Костянтин Волков

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Науковець, освітянин
Костянтин Волков
Костянтин Волков
Костянтин Волков
Народження: 30.07.1947
м. Золочів, Львівська область, Україна
Громадянство: українець
size УРСРsize Україна
Родина: батько — Степан
Освіта: Ужгородський університет, Тернопільський педагогічний інститут
Робота: Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Наукова діяльність: професор, доктор біологічних наук
Відзнаки: Медаль «За трудову доблесть»
Контакти: volkov(равлик)tdmu.edu.ua

Костянтин Волков (нар. 30 липня 1947, м. Золочів, Україна) — український вчений-біолог, освітянин. Доктор біологічних наук (1996), професор (1997). Член Української академії наук національного прогресу (1997), Міжнародної академія наук інтегральної антропології (1997).

Життєпис

Костянтин Волков, син Степана, народився 30 липня 1947 року в місті Золочеві Львівської області (тоді — УРСР).

У 1970 році закінчив фізичний факультет Ужгородського університету, у 1981 — біологічний факультет Тернопільського педагогічного інституту (нині національний університет).

Професор Костянтин Волков із працівниками кафедри проводить електронномікроскопічні дослідження на електронному мікроскопі

Від 1972 працює в Тернопільському державному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського: інженер лабораторії електронної мікроскопії (від 1972), асистент (від 1984), старший викладач (від 1986), доцент (від 1996), від 1995 — завідувач кафедри гістології. У 2005—2006 роках — проректор з наукової роботи, у 2006—2012 — директор навчально-наукового інституту морфології цього вишу.

Наукова діяльність

У 1984 році захистив кандидатську дисертацію.

У 1997 році захистив докторську дисертацію на тему «Морфологічні зміни гіпоталамо-нейрогіпофізарної секреторної системи при опіковій травмі і після застосування антиоксидантів та ентеросорбентів», отримав звання професор.

Напрям наукових досліджень: морфогенез деструктивних і регенераційних процесів у нейроендокринній системі при термічних опіках і в умовах застосування біологічно активних речовин.

Член 2 спеціалізованих вчених рад: Д 58.601.01 (ТДМУ, Тернопіль)[1], Д 05.600.02 (ВНМУ, Вінниця)[2].

Член редакційних колегій журналів «Вісник морфології», «Науковий вісник Ужгородського університету», «Вісник наукових досліджень», «Здобутки експериментальної та клінічної медицини».

Доробок

Співавтор винаходів, автор наукових праць із морфогенезу деструктивних і регенераторних процесів у нейроендокринній системі та опікових ранах.

Окремі праці
  • Влияние антиоксидантов на внутриклеточную регенерацию коры большого мозга при ожоговой болезни. — КХ. — 1983. — № 3.
  • Ультраструктурная характеристика процессов осморегуляции в супраоптических ядрах гипоталамуса и его изменение при тяжелых ожогах. — Вест. проблем современ. медицины. — 1995. — № 11.
  • Ультраструктура клітин і тканин: Навч. посіб.-атлас. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1997. — 96 с.
  • Ультраструктура основних компонентів органів систем організму. Навч. посіб.-атлас. — Тернопіль, 1999.
  • Ультраструктура клітин і тканин: навчальний посібник-атлас. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1997 (співавт.).
  • Регенераторні процеси в опіковій рані в умовах застосування ліофілізованих ксенодермотрансплантантів. — Вісн. проблем біології і медицини. — 2003. — Вип. 2 (співавт.).
  • Адаптация к высоким концентрациям солей меди и цинка растений хрустальной травки и возможность их использования в целях фиторемедиации. — Физиология растений. — 2005. — Вип. 6 (співавт.).
  • Гістологічні зміни великого і спинного мозку при термічній травмі та застосуванні ліофілізованої ксеношкіри. — Морфологія. — 2008. — Вип. 1.
  • Технологізація терапії ранового процесу: перспективи розвитку. — Клінічна хірургія. — 2009. Вип. 11—12. — С. 11—12. (співавт.)
Окремі винаходи
  • Епіфлуоресцентний мікроскоп (2007, у співавт.)
  • Спосіб флуоресцентної мікроскопії (2008, у співавт.)
  • Спосіб визначення мембранопротекторної активності тканинних компонентів вушка серця (2010, у співавт.)
  • Спосіб корекції мембранопротекторної спроможності лімфи (2010, у співавт.)

Відзнаки

  • Медаль «За трудову доблесть» (1981);
  • Премія Академії наук у галузі біології, хімії і медицини (2003);
  • Грамота Верховної Ради України (2017)[3][4].

Примітки

Джерела

Посилання

Зауваги