Лілія Мусіхіна

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Письменниця, етнографка, громадська діячка, волонтерка
Лілія Мусіхіна
Лілія Мусіхіна
Лілія Мусіхіна
Псевдо: Зозуля
Народження: 21.09.1978,
м. Тернопіль, нині Тернопільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство: українка,
size УРСР → size Україна
Родина: батько — Іван, чоловік — Сергій, донька — Ельвіра
Освіта: Тернопільська ЗОШ № 11, Тернопільський кооперативний технікум, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Військо: молодший сержант
Творчість: авторка книг, статей
Громадська діяльність: волонтерка
Відзнаки: Відзнака Тернопільської міської ради та инші

Лілія Мусіхіна (псевдо «Зозуля»; нар., 21 вересня 1978, м. Тернопіль, нині Україна) — українська письменниця, етнографка, громадська діячка, активістка тернопільської «Самооборони», волонтерка, військова.

Життєпис

Лілія Мусіхіна, донька Івана, народилася 21 вересня 1978 року в місті Тернополі (нині — адмінцентр Тернопільської громади Тернопільського району Тернопільської области України).

Закінчила школу № 11 у Тернополі, 1998 — Тернопільський кооперативний технікум (спеціяльність «Художнє оформлення та організація торгової реклами»), 2008 — Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка (спеціяльність «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література»).

Керівниця гуртків військово-патріотичного виховання у школах Тернополя: 2000—2001 — у школі № 8, 2001—2005 — у школі № 16.

У 2006—2010 — редакторка дитячих видань, у 2010—2011 — редакторка рукодільних видань Видавничо-інформаційного дому «Діана плюс».

Від ? — працівниця ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки»[1][2].

Після масштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 — боєць 2-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор» ім. Тараса Хаммера[3]; молодшмй сержант[4].

Громадська діяльність

Лілія Мусіхіна (зліва) із самооборонівцями Тернополя

Активістка Евромайдану, була членом 15 сотні Самооборони.

Ліля Мусіхіна однією з перших з тернополянок почала активно допомагати воїнам російсько-української війни: організувала цілу волонтерську мережу в Тернополі, члени якої в'язали і шили бійцям теплу форму, бафи, білизну тощо, пакували, відправляли і довозили речі та медичні аптечки військовим.

Організаторка акції зі збору коштів для військових «Холодно? А хлопцям на передовій?!!», за дві години якої 15 учасниць акції зібрали 13 791 грн[5].

На початку березня 2015-го започаткувала громадську акцію «Голодую, щоб не втратити Надію» в підтримку Надії Савченко. До акції в перші ж дні приєдналося 10 тернополянок[6].

Родина

Живе в Тернополі на Новому світі. Разом із чоловіком Сергієм виховують доньку Ельвіру.

Творчість

Працює над написанням антропологічних праць, досліджує народну магію в різних регіонах України.

Редакторка та видавець поетичного альманаху «Вакації». Авторка журналу «National Geographic Україна».

У періодиці опублікувала більше сотні дитячих творів, у яких відмовилася від насилля в усіх його проявах.

Також розробила та опублікована авторську програму раннього навчання дитини грамоти (журнал «Каліграфія»).

Доробок

Книги
Статті
  • «Український весільний фольклор» (2008), збірник наукових праць ПВНЗ ТЕІПО «Славістичні записки» (серія: Літературознавство, випуск № 4 (8),
  • «Семіотична природа писемної культури східних слов'ян» (2010), збірник наукових праць ПВНЗ ТЕІПО «Славістичні записки» (серія: Літературознавство, випуск № 3 (7),
  • «Захисна та очисна функція вогню у народній магії гуцулів Верховини» у збірнику наукових праць Яґайлонського університету «Культура сучасної Гуцульщини» (2010),
  • «Символіка курки та півня у світовій та українській магічній культурі» (2012), Всеукраїнський народознавчий часопис «Берегиня», № 9 (71).
Инше
  • доповідь на науковій конференції у Яґайлонському університеті на тему «Час і простір у магії гуцулів» (2011),
  • творчий вечір «Магія гуцулів» (2011) у Фундації святого Володимира (Краків, Польща),
  • координація зйомок фільму «Красне — ключова станція переселень. Історія переселених жінок» (2012, спільний проєкт Україна, Польща, Німеччина).

Відзнаки

  • «Книжка року'2013» у номінації «Візитівка» — «Звірослов. Міфологема тваринного світу українців»[7];
  • відзнака «Вибір видавця» за роман «Звичайник» у конкурсі «Коронація слова»[8], 4-е місце в номінації «Романи»[9];
  • літературна премія «Книга року ВВС-2014»[10];
  • медаль «За жертовність і любов до України» Патріярха Київського і всієї Руси-України Філарета[11];
  • орден «За волонтерську діяльність» громадської організації «Спілка бійців та волонтерів АТО „Сила України“»[12];
  • Відзнака Тернопільської міської ради (2015)[13];
  • почесний нагрудний знак головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі» II ступеня (29 квітня 2022)[14].

Джерела

Основні

Література

  • Олійник, Д. Лілія Мусіхіна написала роман про Майдан / Діана Олійник // RIA плюс. — 2015. — № ? (28 жовт.). — С. 11.
  • Скуратівська, Я. Хто ховається в «Звичайнику»?  / Ярина Скуратівська // День. — 2015. — № ? (3—4 квіт.). — С. 23.
  • Цимбровська, О. Короновані за слово / О. Цимбровська // Свобода. — 2014. — № ? (11 черв.). — С. 12.

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Тернопіль 20 хвилин: чат з Лілією Мусіхіною // 20 хвилин. — 2013. — 27 бер.
Тиса-1. Гарне свято книги. // Тиса-ТВ. — 2013. — 23 трав.
Бійцям на Сході необхідні ліки // Телекомпанія TV-4. — 2014. — 12 лист.
Що робити — Волонтерський рух Тернопільщини у час 4 хвилі мобілізації // ТТБ. — 2015. — 9 лют.
Історія Тернопільської волонтерки. Лілія Мусіхіна // Суспільне Тернопіль. — 2020. — 20 лист.
Недійсні посилання

Примітки

  1. ↑ Ліля Мусіхіна // Фейсбук. — 2022. — 8 лип. — 09:32.
  2. ↑ Шевченко, І. Вступне слово директора Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» / Ігор Шевченко // Ядерна та радіаційна безпека. — 2022. — № 2. — С. 3.
  3. ↑ Ліля Мусіхіна // Фейсбук. — 2022. — 21 черв. — 08:05.
  4. ↑ Ліля Мусіхіна // Фейсбук. — 2022. — 16 лют. — 09:20.
  5. ↑ Для того, щоб люди зрозуміли наскільки бійцям холодно, волонтери у Тернополі вирішили… роздягнутися // 7 Днів-Україна. — 2014. — 11 лист.
    15 учасниць благодійної акції у Тернополі зібрали гроші на 46 бушлатів // 7 Днів-Україна. — 2014. — 16 лист.
  6. ↑ Уже 10 тернополянок голодують заради Савченко // Без Табу. — 2015. — 3 бер.
  7. ↑ Книга тернополянки Лілії Мусіхіної — у десятці найкращих (Фото) // 7 Днів-Україна. — 2013. — 28 груд.
  8. ↑ «Коронація слова»: п'ятеро письменників з Тернопілля отримали премії // 7 Днів-Україна. — 2014. — 4 серп.
  9. ↑ Мурашка, З Непланована «дитина» тернопільської волонтерки / Зоряна Мурашка // Вільне життя плюс. — 2016. — № 77 (30 вер.). — С. 6. — (Презентація).
  10. ↑ Левицька, С. Книга тернополянки Лілії Мусіхіної — у довгому списку премії «Книга року ВВС-2014» / Софія Левицька // 7 Днів-Україна. — 2014. — 14 жовт.
  11. ↑ Скоробогата, І. За жертовність і любов до України / Ірина Скоробогата // Тернопільська епархія УПЦ КП. — 2015. — 10 бер. (На час написання статті покликання було дієве.).
  12. ↑ У Тернополі нагородили активних волонтерів, які допомагають бійцям АТО // ТТБ. — 2015. — 21 лип.
  13. ↑ Звання «Почесний громадянин Тернополя» посмертно присвоїли Героям АТО // Тернопільська міська рада. — 2015. — 18 серп.
  14. ↑ Ліля Мусіхіна // Фейсбук. — 2022. — 13 лип. — 12:30.

Зауваги


* * * ••• Тернопільці — учасники російсько-української війни 2014-2026 •••
Загинули А • Б • В • Г • Ґ • Д • Е • Є • Ж • З • І • Й • К • Л • М • Н • О • П • Р • С • Т • У • Ф • Х • Ц • Ч • Ш • Щ • Ю • Я