Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Біще)

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Пам'ятка
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Біще)
Фасад костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Біщу, 2012 р.
Фасад костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Біщу, 2012 р.
Тип і статус: архітектури національного значення
Стиль: романський, ґотика, Відродження
Будівництво: 1624—1638
У віданні: Управління культури Тернопільської ОДА
Розташування: с. Біще, Бережанський район, Тернопільська область, size Україна
Стан: будівлі — непоганий; втрачено весь інтер'єр

Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії — оборонна культова споруда, пам'ятка архітектури національного значення в селі Біщу Бережанського району на Тернопільщині, Україна. Один із найдавніших костелів області. Діючий парафіяльний храм[1] Галицького деканату[2] Львівської архидієцезії Римо-католицької церкви в Україні[3]. Святиня поєднує романський стиль, Ренесанс (Відродження) та ґотику.

Збудований у 1624—1638 роках коштом дідички Бережан Катажини Сенявської. До ІІ світової війни був єдиним Марійним санктуарієм у Львівській архидієцезії, до якого з'їжджалися вірні з усієї її території. Частково знищений під час ІІ світової та в радянський період, відреставрований храм 26 липня 2015 знову освятили разом зі списками ікон.

Назва

Римо-католицька (Латинська) церква 15 серпня відзначає Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, тоді як Українські східні церкви (православні, греко-католицька) 15 серпня за старим стилем (нині 28 серпня) відзначають Успіння Богородиці[4]. Тому називати цей латинський храм, як це робили раніше (що, зокрема, пов’язано ще й з тим, що українці певний час перебували у “дружніх обіймах” московської церкви) й іноді нині, як Успенський костел[5], Успенський собор[6], костел Успіння Богородиці (Діви Марії), не є вірним. Бо Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (інші варіанти назви – Небовзяття, Взяття на Небеса, Взяття в Небесну Славу) за своїм релігійним змістом не є тотожним Успінню.

Також не зовсім точним є інші варіанти назви, поширені в джерелах стосовно костелів з такою самою посвятою:

  • костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії[7] (Богородиці), бо Вознесіння – це подія, яка стосується тільки Ісуса Христа, який воскрес та вознісся на Небеса, у той час як Діву Марію (Богородицю) Господь сам з душею й тілом узяв на Небеса.
  • костел Воскресіння Найсвятішої Панни Марії[8]

Історія

Збудований у 1624—1638 роках[9] коштом Катажини Сенявської[10] з Косток, дідички Бережан[11]. 1625 року згаданий Бартоломей — будівничий храму в Біщу (лат. murator ecclesiae Buszczensis).[12]. Різні джерела вказують, що костел будували відомі архітектори зі Львова та Бережан.

У головному вівтарі була ікона Матері Божої з Дитятком (відома потім також як образ Біщецької Божої Матері), яку з Риму привіз Олександр Сенявський, що з часом зазнала слави чудотворної, а сам храм став відомим на Русі Марійним санктуарієм. За настоятеля о. Станіслава Бжежанського, котрий служив тут у 1693—1738 роках, костел перебудували — храм отримав виразний оборонний характер, причому ця перебудова завершилась до 1716 року, коли парафію візитував львівський архиєпископ Ян Скарбек. У 1763 та 1871 роках святиня отримала нові дахи. У 1918-1920 роках частково реставрували пошкоджений під час І світової війни костел.

Храм до ІІ світової війни був єдиним Марійним санктуарієм у Львівській архидієцезії, до якого з'їжджалися вірні з усієї її території[13] на великий відпуст. 1944 року останній місцевий парох о. Філіп Зайонц змушено покинув Біще. Чудотворний образ Богоматері з головного вівтаря, який 1944 року врятував німецький унтерофіцер Ґеорґ Франц, нині перебуває у с. Рацлавіцах Шльонських (Опольське воєводство, Польща). Храм отримав значні пошкодження під час ІІ світової війни, певний час його використовували як склад хімдобрив, а потім стояв пусткою та руйнувався.

Після відновлення Незалежності України костел почистили, інколи в ньому відправляли меси. 2009 року настоятель парафії cв. апостолів Петра і Павла у Бережанах о. Андрій Ремінець узявся за відновлення зруйнованої святині. Зокрема, у червні 2014 почали відновлювати дах, щоб зупинити руйнування храму.

На основі заяви парафіян Біща від 2 листопада 2012, листів Бережанської РДА від 22.11.2012 № 01-1612/01-18, управління культури ОДА від 8.2.2013 № 01-66/02 та управління містобудування та архітектури ОДА від 15.11.2012 № 01-13/1122 розпорядженням голови Тернопільської ОДА від 4 квітня 2013 року № 132-од споруду к в с. Біще Бережанського району – пам’ятку архітектури національного значення (охоронний номер 1555 Н) передали в безоплатне користування місцевій релігійній громаді РКЦ в Україні, статут якої зареєстрований розпорядженням голови ТОДА від 20 серпня 2012 року № 651-од.

26 липня 2015 освятили відреставрований храм і списки ікон, оригінали яких вивезли 1945 р. з Біща, серед яких ікону Біщецької Божої Матері. Святy лiтypгiю oчoлив єпископ Львівської архидієцезії Леон Малий. В урочистостях освячення костелу взяли участь Генеральний Консул Республіки Польща в Луцьку Беата Бживчи, священики РКЦ, УГКЦ, УПЦ-КП та багаточисельна громада Біщецької сільської ради і навколишніх сіл[14].

Костел Внебовзяття, архівна світлина

Архітектура

Значний уплив на архітектуру костелу зумовило його оборонне значення. У ньому поєднуються романський стиль, Ренесанс (Відродження) та ґотика. Споруда на плані нагадує форму хреста із прибудовою на заході, поблизу апсиди. Зі східного боку над входом споруджена вежа. Фасад оздоблюють скульптури Діви Марії із Малим Ісусом та святого Єроніма Стридонського. Вікна виконані у готичному стилі. На оборонний характер споруди вказують товсті стіни та бійниці у північній та південній частині споруди, прикостельне приміщення арсеналу, залишки земляних укріплень. Довоєнний дах не зберігся.

Святиня до Другої світової була відома своїми майстерно виконаними скульптурами, які на сьогодні збереглися тільки на фасаді. Доволі добре збереглися також інтер'єр і хори. Усі колишні предмети культу та внутрішній вистрій відсутні. Склепіння виконані у вигляді нервюр, на зовнішній стороні яких донедавна росли дерева. Варто додати, що ренесансові (різьблені розетки на арках між апсидою і презбітерієм) та ґотичні елементи (нервюри склепінь апсид, гострі завершення арок) святині в Біщу та парафіяльного костелу cвятих апостолів Петра і Павла у Бережанах схожі між собою.

Поблизу є католицькі поховання XVI—XX століть.

Світлини

Див. також

Примітки

  1. За статутом — Римо-католицька церква. Парафія Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Біще Бережанського району Тернопільської області; див.: РКЦ Парафія Успіння Пресвятої Діви Марії.
  2. Галицький деканат.
  3. Парафія Успіння Пресвятої Діви Марії.
  4. Внебовзяття Пресвятої Діви Марії // CREDO. доступ = 2018-03-05; Догматичні різниці між Православ'ям і Католицизмом. Стаття п'ята: Марійські догмати — Непорочне Зачаття і Пречиста, Внебовзяття Богородиці.
  5. Див.: Успенский костел, 1589—1590 гг. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К. : Будівельник, 1986. — Т. 4. — С. 60. (рос.)
  6. Дуда, І., Оверко, О. Бучач // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 212. — ISBN 966-528-197-6.
  7. Див.: Вознесіння Найсвятішої Діви Марії → див.: Вітоль, Я. Домініканський костел в с. Язловець // Оборонні сакральні споруди Західного Поділля. — С. 163—164; Полюхович, Д. Червоногород — зникле місто; Замок, костел і фортеця села на Тернопільщині, яке називали «ключем Поділля» // Терен. — 2016. — 24 листопада. — 11:24.
  8. Підставка, Р., Рибчинський, О. Парафіяльний костел Воскресіння Найсвятішої Панни Марії // Язловець — 640. Історія, архітектура, туризм. — Збараж, 2013. — С. 91—93.
  9. Zaucha, s. 154.
  10. Біще. Костел // Костели і каплиці України.
  11. Nagielski, M. Sieniawska z Kostków Katarzyna (1576–1647) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1996. — T. XXXVII/1, zesz. 152. S. 97–98.
  12. Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Podhajcach // Materiały do dziejów… — Kraków : Drukarnia narodowa, 1996. — Cz. I. — T. 4. — S. 158. — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
  13. Урочистість освячення.
  14. Біще: Костел Успіння Пресвятої Діви Марії, 1624 – 1638 // Тернопільщина. Регіональний інформаційний портал. — 2018. — 24 березня.

Джерела, література

Посилання

Зауваги

  • Першу версію цієї статті започаткував Дмитро Лоґуш.