Марцелій Потоцький

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Дідич, військовик, граф
Марцелій Мар'ян Потоцький
Инші імена: Marceli Marian Potocki
Народження: 8.09.1781
м. Тисмениця, нині Івано-Франківська область, Україна
Смерть: 14.03.1851
м. Відень, нині Австрія
Громадянство: size Австрійська імперія
Родина: батько — Домінік Потоцький, мати — Анна Домініка з Чосновських, дружина — Тереса з Оборських, діти — Адам, Едмунд Каєтан, Клементина, зять — Матеуш Мьончинський
Робота: дідич
Військова служба: офіцер австрійського війська
Політична діяльність: посол Галицького станового сейму
Відзнаки: цісарсько-королівський шамбелян
Примітки: дідич Бучача та прилеглостей

Марцелій Мар'ян Потоцький (пол. ; 8 вересня 1781, м. Тисмениця, нині Україна — 14 березня 1851, м. Відень, нині Австрія) — австрійський військовик польського походження, політичний діяч, цісарсько-королівський шамбелян, посол Галицького станового сейму, граф, представник роду Потоцьких гербу Золота Пилява, «пан на Бучачі з прилеглостями, Тисмениці, Підпечерах, Клубівцях».

Життєпис

варіянт гербу Золота Пилява
POL COA Pierzchała.svg

Марцелій Мар'ян Потоцький народився 8 вересня 1781 року в м. Тисмениці[1] Станиславівського округу коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Монархії Габсбурґів (нині центр однойменного району Івано-Франківської области). Батько — граф Домінік Потоцький (бл. 1743 — 17.1.1803, Тисмениця)[2], сокольніцький[3] староста, «пан на Бучачі з прилеглостями, Тисмениці, Підпечерах, Клубівцях та инших»[4], брат Іґнація, Юзефа Макарія, Яна, каноніків-близнюків Павела і Каєтана Потоцьких[5]. Мати — Анна Домініка з Чосновських гербу Колона (Пешхала), дочка Юзефа (пом. 1782)[6], вишоґрудського каштелянича, старости уланівського та вінницького, та його дружини Маріанни з Луговських[7].

Був офіцером гусарів австрійського війська. Від 16 січня 1816 — цісарсько-королівський шамбелян. 1828 року став послом Галицького станового сейму. За даними Єжи Дуніна-Борковського, «пан на Бучачі з прилеглостями[8], Тисмениці, Підпечерах, Клубівцях»[4].

Помер 14 березня 1851 в м. Відні, столиці Австрійської імперії.

Сім'я

Дружина — Тереса з Оборських гербу Пешхала (Колона; бл. 1780—1862, Відень)[9], каштелянка цєхановська[10]. Діти:

  • Адам (1804—1890)[11] — військовик, цісарсько-королівський шамбелян, дружина — Філіпіна Дітмаєр фон Русфельден (Filipina Dittmayer von Rusfelden; 1815—1900, Львів)[12], дочка барона[13] Матіаса (1790—1849)[12], дідича Підбірців поблизу Львова, майора 35-го піхотного полку[13]. За спогадами Леона Потоцького (Leon Potocki, 1799–1864), письменника, сина дідича Монастириськ Станіслава Потоцького (1776—1830)[14], йому о. Павел Потоцький, дідич Бучача та прилеглостей, мав намір відписати права на ці маєтності за умови, що претендент мав стати духівником. Леон Потоцький не хотів ним бути, а Адам пообіцяв. Однак через рік після смерти о. Павела Потоцького замість учня семінарії він став австрійським уланом[15].
  • Едмунд Каєтан (нар. 1805), дружина — Анна Катажина зі Солтиньських[1]
  • Клементина (1811— 1878), чоловік — граф Матеуш Мьончинський[16], певний час був дідичем Бучача після свого шваґра Адама[17]; не виключено, що це було пов'язане з позикою, яку надав йому Мьончинський, а маєтності були заставою[18].

Примітки

  1. 1,0 1,1 Marceli Marian hr. Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: lu.23255). (пол.)
  2. Dominik hr. Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: 4.37.450). (пол.)
  3. Sokolniki, нині село Вєрушовського повіту Лодзького воєводства.
  4. 4,0 4,1 Dunin-Borkowski, s. 764.
  5. Dymnicka-Wołoszyńska, H. Potocki Józef h. Pilawa (ok. 1695—1764) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 72—73. (пол.)
  6. Anna Dominika Czosnowska z Czosnowa h. Pierzchała (Kolumna) (ID: 4.37.449). (пол.)
  7. Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 4. — S. 27. (пол.)
  8. Правдоподібно, серед них — принаймні села Підзамочок, Нагірянка, також передмістя Ґавронець, Королівка.
  9. Teresa Oborska z Obór h. Pierzchała (Kolumna) (ID: cz.I000341). (пол.)
  10. Żychliński, s. 96.
  11. Adam hr. Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: lu.23256). (пол.)
  12. 12,0 12,1 Filipina Dittmayer von Rusfelden (ID: cz.I048687). (пол.)
  13. 13,0 13,1 Żychliński, s. 97.
  14. Stanisław Florian Potocki z Złotego Potoka herbu Pilawa (Złota) (ID: 6.599.147) . (пол.)
  15. Potocki, L. Urywek ze wspomnień pierwszej mojej młodości. — Poznań, 1876. — S. 42. (пол.)
  16. Klementyna hr. Potocka h. Pilawa (Złota) (ID: lu.16550). (пол.)
  17. Barącz, S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 38 (прим). (пол.)
  18. Власне дослідження автора — Дмитро Лоґуш.

Джерела

  • Dunin-Borkowski, J. Almanach błękitny : genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów, Warszawa, 1908. — S. 764—765. (пол.)
  • Żychliński, T. Potoccy herbu Pilawa // Złota ksiega szlachty polskiej. — Poznań, 1892. — Rocz. XIV. — S. 96—97. (пол.)

Зауваги