Микола Хархаліс

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
учасник Визвольних змагань, кооператор, громадський діяч, благодійник
Микола Хархаліс
Микола Хархаліс (2-й зліва, сидить). Виділ філії товариства Просвіта. Бучач. 1930-ті
Микола Хархаліс (2-й зліва, сидить). Виділ філії товариства Просвіта. Бучач. 1930-ті
Народження: 3.12.1894
м. Яворів, нині Львівська область, Україна
Смерть: 3.10.1983
м. Торонто, Онтаріо, Канада
Громадянство: українець size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща → size Канада
Родина: дружина — уродженка Бучача, онук — Роман Ващук
Освіта: Народна школа ім. Тараса Шевченка (Яворів), ц.-к. Українська чоловіча гімназія (Перемишль)
Робота: начальний директор Повітового Союзу Кооператив Бучач
Військова служба: сотник УГА, фенрих армії Австро-Угорщини
Творчість: автор спогадів у збірнику «Бучач і Бучаччина»
Громадська діяльність: член Виділу Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»
Примітки: греко-католик

Микола Хархалі́с (3 грудня 1894, м. Яворів, нині Україна — 3 жовтня 1983, м. Торонто, Канада) — український галицький військовий, громадський та кооперативний діяч, диригент. Учасник Національно-Визвольних змагань, сотник УГА, яворівський повітовий військовий комендант ЗУНР. Дід Нaдзвичaйного тa Пoвнoвaжного пocла Кaнaди в Укрaїнi Рoмaна Вaщука.

Життєпис

Микола Хархалі́с народився 3 грудня 1894[1] року в м. Яворові[2], центрі однойменного повіту[3] коронного краю Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина (нині районний центр Львівської области) в сім'ї міщан-хліборобів[4]. Народну школу ім. Тараса Шевченка закінчив у Яворові, а гімназію — в Перемишлі[1].

Воював, зокрема, у лавах армії Австро-Угорщини (мав ранг фенриха[5]), Легіону Січових Стрільців, Української Галицької армії. Брав участь у встановленні влади ЗУНР в Яворові та повіті 1 листопада 1918 року[6] (зокрема, був повітовим військовим комендантом ЗУНР в Яворові[7]).

У 1930-х роках: начальний директор Бучацького Повітового Союзу Кооператив (ПСК, 1933—1939 роки[8])[9], член Виділу Бучацької повітової філії товариства «Просвіта».

За діяльність на благо українського народу його переслідувала польська влада: перебував під наглядом жандармерії, арештовувався 16 разів (зокрема, в Яворові влітку 1922[10], був в ув'язненні у Кракові, випущений на волю на початку серпня 1926[11]), востаннє — 1 серпня 1939.

З 27 березня по 6 квітня 1939 викладав на курсах, які для підстаршин організувало Товариство «Луг» у Бучачі[12]. Засновував хори у селах Бучацького повіту[13]. Диригент хору бучацької «Просвіти»[14]. 3 серпня 1942 диригував народним хором зі с. Наконечного на Яворівщині, який брав участь у Першому Краєвому Конкурсі Хорів у Львові і посів третє місце серед сільських колективів[15].

Виплачував кошти на Фонд Ветеранів[16], санування Товариства «Просвіта»[17]. Фундатор Енциклопедії Українознавства, ГЦУС, член Українсько-канадської Фундації імені Тараса Шевченка[18] в Канаді. На видання збірника «Бучач і Бучаччина» надав 15 доларів ЗДА (США).[19]

Після війни осів у м. Торонті (Канада).

Автор спогадів, які увійшли до історико-мемуарного збірника «Бучач і Бучаччина» (датував їх 17 липня 1972 року, написав у Торонті)[20].

Помер 3 жовтня 1983[1] року в м. Торонті (провінція Онтаріо), де, очевидно, похований.

Сім'я

Одружився в Бучачі з місцевою мешканкою. Дочку Миколи Хархаліса, маму Надзвичайного і Повноважного посла Канади в Україні Романа Ващука, охрестили у церкві Святого Миколая в Бучачі[13].

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Відомість подав онук, Надзвичайний і Повноважний посол Канади в Україні Роман Ващук.
  2. Мизак Н. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА. — С. 19.
  3. Jaworów… 1) miasto powiatowe w Galicyi // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1882. — T. III : Haag — Kępy. — S. 519. (пол.)
  4. Шипилявий, С. Національно-економічне відродження Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 301. — (Український архів, т. XXVII).
  5. Хархаліс Микола.
  6. Хархаліс, О. 1-ий листопад 1918 р. в Яворові // Вісті Комбатанта. — 2009.
  7. Гуцуляк, М. Перший листопад 1918 на Західних землях України. — К. : Либідь, 1993. — іл. — С. 397, 399.
  8. Мизак Н. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА. — С. 18.
  9. Хархаліс, М. Доповнення відомостей про ПСК // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 307. — (Український архів, т. XXVII).
  10. Дописи з краю. Яворів // Діло. — 1922. — Ч. 22 (29 вер.). — С. 5.
  11. Довкола шпигунської афери // Діло. — 1926. — Ч. 174 (8 серп.). — С. 2.
  12. Луговий курс для підстаршин у Бучачі // Діло. — 1939. — Ч. 83 (14 квіт.). — С. 9.
  13. 13,0 13,1 Тракало, В. Мельничук, В. За Польщі дід Надзвичайного і Повноважного посла Канади в Україні Романа Ващука очолював Кооперативний Союз на Бучаччині, а маму дипломата хрестили у церкві Святого Миколая // Нова доба. — Бучач. — № 50 (8672). — 11 груд. — 2015. — С. 4.
  14. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 467. — (Український архів, т. XXVII).
  15. Фестиваль української пісні // Львівські вісті. — 1942. — Ч. 173 (4 серп.). — С. 3.
  16. Виказ вплат на Фонд Ветеранів за другий квартал 1930 // Діло. — 1930. — Ч. 206 (17 вер.). — С. 6.
  17. На санування Т-ва «Просвіта» // Діло. — 1932. — Ч. 36 (19 лют.). — С. 6.
  18. Українсько-канадська фундація імені Тараса Шевченка
  19. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 784. — (Український архів, т. XXVII).
  20. Там само. — С. 310.

Джерела

Посилання

Зауваги

Першу версію цієї статті започаткував Дмитро Лоґуш.