Макс Зайнфельд

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Адвокат,
політик
д-р Макс Зайнфельд
Инші імена: справжнє — Хаїм Маєр Занфельд, Максиміліян Зайнфельд, Chaim Seinfeld, Maks Seinfeld, Max Seinfeld
Народження: 1870,
м. Бучач, нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 31.12.1931,
м. Станиславів, нині Івано-Франківськ, Україна
Громадянство: єврей
size Австро-Угорщина
Родина: батько — торговий помічник, дружина — Сара з Шепсів, сини — Роман, Мар'ян
Освіта: цісарсько-королівська Станиславівська гімназія, Віденський університет
Робота: адвокат, видавець, власник адвокатської канцелярії
Наукова діяльність: автор докторської праці
Політична діяльність: член ПСП, Єврейської соціялістичної партії (ЄСП)
Громадська діяльність: член соціялістичної «Польонії» у Відні

д-р Макс Зайнфельд (іноді Максиміліян Зайнфельд, справжні імена — Хаїм Маєр; пол. Chaim Seinfeld; 1870, м. Бучач, нині Україна — 31 грудня 1931, м. Станиславів, нині м. Івано-Франківськ, Україна) — єврейський адвокат, громадський і політичний діяч, доктор права.

Життєпис

Хаїм Маєр Зайнфельд народився 1870 року в м. Бучачі[1], центрі однойменного повіту[2] коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорської монархії (нині районний центр Тернопільщини, Україна), в незаможній єврейській родині торговельного помічника у фірмі Шепс—Аксельбрад. Хворий батько перенісся до Станиславова, коли син ще був дитиною.

Хаїм з відзнакою закінчив VII клясу цісарсько-королівської Станиславівської гімназії 1890 року[3], 1891 — VIII[4], склав випускні іспити, 11 липня 1891 — отримав свідоцтво зрілости[5]. У гімназії відвідував надобов'язкові уроки української мови, що тоді було доволі рідкісним випадком серед євреїв і ще рідшим — серед поляків. 1891 року записався на відділ філософії (клясична філологія) університету у Відні, однак невдовзі облишив це та почав вивчати право. Після закінчення цього вишу захистив докторську працю, отримавши відповідний науковий ступінь.

Працював адвокатом у Станиславові, де також розпочав боротьбу з магістратською клікою, головно за Касу Хорих. Краківський часопис «Натішод» опублікував його відкритий лист, в якому д-р Зайнфельд відверто виступив із закидами, що в Касі мають місце крадежі і зловживання, однак тодішня прокураторія не реагувала на закиди. 1903 року відбулися криваві вибори до станиславівської Каси Хорих, в яких він переміг. Ставши головою, відразу переслав до прокураторії відповідні документи, а головний винуватець утік до Люксембурга, звідки його спровадила австрійськіа влада, а суд присяжних ухвалив вирок — півтора року в'язниці.

Був членом соціялістичної «Польонії» у Відні. Вступив до лав Польської соціалістичної партії (ПСП), в якій підтримував позиції Соціял-демократії Королівства Польського і Литви, який поборював соціял-патріотів у тій партії (діяв подібно як д-р Анзельм Мозлер, з котрим опісля опинився в Єврейській соціялістичній партії[6] (ЄСП). Певний час видавав малий пресовий орган, напевне, «Новіни Станіславовскє». До 1914 року був діячем Польської соціял-демократичної партії. Під час Першої світової війни на початку 1915 року російська окупаційна влада вивезла його в Кольташево (Наринський край у Сибірі). Після початку Лютневої революції повертався до Галичини. В Іркутську або Томську російські революціонери на його честь організували великий бенкет. У Петербурзі бачився з Коном, якого знав з Галичини. Коли доїжджав до Тернополя, австрійські війська здобували місто, тому повернувся спочатку на підконтрольну московитам територію, а до додому — 1918 року.

Співпрацював з урядом ЗУНР, за що 1919 року польська влада ув’язнила його в таборі інтернованих у Домб’ю, де провів кілька місяців. 1921-го відновив адвокатську діяльність, обороняв українців на політичних процесах. Добре читав і розмовляв українською, мав клієнтів серед селян, добре знав українську літературу. Щодо українських Церкви й духовенства за весь час своєї публічної діяльности не зробив жодного нетактовного вчинку, фактично виконував функції українського адвоката у місті, схоже, як д-р Анзельм Мозлєр у Монастириськах.

Був дотепним і саркастичним, у своїй публичній діяльности вирізнявся великим, можна сказати дитинним, оптимізмом (твердо вірив, що буде вибраний, тому часто програвав), який давав йому глибоку віру в слушність поглядів.Через це в нього виробився свого роду автократизм: не любив, коли його переголосовували на партійних засіданнях і коли се сталося, відразу складав членство. Однак голова партійного комітету в Станиславові д-р Йосеф Мозлєр, брат Анзельма, який добре знав д-ра Зайнфельда, просто ховав до кишені його складання членства. Підтримував добрі стосунки з Анзельмом Мозлєром, хоча останній жартома «допікав» йому, що не уважає його соціалістом, тільки типовим «дрібноміщанином», бо сам д-р Зайнфельд уважав себе правовірним содіял-демократом.

Наприкінці життя появилися у нього хвороби грудей, серця, цукриця, лікувався у Криниці й Ворохті.

Помер 31 грудня 1931 у Станиславові, центрі однойменного воєводства Польської Республіки (нині — м. Івано-Франківськ, центр однойменної области України). Правдоподібно, похований в Україні.

Родина

Дружина — Сара з Шепсів, сестра відомого інженера Шепса, одного з перших соціялістів у Галичині. Діти:

  • Роман, помер 6-річним від менінгіту (смерть надламала батька);
  • Мар'ян, 1932 року — кандидат адвокатури у Станиславові.

Примітки

  1. Федір Б. Д-р Макс Зайнфельд… — С. 53—57.
  2. Buczacz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. — S. 433. (пол.)
  3. Sprawozdanie dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Stanisławowie za rok szkolny 1889/90. — Stanisławów : nakładem Funduszu Naukowego, drukarnia Stanisława Chowańca, 1890. — S. 65. (пол.)
  4. Sprawozdanie… C. K. Gimnazyum w Stanisławowie… 1890/1… — 1891. — S. 63. (пол.)
  5. Там само. — S. 53—54.
  6. У джерелі — Жидівська Партія Соціалістична (ЖПС).

Джерела

Посилання

Зауваги

[[Категорія:Тернопільці, які поховані в Україні]ї