Кароль Яблоновський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Дідич, громадсько-політичний діяч, князь
Кароль Яблоновський
Инші імена: Karol Jabłonowski
Народження: 13.03.1807
м. Львів, нині Львівська область, Україна
Смерть: 19.04.1885
там само
Громадянство: size Австрійська імперіяsize Австро-Угорщина
Родина: батько — Людвік Деметріуш Яблоновський, мати — Кароліна з Войнів, дружина — Елеонора з графів Скарбків
Робота: Віце-президент Банку влосцянського, віце-президент і президент рад Галицької залізниці імені Карла Людовика та Львівсько-Чернівецько-Яської залізниці
Політична діяльність: посол Галицького станового сейму
Громадська діяльність: надкуратор Галицької ощадної каси, член зем'янського Галицького господарського товариства, куратор Фундації графа Скарбека
Відзнаки: ц.-к. австрійський шамбелян, таємний радник, великий хрест папського ордену святого Георгія
Примітки: мав право адмініструвати маєтностями від імені дітей Адама Потоцького, дідича Бучача

Кароль Яблоновський (пол. Karol ks. Jabłonowski; 13 березня 1807, м. Львів, нині Україна, або м. Венеція[1]19 квітня 1885, Львів) — князь з роду Яблоновських гербу Прус ІІІ, проавстрійський громадсько-політичний діяч, дідич, якого поляки вважають непопулярним у Галичині чи й реакціонером. Посол Галицького станового сейму Мав право адмініструвати маєтностями від імені дітей Адама Потоцького, дідича Бучача.

Життєпис

Варіянт гербу князів Яблоновських
Батько — Людвік Деметріуш Яблоновський

Кароль Яблоновський народився 13 березня 1807 року в м. Львові[2][3], столиці коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австрійської імперії, нині центрі Львівської області, Україна. Батько — князь Людвік Деметріуш Яблоновський[4] (1784—1864), австрійський посол у Неаполі, син кн. Мацєя Яблоновського та Маріанни з графів Шептицьких[5] (1769—1843)[4]. Мати — перша дружина батька Кароліна з Войнів (1786—1840), дочка Терези Теклі з Чапличів. Очевидно, що отримав добру освіту.

Від 1836 року — член Галицького станового сейму як почесний посол. Під час сейму 1845 року запропонував виділити 1 млн гульденів для покриття втрат, пов'язаних з повінню, з чим погодився уряд, який також не сприйняв його пропозицію утворити склади зі збіжжям[2]. Підкоморій великий коронний галицький[6]. 1847 року як член комісії з реформи земельних (влосцянських) відносин підписав від імені Галицьких станів меморіял до цісаря Фердинанда І щодо їх врегулювання на користь представників великої земельної власности. Того року став великим коронним галицьким маршалком, що ще більше пов'язало його з урядом. 1848 року увійшов до складу лояльної до уряду Прибічної Ради (Beirath), яку очолював губернатор Франц фон Штадіон і яка протидіяла польській Центральній Національній Раді. Водночас очолив реакційне Зем'янське товариство. 18 квітня 1861 став дожиттєвим членом Палати Панів австрійського Райхсрату, намагався стати намісником Королівства Галичини і Володимирії[2].

Непопулярний серед поляків Галичини. З 1845 року діяльний у зем'янському Галицькому господарському товаристві, у 1850—1853 — член його комітету. У 1851—1857 — надкуратор Галицької ощадної каси. Куратор Фундації графа Скарбека[2] (закладу для убогих і сиріт поблизу м. Миколаєва на Львівщині; права отримав за заповітом як зять Іґнація Скарбека, молодшого брата померлого засновника Станіслава Скарбека), за нього завершили будівництво палацу, котеджів для стареньких та службовців, оранжерею, заклали сад та господарські будови і вибудували школу[7]. Віце-президент Цісарсько-королівського привілейованого селянського кредитного закладу, або «Банку рустикального»[8] (іноді Банк влосцянський, Bank Włościański), відомого тим, що пограбував селян-вкладників. Віце-президент (1867) і президент (1879) ради Галицької залізниці імені Карла Людовика та Львівсько-Чернівецько-Яської залізниці.

Певний час володів правом адміністрування маєтностей від імені дітей Адама Потоцького, дідича Бучача[9], і, правдоподібно, прилеглих маєтностей. Дідич містечка Нижнева, сіл Коростовичів, Острині, Стасевої Волї (нині с. Слобода Галицького району) та інших маєтностей. Від середини 1850-х постійно мешкав у Відні. Гулящий спосіб життя та невдалі інвестиції погіршили його матеріяльне становище.

Помер 19 квітня 1885 у Львові.

Відзнаки, нагороди

  • ц.-к. австрійський шамбелян (9 січня 1832)
  • таємний радник (1 лютого 1863)
  • великий хрест папського ордену святого Георгія (23 жовтня 1863).

Сім'я

Дружина — Елеонора з графів Скарбеків гербу Абданк (1816—1870)[10], дочка Іґнація[11], пана, зокрема, на Бурштині, і Людвіки з графів Потоцьких, старостянки сокольніцької[10], дочки Домініка Потоцького[12] (пом. 1803), дідича, зокрема, Бучача з прилеглостями[13]. Шлюб Кароля Яблоновського та Елеонори зі Скарбеків відбувся 15 жовтня 1834[10]. Діти:

  • Людвіка (1839—1898) — дружина графа Нікодема Юзефа Потоцького (1840—1920)[14], онука Марцелія Потоцького[15]
  • Кароліна (1842—1892) — дружина графа Юзефа Гусажевського[16]
  • Станіслав Марія Фердинанд (1846—1909)[17] — власник маєтку, зокрема, в Бурштині[10].

Примітки

  1. Karol ks. Jabłonowski z Jabłonowa h. Prus (III) (ID: 8.192.298). (пол.)
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Tyrowicz, s. 228.
  3. За іншими даними — у м. Венеції; див.: Karol ks. Jabłonowski z Jabłonowa h. Prus (III) (ID: 8.192.298). (пол.)
  4. 4,0 4,1 Ludwik Demetriusz ks. Jabłonowski z Jabłonowa h. Prus (III) (ID: 8.192.291). (пол.)
  5. Kieniewicz, S. Jabłonowski Ludwik (1784—1864) // Polski Słownik Biograficzny. — 1963. — T. Х. — S. 229. (пол.)
  6. Sprawozdanie z działań Galicyjskiej kasy oszczędności w piątym roku istnienia 1848… — Lwów : Drukiem Piotra Pillera, 1849. — 18 s. (пол.)
  7. Рід Скарбек // КолоКрай.
  8. Мошенський, С. Фінансові центри України та ринок цінних паперів індустріальної епохи. — London : Xlibris, 2014. — С. 189.
  9. Barącz, S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 38 прим. (пол.)
  10. 10,0 10,1 10,2 10,3 Dunin-Borkowski, s. 38—39.
  11. Eleonora hr. Skarbek h. Awdaniec (ID: 8.192.306). (пол.)
  12. Ludwika hr. Potocka h. Pilawa (Złota) (ID: 8.192.308). (пол.)
  13. Dunin-Borkowski, s. 764.
  14. Ludwika ks. Jabłonowska z Jabłonowa h. Prus (III) (ID: 8.192.309). (пол.)
  15. Edmund Kajetan hr. Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: lu.23259). (пол.)
  16. Karolina ks. Jabłonowska z Jabłonowa h. Prus (III) (ID: 8.192.311). (пол.)
  17. Stanisław Maria Ferdynand ks. Jabłonowski z Jabłonowa h. Prus (III) (ID: 8.192.313). (пол.)

Джерела

  • Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905. — Cz. 1. — T. 8. — S. 113. (пол.)
  • Dunin-Borkowski, J. Almanach błękitny : genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów, Warszawa, 1908. — S. 37—39. (пол.)
  • Tyrowicz, M. Jabłonowski Karol (1807—1885) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/2, zeszyt 45. — S. 228—229. (пол.)

Посилання

Зауваги

Дмитро Лоґуш.