бавнд-Бруку (штат Нью-Джерсі, США)[20], очевидно, на цвинтарі біля Собору святого Андрія Первозваного Української православної церкви США.

Примітки

  1. У польськомовних джерелах — Michał Huzar.
  2. Місто Бучач // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 448. — (Український архів, т. XXVII).
  3. Buczacz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. — S. 433. (пол.)
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 Д-р Ріпецький, С. Історія ідейно-духового життя української молоді (1864—1914) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 107—108. — (Український архів, т. XXVII).
  5. Власне дослідження Дмитра Лоґуша.
  6. 6,0 6,1 6,2 6,3 Шипилявий, С. Меценати, фундатори і передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина» // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 757. — (Український архів, т. XXVII).
  7. VI. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1905. — Buczacz : drukarnia ludowa W. Dratlera, 1905. — S. 80—81. (пол.)
  8. 8,0 8,1 VII. Sprawozdanie… Gimnazyum w Buczaczu… 1906. — Buczacz : drukarnia ludowa W. Dratlera, 1906. — S. 57—58. (пол.)
  9. VIII. Sprawozdanie… Gimnazyum w Buczaczu… 1907. — Buczacz : drukarnia narodowa w Krakowie, 1907. — S. 74. (пол.)
  10. IX. Sprawozdanie… Gimnazyum w Buczaczu… 1908. — Buczacz, 1908. — S. 69. (пол.)
  11. X. Sprawozdanie… Gimnazyum w Buczaczu… 1909. — Buczacz : drukarnia ludowa W. Dratlera, 1909. — S. 71. (пол.)
  12. XI. Sprawozdanie… Gimnazyum w Buczaczu… 1910. — Buczacz : drukarnia St. Kuźniarskiego w Jaśle, 1910. — S. 86. (пол.)
  13. XII. Sprawozdanie… Gimnazyum w Buczaczu… 1911. — Buczacz, 1911. — S. 25, 70—71. (пол.)
  14. Перша світова і футбол. Улітку 2014-го виповнилося 100 років із дня початку Прем’єрної Великої Масакри // Український футбол. — 2014. — 12 серп.
  15. Бучачани в Першому полку УСС в 1916 році // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 814. — (Український архів, т. XXVII).
  16. Старшини Української Галицької Армії // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 433. — (Український архів, т. XXVII).
  17. Галицькі відносини. Бучач // Діло. — 1922. — Ч. 49 (2 лист.). — С. 2.
  18. Островерха, М. Обніжками на битий шлях. — Ню Йорк : Dnipro, 1957. — С. 80.
  19. Шипилявий, С. Бучачани — фундатори Енциклопедії Українознавства, Гарвардського Центру Українських Студій, — Ф.К.У., Пам'ятників Тараса Шевченка в Америці й Канаді та Фундації ім. Тараса Шевченка в Канаді // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 707. — (Український архів, т. XXVII).
  20. Перелік імен та подій, які не увійшли в основний список.

Джерела

Посилання

Зауваги