Марія Гаріян

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Учена, лікарка, освітянка
Марія Гаріян
Марія Гаріян
Марія Гаріян
Народження: 08.03.1943,
с. Кульчини, нині Красилівська громада, Красилівський район, Хмельницька область, Україна
Смерть: 27.03.2022,
м. Тернопіль, Тернопільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Поховання: правдоподібно, там само
Громадянство: українка,
size УРСРsize Україна
Родина: батько — Петро, чоловік — Василь, діти — Зоя та Сергій
Освіта: Кременецьке медичне училище, Тернопільський медичний інститут
Робота: Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Наукова діяльність: доцентка, кандидатка медичних наук
Громадська діяльність: співзасновниця і керівниця ГО «Фонд розвитку ТДМУ»

Марія Гарія́н (з дому — Пшечук[1]; 8 березня 1943, с. Кульчини, нині Україна — 27 березня 2022, м. Тернопіль, Україна) — українська вчена в галузі медицини, лікарка-терапевтка (гастроентерологиня), освітянка.

Життєпис

Марія Гаріян, донька Петра, народилася 8 березня 1943 року в селі Кульчинах[2][3] в околиці Красилова на Проскурівщині (нині село у складі Красилівської громади Красилівського району Хмельницької области України) в сім'ї колгоспників. Батько працював комбайнером, був учасником німецько-радянської війни, мати також трудилася в колгоспі.

1959 закінчила сільську школу, 1962 — Кременецьке медичне училище (з відзнакою), 1972 — лікувальний факультет Тернопільського медичного інституту (нині Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського). Під час навчання в інституті отримувала ленінську стипендію[1].

У 1962—1966 — працювала у фельдшерсько-акушерському пункті в с. Кімнаті і в дільничній лікарні с. Великих Бережців[4] (околиця Кременця).

У 1972—1975 — аспірантка катедри біохімії, з 1975 — асистентка катедри госпітальної терапії Тернопільського медичного інституту.

У 1986—1989 — лікарка невідкладної допомоги в Алжирі.

Після повернення з Африки — доцентка тієї ж катедри. У 1992—1999 — заступниця декана медичного факультету, 1999—2004 — директорка студмістечка. 2004—2012 — доцентка катедри клінічної фармації ТДМУ, з 2012 — доцентка катедри клініко-лабораторної діягностики, з 2017 — доцентка катедри функціональної і лабораторної діягностики ТНМУ.

Водночас багато років працювала лікаркою міської лікарні № 2[1].

У червні 2016 — співзасновниця[5] і керівниця громадської організації «Фонд розвитку державного вищого навчального закладу “Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України”»[6].

Депутатка Тернопільської міської ради[1].

Померла 27 березня 2022 року в місті Тернополі[7].

Родина

Чоловік Василь — лікар-ортопед-травматолог, з яким познайомилася під час навчання в Кременецькому медучилищі[1].

Донька Зоя — доцентка катедри неврології ТНМУ, син Сергій — лікар-ортопед-травматолог.

Наукова діяльність

Захистила кандидатську дисертацію присвячену вивченню змін водно-електролітного обміну на різних стадіях опікової хвороби.

Наукові інтереси: експериментальна медицина, зокрема, гастроентерологія.

Авторка більше 140 наукових статей і публікацій.

Джерела

Основні

  • Жінка багатогранного таланту / Ректорат ТДМУ імені І. Я. Горбачевського. Колектив катедри клінічної фармації // Медична академія. — 2013. — № 5 (13 бер.). — С. 8. — (Ювілей).
  • Гаріян Марія Петрівна // Катедра функціональної і лабораторної діягностики Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського.

Література

  • Штокало-Пархомчук, Я. Марія Гаріян — лікарка, людина великого серця / Ярослава Штокало-Пархомчук // Вільне життя плюс. — 2022. — № 25 (6 квіт.). — С. 7. — (Замість квітки на свіжу могилу).

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Штокало-Пархомчук, Я. Марія Гаріян — лікарка, людина великого серця / Ярослава Штокало-Пархомчук // Вільне життя плюс. — 2022. — № 25 (6 квіт.). — С. 7. — (Замість квітки на свіжу могилу).
  2. У «Медичній академії» — Кульчинці.
  3. У статті Я. Штокало-Пархомчук у «Вільному житті плюс» — Кунчинки.
  4. На сайті катедри в життєписі назва села — Берегиці. Правдоподібно, одруківка при сканування тексту. Села Кімната і Великі Бережці розташовані неподалік одне від одного.
  5. ГО «Фонд розвитку ТДМУ» // Опендатабот.
  6. Гаріян Марія Петрівна // You Control.
  7.  Медична академія. — 2022. — № 6 (9 квіт.). — С. 12. — (Вічна пам’ять).

Зауваги