Марія Гонта

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Акторка, співачка
Марія Гонта
Народження: 17.12.1937,
с. Новомалин, нині Острозька громада, Рівненський район, Рівненська область, Україна
Смерть: 18.10.2021,
м. Тернопіль, Тернопільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Поховання: 19.10.2021,
Міське кладовище біля с. Підгороднього
Громадянство: українка,
size Польща → size УРСРsize Україна
Родина: батько — Євген, чоловік — Микола Веніславський, сини — Юрій та ?
Освіта: Дубнівське культурно-освітнє училище, студія при Рівненському театрі
Робота: акторка в Тернопільському академічному обласному драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка
Творчість: зіграла понад 100 ролей
Відзнаки: Заслужена артистка УРСР та України; премія імені Марії Заньковецької

Марія Го́нта (17 грудня 1937, с. Новомалин, нині Україна — 18 жовтня 2021, м. Тернопіль, Україна) — українська акторка, співачка (сопрано).

Життєпис

Марія Гонта, донька Євгена, народилася 17 грудня 1937 року в селі Новомалині поблизу м. Острога на Рівненщині (нині село у складі Острозької громади Рівненського району Рівненської области України).

Закінчила Дубнівське культурно-освітнє училище (1956, викладач Марко Терещенко) і студію при Рівненському театрі (1958, викладач Мирослав Джинджиристий), де й почала свою творчу діяльність[1] — спочатку виступала у масових сценах, виконувала епізодичні ролі, згодом пробувала сили у відтворенні серйозніших образів.

Від 1962 — в Тернопільському обласному музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка (нині академічний театр).

Померла від ускладнень коронавірусу 18 жовтня 2021[1] року в місті Тернополі. Панахида відбулася 18 жовтня у капличці церкви святого архистратига Михаїла УГКЦ[1]. Чин похорону відбувся 19 жовтня, поховали Марію Гонту на кладовищі біля Підгороднього[1].

Родина

Чоловік Микола Веніславський (28.10.1930, с. Рясники, Рівненщина — 04.06.2006, м. Тернопіль) — актор, балетмейстер, фотохудожник[2]. Сини Юрій та ?; син Юрій та невістка Руслана живуть у Португалії[3].

Ролі

У театрі зіграла понад 100 ролей, серед яких:

  • Маруся Чурай («Дівчина з легенди» Любови Забашти),
  • Маруся («Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького),
  • Катря, Ганна, Мелася («Не судилось», «Маруся Богуславка», «Оборона Буші» Михайла Старицького),
  • Оксана, Одарка («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського),
  • Тетяна («Суєта» Івана Карпенка-Карого),
  • Терпелиха («Наталка Полтавка» Івана Котляревського),
  • Неллі Костянтинівна («Наближення» Юрія Щербака),
  • Пані Зося («Маклена Ґраса» Миколи Куліша),
  • Махідевран («Роксолана» за Павлом Загребельним),
  • Лідія Василівна («Старомодна комедія» Олексія Арбузова),
  • Мати (однойменна моновистава Карела Чапека),
  • Софія Іванівна («Поки вона помирала» Надії Птушкіної),
  • Кручиніна («Без вини винні» Олександра Островського),
  • Катерина («Чебрець пахне сонцем» Олексія Коломійця),
  • Рахіра («Земля» В. Василька за Ольгою Кобилянською),
  • Онисія («Влада темряви» Лева Толстого),
  • Уляна («Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка),
  • Стелла («Вільний вітер» Ісака Дунаєвського),
  • Наталка («Наталка Полтавка» Миколи Лисенка),
  • Дячиха («Сорочинський ярмарок» за повістю Миколи Гоголя),
  • Чіпра («Циганський барон» Йогана Штрауса) та инші.

Особливо глибинно актриса розкривала у своїй творчости тему материнства.

Відзнаки

  • Почесне звання «Заслужена артистка УРСР» (1979)[4] та України;
  • орден «Честь і слава Тернопільщини» II ступеня[5],
  • премія імені Марії Заньковецької (2004),
  • довічна Президентська стипендія[6].

Джерела

Основні

Література

  • Гонта, М. Материнська пісня — синова доля  / Марія Гонта // Прапор перемоги. — 1984. — № ? (17 бер.). — С. ?.
  • Гонта, М. Роки і ролі Вільне життя плюс. — 1979. — № ? (3 жовт.)
  • Кушнірук, З. «Я вибираю театр...» / Розмову вела Зіна Кушнірук // Свобода. — 1995. — № ? (1 груд.). — С. ?.

°°°

  • Бубній, П. Тернопілля'97: Реґіональний річник. — Т., 1997. — С. 572, портр.
  • Давидова, І. Ярослав Геляс. — К.: Мистецтво, 1986. — 157 с. — (Майстри сцени та екрана). — С. 89, 95–96: Про М. Гонту.
  • Корнієнко, О. З. Тернопільський театр ім. Т. Г. Шевченка. — К: Мистецтво, 1980. — 102 с., іл. — С. 30, 36, 37, 49, 61, 76, 86, 88: Про М. Гонту.

°°°

  • Собуцька, В. Бранка театру / Влада Собуцька // Свобода. — 1997. — № ? (18 груд.). — С. ?.
  • Давидова, І. В пору цвітіння // Молодь України. — 1967. — 12 лист.
  • Давидова, І. Дочка потомствених хліборобів // Укр. театр. — 1971. — №1. — С. 15.
  • Давидова, І. Людяність, обдарування // Рад. жінка. — 1975. — №1. — С. 18–19, портр.
  • Давидова, І. Спільні споріднені долі / І. Давидова // Вільне життя плюс. — 1977. — № ? (28 серп.). — С. ?.
  • Давидова, І. Ця нескінченна мить дерзань / І. Давидова // Вільне життя плюс. — 1983. — № ? (1 трав.). — С. ?.
  • Демків, Б. Вірна донька Мельпомени / Борис Демків // Тернопіль вечірній. — 1997. — № ? (19 груд.). — С. ?., портр.
  • Корнієнко, О. Творець народних характерів // Укр. театр. — 1977. — № 6. — С. 18–20.
  • Савків, Т. «Сцена — вічне моє свято...» / Тетяна Савків // Ровесник. — 1979. — № ? (15 груд.). — С. ?.
  • Сушкевич, В. Закінчіть, будь ласка речення / Володимир Сушкевич // Вільне життя плюс. — 2000. — № № (22 черв.). — С. сторінка. — (рубрика).
  • Хім'як, В. Шляхетний талант Марії Гонти / В'ячеслав Хім'як // Вільне життя. — 1997. — № ? (16 груд.). — С. ?.

°°°

  • Завалков, С. «Віють вітри, віють буйні...» / С. Завалков // Вільне життя. — 1969. — № ? (16 вер.). — С. ?.
  • Завалков, С. «Мати» / С. Завалков // Вільне життя. — 1973. — № ? (31 груд.). — С. ?.
  • Копиця, Д. Задум і втілення / Д. Копиця // Вільне життя. — 1964. — № ? (19 груд.). — С. ?. — (Театр). Артистка М. Гонта — в образі Катерини.
  • Павленко, А. Монолог матері / А. Павленко // Ровесник. — 1973. — № ? (1973.). — С. 15 груд.
  • Собуцька, В. Гострий мотив для двох сердець / Влада Собуцька // Свобода. — 1999. — № ? (22 трав.). — С. ?., фото сцени з вистави. У ролі Лідії Василівни — М. Гонта.

°°°

  • Гонта Марія: Малюнок М. Пишного // Русалка Дністрова. — 1997. — № 6.

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
День народження у акторки Марії Гонти // Телекомпанія TV-4. — 2012. — 20 груд.
Заслужена артистка Марія Гонта відсвяткувала ювілей на сцені // Телекомпанія TV-4. — 2017. — 19 груд.
Померла Марія Гонта — заслужена артистка України, яка понад 50 років грала на сцені драмтеатру // Телеканал ІНТБ. — 2021. — 18 жовт.
Померла Марія Гонта — заслужена артистка України, яка понад 50 років грала на сцені драмтеатру // Т1 Новини. — 2021. — 18 жовт.

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Белякова, І. Відходять на небо корифеї… Відійшла у вічність заслужена артистка Марія Гонта / Ірина Белякова // RIA плюс. — 2021. — 18 жовт. — 12:40.
  2. Садовська, Г. Веніславський Микола Олександрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 95. — ISBN 978-966-528-318-8.
  3. Гошій, І. Руслана Веніславська: «У мене найкраща в світі свекруха — акторка Марія Гонта. Шкода, що ми за тисячі кілометрів...» / Іванка Гошій // Нова Тернопільська газета. — 2021. — 1 лип. — 18:00.
  4. Про присвоєння працівникам мистецтв почесних звань Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР. 28 трав. 1979 р. // Відомости Верховної Ради УРСР. — 1979. — № 24. — С. 350.
  5. Уточнити джерело.
  6. Уточнити джерело.

Зауваги