Костел Матері Божої Неустанної Помочі (Трибухівці)

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Пам'ятка
Костел Матері Божої Неустанної Помочі (Трибухівці)
Фасад костелу Матері Божої Неустанної Помочі
Фасад костелу Матері Божої Неустанної Помочі
Тип і статус: архітектури місцевого значення
Стиль: неоґотика, неоренесанс
Автор(-и): Ян Тарчалович
Будівництво: 1903—1936
Скасована: бл. 1945
Охоронний номер: 61-212-0038
У віданні: парафії Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Язлівці
Розташування: с. Трибухівці, Бучацький район
Стан: діючий парафіяльний храм Чортківського деканату Римо-Католицької церкви в Україні

Костел Матері Божої Неустанної Помочі, або Костел Неустанної Помочі Божої Матері (пол. kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach) — пам'ятка архітектури місцевого значення, мурована культова споруда з неоґотичними та неоренесансовими рисами, парафіяльний храм Чортківського деканату Львівської архидієцезії Римо-Католицької церкви в Україні у селі Трибухівцях, центрі об'днаної територіяльної громади на теренах Бучацького району Тернопільщини, Україна. Реєстраційний номер 61-212-0038.

Відомості

Час постання першого римо-католицької культової споруди в селі Трибухівцях невідомий. Очевидно, що це було пов'язане з оселенням тут римо-католиків, переважно чи й виключно поляків. 1761 р. новозбудований місцевий костел, ймовірно, дерев'яний, консекрував (освятив) львівський латинський архиєпископ-митрополит Вацлав Геронім Сєраковский з Боґуславіце. У 1776—1785 роках костельні записи зафіксували чимало змішаних шлюбів між українцями та поляками.

Власник маєтку в Трибухівцях та сусідніх Пишківцях, польський художник Францішек Городиський безкоштовно надав земельну ділянку для будівництва храму[1].

Сучасний мурований з каменю костел споруджували у кілька етапів, починаючи з 1903-го, потім у 1912—1913 та 1922—1923 р. (це зумовили як Перша світова (1914—1918) та Польсько-українська (1918—1919) війни, так і фінансові труднощі). Польський освітянин та архітектор Ян Тарчалович (Jan Tarczałowicz; 1869, м. Бохня[2]1923[3]), який з 1912 р. працював на посаді директора школи будівельних ремесел у м. Бучачі[4], безкоштовно виконав проєкт храму. Кошти для спорудження цієї латинської церкви надали Ф. Городиський, парафіяни та Курія. Незважаючи на відсутність тинькуванння інтер'єру, адміністратор бучацької парафії кс. Адольф Яросєвич, порадившись із кам'янецьким єпископом Пйотром Маньковским і кс.-каноніком Владиславом Ольбрихтом, 17 грудня 1923 міг звернутися до Курії про згоду на освячення храму 25 грудня 1923. 1929 р. розпочали роботи з будівництва огорожі території довкола костелу, які закінчили 1931-го[5].

Костел споруджено як філіяльний від парафії Бучач. 9 серпня 1933 в Трибухівцях створено парафію (спочатку як тимчасовий душпастирський осередок), до якої належали також Пишківці, Цвітова та Ріпинці. 20 серпня 1933 адміністратором новї парафії став кс. Юзеф Томашевський, який через катастрофічний стан помешкання органіста проживав у палаці Ф. Городиського[6]. В часі початку його урядування ніхто не знав патрона костелу, тому після нарад з парафіянами він звернувся до Курії проханням затвердити титул Матері Божої Неустанної Помочі[7]. У 1933—1935 р. коштом місцевих жителів, очевидно, римо-католиків, збудовано мурований парафіяльний будинок поблизу мешкання органіста[6]. 10 вересня 1936 під час канонічної візитації костел консекрував львівський латинський архиєпископ-митрополит Евгеніуш Базяк під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги[7].

Після виселення поляків та українців-латинників у 1945—1946 святиню закрили для богослужінь. У радянський час у приміщенні костелу спочатку облаштували склад зерна, потім — автогараж місцевого колгоспу (з 1964 р. — радгоспу-технікуму[8]), який 1965 р. перенесли до новозбудованого приміщення[9] поблизу Руцки, на терени зруйнованого та розібраного неоґотичного палацу Городиських. Після цього в приміщенні облаштували спортивний зал, в якому наприкінці 1960-х, зокрема, проводили заняття учні радгоспу-технікуму[10] .

1992 р. храм віддали для користування римо-католикам[11]. 1993 р. костел відновили (очевидно, частково) та освятили[12][13], після чого розпочали проводити богослужіння.

Парафію в Трибухівцях[14] обслуговують дієцезійні священики з парафії в Язлівци (Внебовзяття Пресвятої Діви Марії i блаженної Марцеліни Даровської[15]).

Опис

Костел має риси неоґотики та неоренесансу. Завдовжки 30 м, завширшки 12, мурований з так званого теребовлянського (застіноцького) пісковику червоного (фактично бордового) кольору з використанням пісковику світліших відтінків, однонавний, трипрясловий, всередині тинькований. На бічний стінах нави можна бачити псевдоцоколь заввишки 1,2 м. Вужчий від нави презбітерій орієнтований на південний схід. З півдня до двопряслового презбітерію прибудована захристія, з півночі — кімната парафіян, де відбуваються збори. Дах нави та презбітерію — двоспадовий; спочатку був накритий дахівкою, нині — профільованим настилом з полімерним покриттям зеленого кольору (роботи провели 2016 року[16]). На даху нави розташована сиґнатурка. Вікна в костелі прямокутні, високі, замкнуті півколом. Зберігся конфесіонал (сповідальниця) 1936 року[17].

Примітки

  1. Biernat, s. 286.
  2. Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» słuchaczów Politechniki we Lwowie. — Lwów, 1897. — S. 273.
  3. Biernat, s. 292.
  4. Biernat, s. 293.
  5. Biernat, s. 286—288.
  6. 6,0 6,1 Biernat, s. 285.
  7. 7,0 7,1 Biernat, s. 288.
  8. Страшків, с. 56.
  9. Страшків, с. 80—81.
  10. Спогади випускників Бучацького радгоспу-технікуму.
  11. Biernat, s. 288.
  12. Страшків, с. 81.
  13. У статті про село про ступінь відновлення храму не йдеться → див.: Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. Уніят, В., Яворський, Г.. — ISBN 978-966-528-279-2.
  14. Трибухівці. Матері Божої Неустанної Помочі.
  15. Язлівець. Внебовзяття ПДМ i бл. Марцеліни Даровської.
  16. Інформація від мешканців села.
  17. Biernat, s. 289—291.

Джерела

  • Страшків, С. Трибухівці. Минуле і сьогодення. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2004. — іл. — 120 с.
  • Biernat, M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach . — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — T. 18. — 368 s.; 508 il. — S. 283—293. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)

Посилання

Зауваги


Шаблон:Костели Чортківського деканату