Микола Процик (громадський діяч)

Громадський діяч, благодійник
Микола Процик
Микола Процик
Народження:	18.12.1899 с. Млинівці, нині Зборівська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Смерть:	лютий 1983 м. Філядельфія, США
Громадянство:	українець  Австро-Угорщина →  Польща →  США
Родина:	Батьки — Пантелеймон і Марта; дружина — Марія
Освіта:	гімназії в Золочеві й Тернополі
Робота:	директор Повітового союзу кооператив у м. Зборові
Релігія, духовне життя:	активіст мирянського руху за патріярхат української церкви
Громадська діяльність:	діяльний у громадському житті української діяспори у Філядельфії

Мико́ла Про́цик (18 грудня 1899, с. Млинівці, нині Зборівського району — лютий 1983, м. Філядельфія, США) — український громадський діяч, благодійник.

Життєпис

Микола Процик народився 18 грудня 1899 року в селі Млинівцях в околиці Зборова (нині село у складі Зборівської громади Тернопільського району Тернопільської области України) в родині Пантелеймона і Марти (з Малиновських).

Початкову освіту здобув у рідному селі. Навчався в гімназіях у містах Золочеві (Львівщина) й Тернополі.

Після визвольної боротьби 1918—1919 включився в громадське життя Зборівського повіту, об’їхав усі села з доповідями про кооперативну ідею. Від 1924 — директор Повітового союзу кооператив у м. Зборові, співорганізатор товариства «Хліборобський вишкіл молоді» у Зборівському повіті. У власному господарстві впроваджував найновітніші здобутки агрокультури того часу.

Після приходу в 1939 більшовиків, родину Проциків зарахували до т. зв. «куркулів». Микола Процик перебрався до Заложців, де працював простим робітником, у той час, як дружина з малими дітьми переховувалася між приятелями. Так вдалося уникнути вивезення в Сибір. Після початку німецько-радянської війни повернувся до Зборова, де до березня 1944 спільно з Михайлом Снітинським та Осипом Стойкевичем продовжили працю в кооперативному союзі. 1944 через Словаччину, Мадярщину еміґрував до Австрії, по війні 1945 поселився в таборі ДіПі в Байройті в Німеччині.

У листопаді 1949 виїхав з родиною до США, оселився у Філядельфії, де діяльний у громадському житті української діяспори міста.

Активіст мирянського руху за патріярхат української церкви, жертводавець книги «Зборівщина. Над берегами Серету, Стрипи і Золотої Липи» (1985).

Помер у лютому 1983 року в місті Філядельфії (США), де й похований.

Родина

Дружина Марія (12 березня 1898, м. Зборів, нині Україна — 18 січня 1977, м. Філядельфія, США) — із заможної міщанської родини Стойкевичів; громадська діячка, освітянка.

Доробок

Публікації:

• Процик, М. Секція хліборобського вишколу молоді філії т-ва «Сільський господар» у Зборові / Микола Процик // Крайове Господарське Товариство Сільський Господар у Львові 1899—1944. — Нью-Йорк, 1970. — С. 315—318.
• Процик, М. Кооперативним шляхом. З початків кооперації в Зборівщині / Микола Процик // Зборівщина. Над берегами Серету, Стрипи і Золотої Липи... — С. 239—248.

Джерела

Основні

• Мельничук, Б., Щербак, Л. Процик Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 492. — ISBN 978-966-528-318-8.
• Микола і Марія Процики // Зборівщина. Над берегами Серету, Стрипи і Золотої Липи. Історично-мемуарний і літературний збірник / ред. колегія Богдан Гошовський, Василь Верига, Антін Жуковський. — Торонто — Нью-Йорк — Париж — Сидней: НТШ, Видання Комітетів Зборівщини, 1985. — С. 937—938. — (Український архів, т. XXXVIII). — ISBN 0-88054-11-3.