Золотопотіцький район
Золотопотіцький район — адміністративно-територіальна одиниця, утворена у складі Тернопільської області в 1939 році і скасована 1962 року. Адміністративний центр — смт Золотий Потік[1].
Історія
Від 1 січня 1940 року Золотопотіцький район увійшов до складу новоствореної Постановою Президії Верховної Ради УРСР від 4 грудня 1939 року Тернопільської області.
Станом на 23 липня 1945 — в районі працює 3 спиртзаводи, 31 школа, райклуб, 10 сільських клубів, лікарні. Існують земельні громади.[2]
У травні 1946 в районі очався збір коштів на купівлю облігацій Державної Позики Відбудови й розвитку народного господарства. Почали відбудовувати міст через р. Стрипу.[2]
Станом на червень 1946 року вже в 22 сільрадах повністю закінчили роботу по встановленню телефонних стовпів, телефонізовано шість сільских рад. Начальником райконтори міністерства зв'язку є Літвіненко. В районі працює 14 сільських клубів, 9 хат-читалень, 4 сільських бібліотеки, районний клуб і бібліотека, а також радіовузол на 42 точки. По району відремонтовано 5 090 метрів шосейних доріг, 14 598 метрів ґрунтових доріг. За ініціативою селян села Новосілки розпочато будівництво нової шосейної дороги Новосілка-Кадуби. 20 серпня школи району завершили навчальний рік.[2]
За період від січня 1945 до вересня 1946 року змінилося близько 90 процентів лише одних голів сільрад.[3]
У жовтні 1946 відбулася районна комсомольська конференція, в якій взяло участь 56 делегатів від 23 первинних комсомольських організацій.[2]
Під час Другої світової війни в Золотопотіцькому районі нацисти розстріляли 170 осіб, вивезли на примусові роботи до Німеччини 550 хлопців та дівчат, майже повністю знищили єврейське населення (близько 1000 осіб).[1]
Районна влада та інші установи деякий час розташовувалися в замкових приміщеннях.[4]
У районі виходили газети «Вперед» (1945—1962, орган Золотопотіцького РК КП (б) і районної ради депутатів трудящих)[5] та «Колективні лани» (орган політвідділу Золотопотіцької МТС)[6].
Після ліквідації району в грудні 1962 року його населені пункти відійшли до Бучацького району.
Керівники району[2]
- 1945 — голова райради депутатів трудящих — Петренко, секретар — Білявцев, секретар РК КП(б)У — Т. Козуб;
- 1946 — голова райради депутатів трудящих — Д. Чубей, секретар РК КП(б) У — Т. Козуб, секретар РК ЛКСМ — Ф. Микульський;
Адміністративний поділ
У 1940—1962 роках існували такі сільські ради:[7]
- Берем'янська сільська рада
- Броварська сільська рада
- Возилівська сільська рада
- Губинська сільська рада
- Дулібська сільська рада
- Жнібородська сільська рада
- Золото-Потікська селищна рада
- Зубрецька сільська рада
- Кадубівська сільська рада
- Космирінська сільська рада
- Костільницькасільська рада
- Ліщенецька сільська рада
- Малозаліщицька сільська рада
- Миколаївська сільська рада
- Новосільська сільська рада
- Передмістянська сільська рада
- Пожежівська сільська рада
- Порхівська сільська рада
- Русилівська сільська рада
- Скомороська сільська рада
- Сновидівська сільська рада
- Сокілецька сільська рада
- Соколівська сільська рада
- Стінківська сільська рада
- Язлівецька сільська рада
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 Моспан М., Наливайко О., Ружицький І. Золотий Потік // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 589—592. — ISBN 978-966-457-228-3.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 За матеріалами газети «Вперед».
- ↑ Вперед. — 1946. — №54(79) (13 жовт.).
- ↑ Бойко В. Золотопотіцький замок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 252. — ISBN 978-966-528-318-8.
- ↑ Дембіцький Д. «Вперед» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 121. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Мельничук Б., Хаварівський Б. «Колективні лани» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 295. — ISBN 978-966-528-318-8.
- ↑ Газета «Вперед» за 1940-ві роки.
Джерела
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року. Вид. перше / Відп. ред. М. Ф. Попівський. Інформаційно-статистичний відділ при Секретаріяті Президії Верховної ради Української РСР. — Київ : Українське вид-во політичної літератури, 1947. — С. 556.