Казимир Чорторийський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Державний діяч
Казимир Михайло Чорторийський
Kazimier Čartaryjski. Казімер Чартарыйскі (XVIII).jpg
Народження: 4 березня 1674
м. Варшава, нині Польща
Смерть: 31 серпня 1741 </br> м. Варшава
Громадянство: Річ Посполита
Родина: батько — Михайло Юрій, матір — Йоанни з Олендзьких, дружина — Ізабела Ельжбета з Морштинів, діти — Михайло Фридерик, Авґуст Олександер, Констанція Софія, Людовика Ельжбета, Теодор Казимир, онук — Станіслав Авґуст Понятовський
Освіта: невідомо
Політична діяльність: засновник «Фамілії»
Відзнаки: орден Білого орла (1730)

Казимир Михайло Чорторийський (пол. Kazimierz Michał Czartoryski; 4 березня 1674, м. Варшава, нині Польща — 31 серпня 1741, там само) — представник роду князів Чорторийських гербу Погоня Литовська, державний діяч, урядник Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Князь на Клевані та Жукові. Крем'янецький староста. Відомий у польській історіографії як засновник «Фамілії» — впливого клану князів Чорторийських. Дід останнього польського короля Станіслава Авґуста Понятовського. Мало б що значив в історії, якщо б не дружина та діти.

Життєпис

Великий герб князів Чорториських

Казимир Михайло Чорторийський народився 4 березня 1674 року в м. Варшаві, столиці Королівства Польського, нині Польщі. Син князя Михайла Юрія Чорторийського, крем'янецького старости, сандомирського воєводи, та його дружини Йоанни з Олендзьких (Joanna Ołędzka, у першому шлюбі Олесніцька). Рід князів Чорторийських вважається нащадками великого литовського князя Гедиміна.

15 серпня 1699 отримав уряд підчашого литовського після князя Януша Антонія Вишневецького[1], для якого 28 серпня 1701 отримав згоду короля на передачу уряду крем'янецького старости.

1701 року провів поділ родинних маєтностей з двоюрідним братом Йосифом, якому відступив корецький ключ, а сам зберіг клеванський[1]. 1706 року перейшов до табору прихильників короля Станіслава Лєщинського, перед цим зазнавши значних маткових втрат на Волині від шведів. 1707-го став великим литовським підскарбієм з умовою виплати 30000 злотих сину попередника, Бенедикта Сапіги. 1712 року став великим литовським підканцлером, 1724 — віленським каштеляном. Після смерті короля Авґуста ІІ перейшов до табору С. Лєщинського. Під загрозою московського нападу виїхав до Ґданська, де таки потрапив у полон, після чого погодився з умовами короля Авґуста III[2].

1724 року: князь відступив уряд великого литовського підканцлера набагато здібнішому сину Михайлу[2]; продав «Зимненські маєтності» разом з Кропивщиною польському шляхтичу — волинському каштеляну та володимирському старості[3] Міхалові Геронімові Чацькому[4]. Нащадки М. Г. Чацького володіли маєтком у Зимному принаймні до кінця ХІХ ст.[3]

Помер 31 серпня 1741 у Варшаві, був похований у крипті місцевого костелу Святого Хреста[5].

«Дрібний, стрункий, надміру елегантний, маскував свій горб, промовляв важко, не маючи ні голосу, ні дикції, щоб привернути увагу»[2].

Сім'я

Дружина — Ізабела Ельжбета з Морштинів (26.8.1671—24.2.1758), дочка Яна Анджея та його дружини Марії Катажини з Ґордонів (Maria Katarzyna Gordon)[6]. Одружилися 1693 року[1]. Діти:

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Sidorowicz, s. 282.
  2. 2,0 2,1 2,2 Sidorowicz, s. 283.
  3. 3,0 3,1 Zimno, Ziemno, wś nad Ługiem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — T. XIV : Worowo — Żyżyn. — S. 617. (пол.) — S. 617.
  4. Dembowska, M. Czacki Michał Hieronim, h. Świnka (1693-1745?) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — S. 143.
  5. Kazimierz ks. Czartoryski na Klewaniu i Żukowie h. Pogoń Litewska (ID: 3.662.262).
  6. Izabela hr. Morsztyn h. Leliwa (ID: 3.662.267)
  7. Czartoryski Michał Fryderyk, książę, (1696–1775) // i-PSB.
  8. Konstancja Zofia ks. Czartoryska na Klewaniu i Żukowie h. Pogoń Litewska (ID: 3.662.280).
  9. Teodor Kazimierz ks. Czartoryski na Klewaniu i Żukowie h. Pogoń Litewska (ID: 3.662.284).

Джерела

  • Sidorowicz, S. Czartoryski Kazimierz (1674-1741), kasztelan wileński // Polski Słownik Biograficzny. — T. IV. — S. 282—283.
  • Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XIV–XVIII wieku: spisy. – T. 3: Ziemie ruskie. – Zeszyt 5 : Urzędnicy Wołyńscy XV–XVIII wieku: spisy / Opracowal Marian Wolski. – Kόrnik : Polska akademia nauk, Biblioteka Kόrnika; Instytut historii, 2007. – 189 s. — S. 64, 159.

Зауваги

Information icon4.svg

Ambox content.png