Леонід Середницький
Учений, господарник, громадський діяч | ||
---|---|---|
Леонід Середницький | ||
Леонід Середницький | ||
Народження: | 20.09.1941, с. Вербовець, нині Лановецька громада, Кременецький район, Тернопільська область, Україна | |
Громадянство: | українець, УРСР → Україна | |
Родина: | батько — Михайло, дружина/чоловік — , сестри — , брати , діти — | |
Освіта: | Львівський політехнічний інститут | |
Робота: | інженер, директор Українського НДІ нафти і газу, голова правління ВАТ «Український нафтогазовий інститут» | |
Наукова діяльність: | кандидат технічних наук; автор та співавтор понад 100 наукових праць і винаходів | |
Відзнаки: | Заслужений працівник промисловости України; Почесний нафтовик СРСР, почесний розвідник надр України | |
Леонід Середни́цький (нар. 20 вересня 1941, с. Вербовець, нині Україна) — український вчений у галузі нафтогазової промисловости, господарник, громадський діяч.
Життєпис
Леонід Середницький, син Михайла, народився 20 вересня 1941 року в селі Вербовці в околиці Ланівців (нині село у складі Лановецької громади Кременецького району Тернопільської области України).
Правдоподібно[1], закінчив школу[2] в рідному селі. 1962 з відзнакою — Львівський політехнічний інститут (нині національний університет «Львівська політехніка»).
У 1962—1995 — інженер, директор Українського НДІ нафти і газу, голова правління ВАТ «Український нафтогазовий інститут».
Упродовж 1969—1971 — головний інженер групи радянських спеціялістів нафтогазової промисловости при Міністерстві промисловости та енергетики Алжиру. Після повернення в інститут — керівник сектору розробки нафтових середовищ Дніпровсько-Донецької западини, через чотири роки — керівник лабораторії на базі сектору. У 1976—1979 — керівник групи спеціялістів галузі в Алжирі. У 1979 став завідувачем лабораторії проєктування нових методів підвищення нафтовіддачі УкрНДІПНВ, а 1983 — завідувачем відділу нафтовіддачі. Від 1993 — директор наукового відділення — заступник директора інституту з наукової роботи, того ж року очолив інститут. Через рік установа стала АТ «УкрНГІ», а Леонід Середницький — першим головою правління.
Від 1995 працював в АТ «Укрнафта» — заступник начальника технологічного відділу з розробки нафтових і газових родовищ, пізніше — начальник управління геологорозвідувальних робіт та розробки родовищ нафти і газу. Від 1999 — заступник начальника управління, заступник начальника департаменту — начальник відділу технології розробки родовищ департаменту з видобування газу та нафти НАК «Нафтогаз України». Від 2000 і до виходу на пенсію — десять років працював заступником директора департаменту з видобування газу та нафти.
Член спостережної ради ВАТ «Залiщикигаз»[3].
- Родина
На даний час ця інформація для редакторів статті є невідомою або ще не опрацьовано відповідні джерела.
Наукова діяльність
1967 у ВНДІНаіфта (м. Москва) захистив кандидатську дисертацію, отримав ступінь кандидата технічних наук. Академік Української нафтогазової академії, її віцепрезидент.
Автор та співавтор понад 100 наукових праць і винаходів. Був заступником керівника проєкту Національної програми «Нафта і газ України до 2010 року», учасником розробки законів України «Про нафту і газ» та «Про рентні платежі за нафту і газ».
У 1992—2007 — член Центральної комісії з розробки нафтових і газових родовищ України, брав участь у діяльности робочої групи з газу ЄЕК ООН.
Член редколегії журналу «Нафтова і газова промисловість».
Відзнаки
- Заслужений працівник промисловости України (2004);
- Почесний нафтовик СРСР;
- Почесний розвідник надр України (2001);
- орден «Знак пошани»;
- медаль імені В. І. Лучицького;
- грамота Верховної Ради України (2003) та инші нагороди.
Джерела
Основні
- Головин. Б., Мельничук. Б. Середницький Леонід Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 250—251. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Середницький Леонід Михайлович / Нафтогазова галузь України: поступ і особистості / За редакцією кандидата технічних наук З. П. Осінчука. — К.: Видавничий центр «Логос Україна», 2013. — С. 265.
Примітки
- ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
- ↑ Нині — Вербовецький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів.
- ↑ Регулярна інформація // SMIDA.
Зауваги
- Особи (за абеткою)
- Винахідники (за абеткою)
- Господарники (за абеткою)
- Громадські діячі (за абеткою)
- Інженери (за абеткою)
- Науковці (за абеткою)
- Особи на ім'я Леонід
- Народилися 20 вересня на Тернопільщині
- Народилися 1941 на Тернопільщині
- Народилися у Вербовці
- Українські винахідники, які народилися на Тернопільщині
- Українські господарники, які народилися на Тернопільщині
- Українські громадські діячі, які народилися на Тернопільщині
- Українські інженери, які народилися на Тернопільщині
- Українські науковці, які народилися на Тернопільщині
- Випускники Вербовецької школи
- Тернопільці — випускники Львівської політехніки
- Тернопільці — кандидати технічних наук України
- Тернопільці — академіки Української нафтогазової академії
- Тернопільці — голови правління
- Тернопільці — головні інженери
- Тернопільці — віцепрезиденти
- Тернопільці, які працювали в Алжирі
- Тернопільці — автори наукових праць
- Тернопільці — заслужені працівники промисловости України
- Тернопільці — почесні нафтовики СРСР
- Тернопільці — почесні розвідники надр України
- Тернопільці, нагороджені грамотою ВРУ
- Тернопільці, нагороджені орденом «Знак пошани»
- Тернопільці, нагороджені медаллю імені В. І. Лучицького