Матеуш Мьончинський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Дідич, благодійник,
громадсько-політичний діяч
Матеуш Мьончиньський
Инші імена: Матеуш Мйончинський, Mateusz Miączyński
Народження: 21.10.1800
с. Пеняки, нині Бродівського району, Львівська область, Україна
Смерть: 10.09.1863
м. Краків, нині Малопольське воєводство, Польща
Громадянство: size Австрійська імперія
Родина: батько — Іґнацій Мйончинський, мати — Анеля з Бєльських, дружина — Клементина з Потоцьких, діти — Казімєж, Альфонсина
Освіта: Ягайлонський університет
Робота: дідич
Політична діяльність: член Галицького станового сейму
Громадська діяльність: благодійник РКЦ
Примітки: помер після багаторічної хвороби

Матеуш Мьончиньський, або Матеуш Мйончинський (пол. Mateusz Miączyński; 21 жовтня 1800, с. Пеняки, нині Україна — 11 вересня 1863, м. Краків, нині Польща) — граф, польський громадсько-політичний діяч в Галичині, благодійник РКЦ. Член Галицького станового сейму, Галицького господарського товариства. Тесть графа Дідушицького Володимира. Дідич маєтностей на Тернопільщині.

Життєпис

Графський герб Мйончинських

Народився 21 жовтня 1800 року в с. Пеняках[1][2] Золочівського округу[3] коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Монархії Габсбурґів, нині Бродівського району Львівської області, Україна. Батько — Іґнацій Мйончинський, колекціонер, підприємець, благодійник, дідич маєтностей на Тернопільщині, зокрема, Зарваниці, Доброполя, Зубова, Довжанки, Ратищ. Мати — дружина батька Анеля з Бельських гербу Єліта (30.3.1767—17.2.1832), батьки взяли шлюб 21 січня 1784 у Львові[4]. Матеуш був молодшим сином у батьків, його старший брат Вацлав помер 12 серпня 1812[5], правдоподібно, у 12 років[6].

Очевидно, що здобув середню освіту[7], оскільки навчався в Ягайлонському університеті або закінчив цей виш у Кракові[8]. 15 лютого 1824 року став членом Галицького станового сейму з грона магнатів[1]. Єжи Дунін-Борковський називав його паном на Тисмениці, Пеняках і Залізцях (усі — з прилеглостями)[9]. Недовго був дідичем Бучача, яким став після брата дружини Адама Потоцького (потім знову став попередник)[10]. Також — дідич с. Піщан (Стрийщина).

Діяльний у Галицькому господарському товаристві[11]. 1847 року дійсним членом Галицького господарського товариства на його пропозицію обрали графа Антонія Ґолєйовського, дідича Студінки[12] (нині Калуського району, Івано-Франківщина). Для заснування фільварку-взірця цього товариства надав 1000 золотих ринських[13], для купівлі геологічної збірки Людвіка Зейшнера — 500 золотих ринських[14]. 1842 року його коштом установили годинник на вежі костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії при монастирі піярів у місті Золочеві (нині Львівської области)[15].

Помер після багаторічної хвороби 11 вересня 1863 в м. Кракові (Австрійська імперія, нині центр Малопольського воєводства, Польща).

Альфонсина з Мйончинських

Сім'я

Володимир Дідушицький

21 листопада[16] 1830 року в Тисмениці взяв шлюб з[1] Клементина з Потоцьких гербу Золота Пилява (1811, Тисмениця — 1878, там само),[17] дочкою графа Марцелія Мар'яна Потоцького[18], пана Бучачі з прилеглостями, Тисмениці, Підпечерах, Клубівцях, та його дружини — Тереси з Оборських, пані на Камєшниці[19] (нині село Живецького повіту Сілезького воєводства). Діти:

  • Казімєж (1840—1882) — помер неодруженим[1]
  • Альфонсина (20.9.1836—19.2 чи 1.3.1919) — власниця маєтків (зокрема, Бліх, Залізці, Ренів, Ратищі), з 20 вересня 1853 дружина графа Володимира Дідушицького, відомого громадського діяча та благодійника, засновника Музею Дідушицьких у Львові[1], сприяла розбудові родинного палацу Дідушицьких у Львові.

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Dunin-Borkowski, J. Almanach błękitny… — S. 613.
  2. Давніше Теодор Жихліньський стверджував, що 1799 року; див.: Żychliński, T. Miączyńscy herbu Suchekomnaty // Złota ksiega szlachty polskiej. — Poznań, 1891. — Rocz. XIII. — S. 228. (пол.)
  3. Galicja pod względem topograficzno-geograficzno-historycznym / skreslona przez Hipolita Stupnickiego. Z mapą. — Lwów : nakładem autora, Drukarnia Zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1849. — S. 85. (пол.); Galicya pod względem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów : Madfes i Bodek, 1869. — S. 86. (пол.)
  4. Skowronek, J. Miączyński Ignacy Suchekomnaty (1760—1809) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XX/3, zeszyt 86. — S. 555—556. (пол.)
  5. Żychliński, T. Miączyńscy herbu Suchekomnaty… — S. 228.
  6. Wacław hr. Miączyński z Miączyna h. Suchekomnaty (ID: lu.16548). (пол.)
  7. Власне дослідження автора — Дмитро Лоґуш.
  8. Mateusz hr. Miączyński z Miączyna h. Suchekomnaty (ID: lu.16549). (пол.)
  9. Dunin-Borkowski, J. Almanach błękitny… — S. 354.
  10. Barącz, S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 38 прим. (пол.)
  11. Rozprawy c. k. Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego. — Lwów : Galicyjskie Towarzystwo Gospodarskie (GTG), Drukiem Piotra Pillera, 1847. — T. 3. — S. 2. (пол.)
  12. Там само. — S. 27.
  13. Там само. — S. 18—19.
  14. Там само. — S. 24.
  15. Золочів // Галицька брама. — 2007. — № 1—2 (145—146) (січень—лютий). — С. 26.
  16. Інша дата — 24 листопада (Potoccy (07). (пол.)), напевне, помилкова.
  17. [http://www.sejm-wielki.pl/b/lu.16550 Klementyna hr. Potocka h. Pilawa (Złota) (ID: lu.16550)]. (пол.)
  18. Marceli Marian hr. Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: lu.23255). (пол.)
  19. Dunin-Borkowski, J. Almanach błękitny… — S. 764.

Джерела

  • Dunin-Borkowski, J. Almanach błękitny : genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów, Warszawa, 1908. — S. 613. (пол.)

Зауваги