Лукаш Баранецький

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Релігійний, освітній та політичний діяч
Лукаш Баранецький
Портрет Лукаша Баранецького
Портрет Лукаша Баранецького
Инші імена: Лука Баранєцький
Народження: 14 або 16.10.1798
с. Кабарівці, нині Зборівський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 30.6.1858
м. Чесанів (Цішанів), нині Польща
Громадянство: size Австрійська імперія
Освіта: школа в Бучачі, гімназія у Львові, Вища духовна семінарія, Львівський університет
Робота: священик з 6.10.1822, хіротонія 13.1.1850, вікарій у Жовкві, Львові (тут також канонік греміальний, парох латинської катедри, міський декан)
Релігія,
духовне життя:
Львівський латинський архиєпископ
Політична діяльність: посол Галицького станового сейму
Громадська діяльність: виступав проти поширеного серед мирян пияцтва
Відзнаки: цісарсько-королівський таємний радник
Примітки: похований у крипті костелу Матері Божої Громничої кармеліток босих, перепохований у крипті латинської катедри Львова

Лукаш Баранецький, часом Лука Баранєцький[1] (пол. Łukasz Baraniecki; 14 або 16 жовтня 1798, с. Кабарівці, нині Україна — 30 червня 1858, м. Чесанів (Цішанів), нині Польща) — римо-католицький релігійний, освітній та політичний діяч, львівський латинський архиєпископ. Посол Галицького станового сейму. За походженням шляхтич гербу Сас.

Життєпис

варіянт гербу Сас

Лукаш Баранецький народився, за даними Шематизму Львівської архидієцезії за 1857 р.[2] та Гіполіта Ступніцького, 16 жовтня[3] (о. Роман Лукань[1] та сучасні сайти стверджують, що 14 жовтня[4][5]) 1798 в с. Кабарівцях[6] (о. Роман Лукань стверджував, що у м. Зборові[1]) коронного краю Королівство Галичини і Володимирії, Габсбурзька монархія, нині Зборівського району на Тернопільщині, Україна) в родині небагатого[3] шляхтича гербу Сас[7].

Навчався, за даними о. Романа Луканя ЧСВВ, у василянських школах у Бучачі[1]. Свого часу Гіполіт Ступніцький стверджував, що Лукаш Баранецький закінчив у Бучачі нормальну школу та гімназію, які провадили Василіяни[3]. За даними сайту «Костели і каплиці України», закінчив гімназію у Львові, де також вступив до римо-католицької Вищої духовної семінарії. Богослов'я вивчав у Львівському університеті[6]. 1[3] або 6 жовтня 1822 отримав священичі свячення[6] з рук львівського архиєпископа-митрополита Анджея Анквіча[3].

Посади: вікарій у Жовкві та катедральної парафії у Львові, канонік греміальний у Львові, парох латинської катедри, міський декан у Львові з липня 1838 року, директор-куратор гімназійних студій (гімназійної освіти) Королівства Галичини та Володимирії з 1841 року. З січня 1829 — настоятель парафії при костелі Всіх святих у Годовиці поблизу Львова, з жовтня 1833 — настоятель парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Журавному (Львівщина). У червні 1836 увійшов до складу Митрополичої капітули.

На посаду львівського архиєпископа-митрополита у Львові призначений 30 березня 1849. 13 січня 1850 у Львівській катедрі його висвятив на ординарія Перемишльський єпископ Францішек Вєжхлєйський. 14 січня відбувся його інгрес до катедри[6]. 1845 року став послом Галицького станового сейму[6].

Часто виступав проти поширеного серед мирян пияцтва[8]. Закликав капланів бути більш ревними у служінні, виїжджати на села навчати дітей катехизму та готувати їх до сповіді. Видав детальну інструкцію для деканів щодо візитації парафій. За час його керівництва архидієцезією кількість представників духовенства була незначною, хоча появилися 12 нових парафій, не враховуючи Буковини[9].

З канонічними візитаціями відвідував парафії на Тернопільщині (зокрема, 7 вересня 1852парафію в Бучачі[10]).

Захворів 1856-го[6]. Помер 30 червня 1858 під час канонічної візитації у м. Цішанові[8] (инша назва — Чесанів, повітовий центр Королівства Галичини і Володимирії, Австрійська імперія, нині центр ґміни Любачівського повіту Підкарпатського воєводства, Польща) внаслідок апоплексичного удару[6]. Був похований у Львові у крипті костелу Матері Божої Громничої при монастирі кармеліток босих (нині церква Стрітення Господнього)[11], 1972 року прах померлого перенесли до крипти місцевої латинської катедри[6].

Відзнаки, вшанування

  • Мав титул цісарсько-королівського таємного радника[7].
  • 20 жовтня[12] 1856 отримав звання «Почесного громадянина Львова»[13].

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Лукань, Р. ЧСВВ. Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 764.
  2. Catalogus Universi Venerabilis Cleri Saecularis et Regularis Archidioeceseos Leopolitanae, R. L. pro Anno Domini MCCCLVII. — Leopoli, 1857. — S. 5. Шаблон:Lang
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 Stupnicki, H. Łukasz Baraniecki, Arcybiskup Lwowski.
  4. Архієпископ Лукаш Баранецький. Митрополит-архієпископ Львівський.
  5. Archbishop Łukasz Baraniecki † (англ.)
  6. 6,0 6,1 6,2 6,3 6,4 6,5 6,6 6,7 Архієпископ Лукаш Баранецький. Митрополит-архієпископ Львівський.
  7. 7,0 7,1 Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — S. 98. (пол.)
  8. 8,0 8,1 Długosz, s. 271.
  9. Dlugosz, s. 272.
  10. Barącz, S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 99. (пол.)
  11. Orlowicz, M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwow — Warszawa, 1925. — S. 184. (пол.)
  12. Інформація з польської вікіпедії.
  13. Rektorzy Uniwersytetu Jagiellońskiego rodem ze Lwowa // Kworum. Polsko-Polonijna Gazeta Internetowa. — 2013. — 6 czerwca. — S. 4.

Джерела

  • Dlugosz, T. Baraniecki Łukasz (1798—1858) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejetności, 1935. — T. 1. — S. 271—272. Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840. (пол.)
  • Lwow // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1884. — T. V : Kutowa Wola — Malczyce. — S. 528. (пол.)


Посилання

Зауваги