Киданів

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Село
Киданів
Розташування: Бучацький район, Тернопільська область, size Україна
Перша згадка: 24 січня 1392
Колишні назви: Кійданів
Територія: 1.340 км²
Населення: 311
Поштовий індекс: 48412
Телефонний код: 03544
Сільська рада: Киданівська сільська рада
Сільський голова: Ганна Проста[1]
Адреса ради: 48412, с. Киданів
Водойми: Стрипа, два ставки
Відстань до обласного центру: 59 (64) км
Відстань до райцентру: 18 км
Залізниця: станція Бучач, 20 км
Примітки: код КОАТУУ — 6121282901

Ки́данівсело в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області. Розташоване на поблизу річки Стрипи, на півночі району. Центр однойменної сільської ради. Через село пролягає територіяльна автодорога Т-2006. Населення 280 осіб (2011).

Загальні відомості

Киданів — село, центр сільської ради. Територія — 1,34 км², дворів — 111, населення — 280 осіб (2011).

Назва

Походить від дієслова кидати — село було покинуте після того, як його знищили татари в XIV ст. Раніше село називалося Кійданів (пол. Kojdanów), перейменоване в радянські часи.

Географія

Розташоване на півночі Бучацького району, поблизу його межі з Теребовлянським районом, за 18 км від районного центру і 20 — від найближчої залізничної станції Бучач. Відстань від села до Тернопільського автовокзалу автошляхами Т-2006 та Е-50 — близько 59 км, автошляхами Т-2006, Т-0903 та Н-18 — близько 64 км.

Географічні координати: 49°12΄ пн. ш. 25°22΄ сх. д.

Історія

Поблизу села виявлено поселення перших століть н. е.

Перша відома писемна згадка — 1392 року[2]: 24 січня король Польщі Владислав ІІ Ягайло в Луцьку видав грамоту, якою надав село Киданів Теребовельського повіту у власність Міхалові Габданцю на Бучачу[3] (пом. не раніше 7 листопада 1394[4]). Не виключено, що від нього село перейшло до когось із синів — Міхала, Міхала Мужила чи Теодорика[5].

Певний час дідичем села був шляхтич Миколай Куропатва гербу Шренява[6], який 12 квітня 1555 року отримав призначення на уряд галицького войського[7]. 1590 року сини Миколая Станіслав, Миколай і Павел (став галицьким підстолієм) отримали підтвердження своїх дідичних прав на Киданів. 1614 року Ян Куропатва, син Павела та онук підстолія Павела, забезпечив своїй дружині Цецилії з Лодзіньських 2000 флоринів посагу на Киданови та Бобулинцях. Геронім, син підстолія Павела, був дідичем Киданова, Бобулинців та Надвірної, мав сестру Юстину, дружину Станіслава Курдвановського[6] (нині місто на Івано-Франківщині).

Діяли українські товариства «Просвіта» (1908 р. – 117 членів та 132 книги), «Січ», «Сільський господар» із секцією господинь, а також аматорський гурток, хор.

Під час Першої світової війни більшість будівель у селі була зруйнована.

В УСС та УГА загинули або пропали безвісти: М. Ганиш, З. Гула, Т. Ільницький, М. Колодницьккий, І. Рудницький, Д. Сисак та инші.

1925 р. працював млин Станіслава Рудрофа. Під час так званої пацифікації представниками польської влади та війська восени 1930 р. українським установам завдано відчутних матеріальних збитків.

З липня 1941 року по липень 1944 р. – під німецько-нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни у Червоній армії загинули або пропали безвісти: Б. Гошівський, П. Гула, Й. Ільницький, В., І. В., І. Д. Кіт, В. Колодницький, К. Крушельницький, В. та Й. Кульчицькі, І. Кученаш, Д. Мариняк, Ів., Іл., Й. М., Й. П., С. Монастирські, А. Мулик, Ф. Сисак, І. Фреяк, П. Чехарівський, І. Чорний, В. Шкарлупа.

30 квітня 1947 р. поблизу села відбувся бій між військами МДБ і вояками УПА, в якому загинуло 12 повстанців. За участь у національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА в 1944–1953 рр. заарештовано дев'ять осіб: І. Іваницька, Ю. Кульчицька, О. В. Кульчицькі, І. Яворська, В. Горобець, Й. Монастирський, І. Монастирський.

У 1989–1991 рр. в селі створили осередок Руху, до якого належали: П. Іваницький, В., Г., І. та Я. Кульчицькі, О. Монастирський, С. Романюк, І. Сисак, І. та О. Шуфляди.

1990 р. село від'єднане від Осівецької сільської ради. У місцевому колгоспі "Руно" діяли кравецький цех, цех вичинки шкір, піщаний кар’єр; напрямок господарства – зерново-вівчарський.

2008 року село газифіковане, частково телефонізоване.

Пам'ятки

  • пам'ятки природи: дуб Тараса Шевченка (посаджений на честь 100-річчя від дня народження поета) та багатовікові липи
  • церква святих Косми і Дем'яна (1848, мурована)
  • капличка на честь о. З.-М. Монастирського
  • пам'ятні знаки УСС (1991) і на честь Незалежности України (1992), ініціятор встановлення — О. Монастирський
  • пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985, архітектор М. Савельєв).

Освіта

1832 року діяла парохіяльна школа (священик — о. Олексій Ремізовський), 1880 — одноклясна школа. 1946 р. у початковій школі навчалося 130 учнів. Нині діє загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.

Релігія

У селі парохом служив о. Петро Білинський.

Господарство

Земельні паї орендує ТзОВ "Бучачагрохлібпром".

Соціяльна сфера

Діють клуб, бібліотека, ФАП, два торгових заклади.

Населення

  • 1880 — 1045 українців, 102 поляків, 63 євреї.
  • 1915 — 1252 осіб.
  • 1939 — 1400 українців, 35 поляків, 5 євреїв, 10 — инших національностей.
  • 1990 — 190 дворів, 514 осіб.
  • 2004 — 305 осіб.
  • 2011 — 280 особи.

Відомі люди

Народилися

Пам'ятна дошка Марії Кизимович, Львів, вул. Бандери, 1

Працювали

  • Михайло Кизимович — український учитель, 1931 року вийшов на пенсію[12], батько Марії Кизимович.

Сільські голови

  • Зеновія Квіт[13].

Примітки

  1. Киданівська сільська рада.
  2. Андрусяк, Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 26. — (Український архів, т. XXVII).
  3. Аkta grоdskіe i ziеmskіe… — Lwów, 1884. — Т. X. — S. 2. (пол.), (лат.)
  4. Sperka, J. Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu // Średniowiecze Polskie i Powszechne. — Katowice : Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2014. — № 6 (10). — S. 82. (пол.)
  5. Власне дослідження автора(ів).
  6. 6,0 6,1 Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 236—237. (пол.)
  7. Шаблон:УРДП
  8. За свій народ.
  9. Гайда В. Монастирський Володимир Анатолійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 401. — ISBN 978-966-528-318-8.
  10. Чорновол, І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — іл. — С. 157. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.
  11. Івахів, Г., Яворський, Г. Монастирський Зеновій Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 558. — ISBN 966-528-199-2.
  12. Szkolnictwo powszechne // Dziennik Urzędowy Kuratorjum Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1931. — R. XXXV. — № 12. — S. 705. (пол.)
  13. Відомості Тернопільської обласної ради

Джерела


Посилання

Зауваги


••• Бучацький район •••
Міста Бучач
Селища Золотий Потік
Села БаришБерем'яниБілявинціБобулинціБроваріВерб'ятинВозилівГубинДоброполеДулібиЖизномирЖнибородиЗаліщикиЗаривинціЗвенигородЗеленаЗубрецьКиданівКосмиринКостільникиКурдибанівкаЛіщанціМартинівкаМатеушівкаМедведівціМиколаївкаМлинкиНабережнеНові ПетликівціНовосілкаНовоставціОзеряниОсівціПереволокаПередмістяПиляваПишківціПідзамочокПідліссяПожежаПомірціПороховаПушкаріРіпинціРублинРукомишРусилівСкоморохиСновидівСокілецьСоколівСорокиСтарі ПетликівціСтінкаТрибухівціЦвітоваЯзловець
П/Р Окремо див. Бучач