Жуків

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Жуків
Країна: size Україна
Область: size Тернопільська область
Район: size Бережанський район
Основні дані
Географічні дані
Місцева влада

Жуківсело Бережанського району Тернопільської області України.

Загальні відомості

Назва

Історія

Відома на сьогодні перша писемна згадка про село походить з 16 серпня 1375, коли князь Владислав Опольський, володар Королівства Руси в час польської окупації з ласки короля Людовика, надав три села у Львівській землі — Дусанів, Біще та Жуків — трьом братам, представникам роду Авданців, а саме Яськові, Якушові та Цевлейкові з Лабенд (Łabędy) поблизу м. Ґлівіце[1] (нині Лабенди є частиною цього польського міста).

Наступна письмова згадка[2] про село походить з привілею (грамоти) польського короля Владислава II Ягайла від 8 листопада 1420, яку він видав у місті Неполомицях (Niepołomice). Цим документом король на прохання шляхтича Яна з Жукова Лабанти (Лабенти; ?—1451[3]) надав його маєтностям, Жукову та Дрищову (нині с. Надрічне), німецьке шродське[4][5][3] право, за М. Грушевським, один з різновидів маґдебурзького права[6].

Від XVI ст. Жуків став власністю маґнатів Сенявських гербу Леліва, головною маєтністю яких були Бережани. Як і всі навколишні поселення, Жуків часто зазнав нападів татар (кримських, буджацьких, ногайських тощо); під час одного з таких, 1626 року, село знищили на 54 %.

Після проголошення у Львові утворення ЗУНР сільським комісаром обрали Миколу Лещука, понад 20 чоловіків вступило до лав Галицької Арміїі (згодом УГА). Під час польсько-української війни в селі відбувся запеклий бій на завершальному етапі Чортківської офензиви[7]. 19 червня 1919 через Козову, Куропатники до села прибув І курінь І бригади УСС, перетинаючи ворогові шлях з Бережан на північ[8]. 20 червня 1919 р. І бригада УСС, яка зайняла Жуків, атакувала польські позиції. Перемога у цьому бою дала УГА змогу заволодіти Бережанами. Ця битва – одна з найбільших в історії УГА.

1922 року відновила роботу місцева читальня українського товариства «Просвіта», яка на початку 1930-х налічувала понад 250 членів. При читальні діяли хор, театральний, самоосвітній та рільничий гуртки, бібліотека з фондом майже 700 книг. Були утворені осередки національної-патріотичних організацій «Луг» (голова Василь Бевх), «Союз Українок» (голова Ганна Недільська). 1923 р. утворено кооперативу «Єдність», з ініціативи членів якої 1928 р. спорудили місцевий Народний дім, в якому розмістилися крамниця кооперативи та читальня. На початку 1930-х рр. виник осередок ОУН (очільник Михайло Бевх), який нараховував 36 осіб.

Восени 1930 р. під час так званої пацифікації польська жандармерія вчинила напад на українські осередки: каральний загін розгромив читальню та деякі інші будинки.

Географія

Релігія

Пам'ятки

Соціальна сфера

Господарство

Населення

Відомі люди

Народилися

  • Петро Дарморіс (1983) – артист Національного українського народного хору імені Григорія Верьовки
  • Андрій Драган (1980) – освітянин, кандидат технічних наук
  • Наталія Мищишин (1984) – кандидат економічних наук
  • Василь Подуфалий (1941–2000) – освітянин, фольклорист, краєзнавець, самодіяльний композитор, лауреат премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких
  • Володимир Сковронський (1950 р. н.) – художник, освітянин, доцент кафедри дизайну Київського національного університету культури і мистецтв
  • Степан Федчишин (1899–1971) – освітянин, вчений у галузі філософії, професор
  • Галина Часковська (1964) – освітянка, старший викладач, заступник начальника кафедри українознавства Луганського державного університету внутрішніх справ.

Пов'язані

Проживали

  • Микола Арсенич (псевдо «Михайло», «Григор», «Максим», 1910—1947) — член Головної Ради та Центрального проводу ОУН, головний керівник СБ ОУН; мешкав на підпільних квартирах з дружиною[9]

Парохи

  • с. Сильвестр Лепкий (1845–1901) – письменник, церковний і громадсько-культурний діяч, батько Богдана, Левка та Миколи Лепких[10]; помер та похований тут[7].

Дідичі

  • Ян Лабанта з Жукова; 1453 року удова (перша дружина) Катерина уклала угоду з пасербами (Пакослав, Навой, Теодорик (Дітріх), Єжи (Юрша))[3]; друга дружина – Ельжбета[5]. Ян був також дідичем Міжгір'я (Галицький повіт)[3], батьком Ельжбети, Барбари[5], протопластом роду Лабенцьких[5], або Лабантів чи Лабентів[3], які підписувалися «з Жукова».

Примітки

  1. Sperka, J. Otoczenie Władysława Opolczyka w latach 1379—1401. Studium o elicie władzy w relacjach z monarchą. — Katowice, 2006. — S. 88.
  2. За даними видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл», це: перша письмова згадка про Жуків; король подарував Яну Лабонті Жуків та сусідній Дрищів; див. Подуфалий, c. 384.
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 Boniecki, A. Herbarz polski. — Warszawa, 1901. — Cz. 1. — T. 15. — S. 133.
  4. Akta grodzkie i ziemskie. — 1872. — T. III. — № LXXXIX. — S. 175—176.
  5. 5,0 5,1 5,2 5,3 Sperka, s. 281.
  6. Маґдебургзьке право у Польщі і Литві // Історія України-Руси.
  7. 7,0 7,1 Подуфалий, c. 385.
  8. Українська Галицька Армія: Матеріяли до історії. — Вінніпег : Видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк, 1960. — Т. 2. — С. 74.
  9. Подуфалий, c. 386.
  10. Головин, Б., Мельничук, Б. Лепкий Сильвестр Теодорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 350. — ISBN 966-528-199-2.

Джерела

— S. 844.

Посилання

Зауваги


* * * ••• Бережанський район •••
Адміністрація Бережанська районна державна адміністрація
Громади БережанськаНараївськаСаранчуківська
Ради
(існуючі та колишні)
Бережанська районна рада
Сільські ради: БіщівськаБожиківськаВербівськаВільховецькаЖовнівськаЖуківськаКотівськаКуропатницькаКурянівськаЛапшинськаЛітятинськаМечищівськаНадрічнянськаНараївськаПідвисоцькаПосухівськаПотуторськаРекшинськаРибниківськаРогачинськаСаранчуківськаСлов'ятинськаТростянецькаУрманськаШибалинська
Села БазниківкаБаранівкаБіщеБожиківВербівВільховецьВолицяВолощинаГайокГиновичіГутиськоДвірціДемняДіброваДулябиЖовнівкаЖуківЗалужжяКвітковеКомарівкаКотівКраснопущаКуропатникиКуряниКутиЛапшинЛітятинМечищівМолохівНадорожнівНадрічнеНараївНова ГребляПавлівПисарівкаПідвисокеПідліснеПліхівПоручинПосухівПоточаниПотуториРекшинРибникиРогачинСаранчукиСлов'ятинСтриганціТростянецьУрманьЧервонеШайбівкаШибалинЯсне
Хутори
(існуючі та колишні)
БасівкаБережанкаБлижній КутВисока ГораВойсовичівкаВолицяВолосівГировицяГута СклянаДальній КутДжиглеваДолиниДуброваЖолобиЖорниськоЗаліскиЗаліссяЗапустЗеленеЗелений КутЗолочівкаКалантирКізева ГораКолоніяКордонКорчунокКривуляЛаниЛініяЛісЛісничівкаЛозиЛопушеМалий УрманьМалинівкаМихальськаМонастирокМорґиОбозиськоОсівняПаранчин ЖолобПідкісівкаПідпанськаПолянаРаковецьРозсохиСлобідкаСоколицяСтаніславчикСтаре БіщеСтарий ВербівСторожиськоСтриганецький ЛісСтупникХаткиЧвертіШкрибівкаШтирнастівка
Див. також ГеографіяПриродно-заповідний фондДепутати Бережан та околиці
Окремо див.: Бережани