Йоахим Потоцький

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Дідич, військовик,
урядник, колекціонер
Йоахим Потоцький
Инші імена: Йоахім Потоцький, Joachim Potocki
Народження: 1700
Смерть: 17.02.1764
м. Кам'янець-Подільський, нині Україна
Поховання: серце — в костелі святого Станіслава (Чортків)
Громадянство: size Республіка Обидвох Націй
Родина: батько — Стефан Потоцький, мати — Констанція з Денгофів
Робота: урядник, колекціонер
Військова служба: генерал-лейтенант коронних військ, генеральний комендант фортець
Політична діяльність: посол сеймів
Примітки: римо-католик

Йоахим Потоцький (пол. Joachim Potocki, 1700 — 17 лютого 1764, м. Кам'янець-Подільський, нині Україна) — польський шляхтич, військовик, генерал-лейтенант коронних військ, колекціонер, урядник в Українських землях Королівства Польського федеративної Республіки Обидвох Націй (Речі Посполитої). Дідич маєтностей на Тернопільщині.

Життєпис

Варіянт гербу Золота Пилява

Йоахим Потоцький народився, за даними сайту Марека Мінаковського, 1700 року[1] (наразі не відомо про точніші дату та місце народження, Ганна Димніцька-Волошиньська у своїй статті не вказала дати народження). Його батько — дідич, зокрема, м. Чорткова, Полівців, коронний референдар, теребовлянський і львівський староста Стефан Потоцький (пом. 1730), мати — друга дружина батька Констанція з Денгофів[2]. Батьки 1696 року взяли шлюб[3], який для матері був третім[4]. Братом Йоахима був Іґнацій Потоцький (пом. 1765) — коронний чашник коронний, староста глинянський, новосельський, ґенерал-лейтенант коронних військ, дідом — Павел Потоцький[3] (пом. 1675), урядник, історик, дідич Чорткова[5].

8 серпня 1729 батько відступив йому Львівське гродове староство, виробив визнання повноліття для сина. Присягу Йоахим склав на замку у Львові (певне, старостинському, або Низькому[6]) за присутности руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського 5 грудня 1729. 14 серпня 1730 став ротмістром панцирної корогви. 1735 року його (також примаса Теодора Потоцького) ув'язнили російські військовики у Ґданську, де він зупинився після повернення з-за кордону. В 1738 і 1746 роках був послом сеймів від Белзького воєводства. 1750-го брав участь у надзвичайному сеймі у Варшаві як посол Галицької землі. Французький резидент у Варшаві Луї Адрієн Дюперрон де Костера (Louis-Adrien Duperron de Castera) у своєму списку зарахував його до «добрих» послів того сейму, тобто прихильників «республіканців» — Потоцьких. 1761-го завдяки коштам, отриманим за рішенням воєводства, замість палісадів у Кам'янці на Поділлі за його сприяння звели мури. Також докладав зусиль для укріплення замку в Білій Церкві[7].

Уряди (посади): львівський староста у 1729–1754 роках, ґенеральний комендант фортець. 1754 року марно намагався посісти уряд коронного мечника.
Військові звання: полковник коронної артилерії з 25 жовтня 1745 р., ґенерал-майор коронних військ з 1750 р., ґенерал-лейтенант коронних військ (патент від 8 липня 1754).

Від батька у спадок отримав права власности на Чортків, володів також розташованою неподалік Білобожницею. У Чортківському замку започаткував колекцію картин, головно портретів[7]. Як хресний батько фігурує під час хрещень у костелах у Бучачі[8].

Помер 17 лютого 1764 року під час люстрації гарнізону в Кам'янці-Подільському, адміністративному центрі Кам'янецької землі Подільського воєводства (нині місто обласного значення на Хмельниччині) після тривалої хвороби. Його серце поховали в урні, яку 4 квітня 1764 помістили в старому чортківському костелі отців-домініканів (капітан коронної артилерії Єжи (Юрій) Вояковський з цього приводу виголосив промову, яку невдовзі надрукували[7]; нині на стіні костелу святого Станіслава є перенесена з розібраного храму пам'ятна таблиця з епітафією). Портрет Йоахима Потоцького розташовувався вище таблиці[9].

Пам'ятна дошка Йоахимови Потоцькому, костел у Чорткови, осінь 2014

Сім'я

1748 року одружився з Евою з Канєвських (пом. після 1774)[7] гербу Наленч[10] — дочкою луківського чесника Яна Канєвського[11][12]. Діти:

  • Вінцентій Ґавел — ротмістр цісарських військ, посол Галицького станового сейму
  • Кристина — дружина київського підстолія Єжи Дуніна-Вонсовича
  • Маріанна — дружина чернігівського воєводи Людвіка Вільґи[7]
  • Францішка — дружина Станіслава Костки Садовського[13]
  • Констанція — дружина карачківського старости Юзефа Малаховського[7], радомського старости Александера Потканьського[14].

Див. також

Примітки

  1. Joachim Potocki h. Pilawa (Złota). (пол.)
  2. Адам Бонєцкий нічого не вказав про її батьків; див.: Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa, 1901. — Cz. 1. — T. 4. — S. 256. (пол.)
  3. 3,0 3,1 Link-Lenczowski, A. Potocki Stefan h. Pilawa (zm. 1730), referendarz // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984—1985. — T. XXVIII. — S. 180—183. (пол.)
  4. Konstancja Dönhoff h. wł. (ID: 4.353.177). (пол.)
  5. Nagielski, M. Potocki Paweł h. Pilawa (zm. 1675) // Polski Słownik Biograficzny. — 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 117—119. (пол.)
  6. Власне дослідження автора(ів).
  7. 7,0 7,1 7,2 7,3 7,4 7,5 Dymnicka-Wołoszyńska, s. 49—50.
  8. Barącz, S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 99—100. (пол.)
  9. Ostrowski, s. 98.
  10. Ewa Kaniewska z Kaniewa h. Nałęcz (ID: 9.393.91). (пол.)
  11. Boniecki, A. Herbarz polski. — Warszawa, 1906. — Cz. 1. — T. 9. — S. 223. (пол.)
  12. У статті Ганни Димніцкої-Волошиньської, певне, помилково стверджено, що Ева з Канєвських була дочкою луцького чесника (див.: Dymnicka-Wołoszyńska, s. 50), бо, за даними Мар'яна Вольского, цей уряд появився 1765 року (див.: Шаблон:УДРП), також у його списках узагалі відсутні особи на прізвище Kaniewski (див.: Шаблон:УДРП).
  13. Ostrowski, s. 87.
  14. Szczygielski, W. Potkański Aleksander h. Brochwicz (zm. po 1803) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — S. 720—721. (пол.)

Джерела

  • Dymnicka-Wołoszyńska, H. Potocki Joachim (zm. 1764) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984—1985. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 49—50. (пол.)
  • Ostrowski, J. K. Czortków. Wiadomości na temat miasta i jego zabytków // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. І : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 17. — 806 il. — S. 85—89. — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)

Зауваги