Микола Руснак

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Військовик
Микола Руснак
Микола Руснак
Микола Руснак
Народження: 24.09.1975
с. Лощинівка, нині Бернадівка, Микулинецька громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 11.07.2014
поблизу с. Зеленопілля, нині Довжанська громада, Довжанський район, Луганська область, Україна
Громадянство: українець
size УРСР → size Україна
Родина: батько — Ігор, дружина — ?, діти — Микола та Софійка
Освіта: Гримайлівська санаторна загальноосвітня школа-інтернат, Тернопільське вище професійне училище № 4 імені Михайла Паращука
Робота: Тернопільська меблева фабрика
Військо: молодший сержант 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ; російсько-українська війна 2014—2018
Відзнаки: орден «За мужність» III ступеня
Вікісховище
У «Тернопільській енциклопедії» є ще статті про осіб з прізвищем Руснак.

Мико́ла Русна́к (24 вересня 1975, с. Лощинівка (нині Бернадівка), околиця Микулинців — 11 липня 2014, поблизу с. Зеленопілля, Луганська область) — український військовик, учасник російсько-української війни 2014-2026.

Життєпис

Микола Руснак, син Ігоря, народився 24 вересня 1975 року в с. Лощинівка (нині Бернадівка) в околиці Микулинців[1].

У ранньому віці Микола втратив батьків і потрапив до інтернату в Гримайлові, який закінчив 1972 року[2]. 1995 — Тернопільське вище професійне училище № 4 імені Михайла Паращука (спеціяльність «Столяр будівельний, паркетник»)[2]. Пізніше працював на Тернопільській меблевій фабриці, де зустрів Ярославу Садовську, жінку, яка замінила йому матір. Після одруження переїхав у Верхівці в околиці Хоросткова.

Молодший сержант, оператор 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів) ЗСУ.

Загинув зранку 11 липня 2014 року поблизу с. Зеленопілля Довжанського району на Луганщині під час обстрілу з реактивної установки «Град» з боку державного кордону. Похований 2 серпня 2014 року на сільському цвинтарі у Верхівцях[2].

Родина

Залишилися дружина Людмила та двоє дітей: восьмимісячна донька Софійка і 12-річний син Микола[3][4].

Відзнаки та пошанування

  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісности України (посмертно)[5]. Відзнаку матері вручив голова Тернопільської ОДА Степан Барна 8 травня 2015 року під час поминальних заходів біля статуї «Материнський поклик» у Старому Парку м. Тернополя[6];
  • почесний громадянин Тернопільської области (21 грудня 2022, посмертно)[7].

31 липня — 1 серпня за Миколою Руснаком на Тернопільщині оголошено траур[8].

8 червня 2015 року в Гримайлівській санаторній загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів відбувся мітинг-реквієм, присвячений відкриттю пам’ятної таблиці на честь випускника школи Миколи Руснака[9].

21 травня 2018 року в Хоросткові відбувся перший обласний турнір з богатирського багатоборства серед команд учасників антитерористичної операції, який присвятили пам’яті Миколи Руснака[10][11].

Джерела

Основні

  • Бути воїном – значить жити вічно! Вільне життя плюс. — 2014. — № 62 (1 серп.). — С. 1.
  • Сірова О. Інформація про загибель Миколи Руснака в АТО таки підтвердилася / О. Сірова // Номер один. — 2014. — № 32 (13 серп.). — С. 5.
  • «Поцілуй від мене донечку і сина…» Нова Тернопільська газета. — 2014. — № 30 (13-19 серп.). — С. 12.
  • Не вірити в останні поцілунки: Навіки будем у небеснім батальйоні Вільне життя плюс. — 2014. — № 82 (10 жовт.). — С. 5.

Покликання

Зауваги

Information icon4.svg Першу версію цієї статті створив Микола Василечко.
Information icon4.svg Текст статті в основі написаний за правилами клясичного українського правопису 1929 року. Нові слова, що ввійшли в ужиток пізніше, — за новим правописом 2019. Власні назві — зазвичай за правописом, що діяв на час створення твору, заснування організації тощо.
Ambox content.png Шановні читачі! Ви можете допомогти виправити в тексті граматичну, стилістичну чи фактологічну помилки, неточности, доповнити статтю новими чи невідомими фактами.


* * * ••• Тернопільці — учасники російсько-української війни 2014-2026 •••
Загинули А • Б • В • Г • Ґ • Д • Е • Є • Ж • З • І • Й • К • Л • М • Н • О • П • Р • С • Т • У • Ф • Х • Ц • Ч • Ш • Щ • Ю • Я
  1. ↑ На той час — село Теребовлянського району Тернопільської области УРСР, нині — у складі Микулинецька громади Тернопільського району Тернопільської области України.
  2. ↑ 2,0 2,1 2,2 Руснак Микола Ігорович // Український меморіял.
  3. ↑ На дату загибелі.
  4. ↑ Віталій Батіг з подарунками від Миколая побував у сім'ї загиблого учасника АТО Миколи Руснака // Гусятинська РДА. — 2017. — 20 груд. — 08:46. (На час написання статті покликання було дієве.Станом на 11 липня 2024 — недійсне).
  5. ↑ Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України».
  6. ↑ 4 бійцям з Тернопільщини присвоєно орден «За мужність» III ступеня // Тернопільська обласна державна адміністрація. — 2015. — 8 трав. — 19:22. (На час написання статті покликання було дієве.Станом на 11 липня 2024 — недійсне).
  7. ↑ Відбулося засідання сесії Тернопільської обласної ради // Тернопільська обласна рада. — 2022. — 21 груд.
  8. ↑ На Тернопільщині оголосили траур до 2 серпня за загиблими земляками в АТО // «Insider». — 2014. — 31 лип.
  9. ↑ Меморіальну дошку Миколі Руснаку відкрили на Тернопільщині // 20 хвилин. — 2015. — 8 черв.
  10. ↑ За інформацією з допису на Фейсбуку на сторінці 44-ї окремої артилерійської бригади.
  11. ↑ За інформацією тернопільських ЗМІ.
Отримано з http://ternopedia.te.ua/index.php?title=Микола_Руснак&oldid=57220