Еміль Шутт

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Урядник, освітній діяч
Еміль Шутт
Народження: 1845
Смерть: 1922
Громадянство: size Австрійська імперіяsize Австро-Угорщинаsize Польща
Родина: правдоподібно, матір — Кароліна з Прокоповичів, сестра — Альбіна
Освіта: очевидно, гімназія, університет
Робота: повітовий староста, освітній діяч
Примітки: похований на міському цвинтарі Бучача

Еміль Шутт, або Еміл Шут (Emil Schutt, 1845 — 1922) — цісарсько-королівський урядник, повітовий староста, почесний громадянин міст Бучача, Монастириська, Язлівця, освітній діяч.

Життєпис

Народився 1845-го. Очевидно, що закінчив якісь гімназію та університет. 1868 року був конціпієнтом-практикантом[1], 1872 — ад'юнктом і членом комісії для справ відкупу та упорядкування земельного оподаткування, також для справ інвентаризаційних з осідком у Стрию[2]. 1874 року працював на посаді цісарсько-королівського (ц.-к.) повітового комісарa та був членом комісії (також у 1875[3], 1879-го — її керівником[4]) для справ відкупу та упорядкування земельного оподаткування, також для справ інвентаризаційних з осідком у Тарнові[5]. 1876 року працював на посаді ц.-к. повітового комісарa у Тарнові[6] та упорядника справ ц.-к. місцевої комісії для справ відкупу чи упорядкування земельного оподаткування, також для справ індемнізаційних[7]. 1879-го був членом ц.-к. повітової комісії шацункової[8]. Працював на посаді ц.-к. урядового комісара у Ряшівському повіті в 1884[9], 1885[10], 1886[11], 1887 роках[12], секретаря намісництва, заступника старости та виконував обов'язки[13] повітового старости в Домбровиці 1888 року[14].

Заступник старости 1889 року[15] виконувач обов'язків, потім (зокрема, у 1889[16], 1890[17], 1891[18], 1892[19], 1893[20], 1894[21], 1895[22], 1896[23] — повітовий староста в Бучачі[24]. На посаді повітового старости в Яворові працював, зокрема, у 1899[25], 1901[26], 1905[27], 1907 роках[28]. 1908 року його прізвища немає серед урядників Королівства Галичини та Володимирії[29]

За дорученням уряду 22 жовтня 1890 до Бучача у справі створення вищої гімназії прибув совітник львівського намістництва Гільд, який після огляду закладу пересвідчився, що класи переповнені. Того ж дня у монастирі відбулася нарада, а 23 жовтня — засідання повної громадської ради з участю повітового старости Еміля Шутта і Гільда, котрий заявив, що позаяк переговори з Василіянами не дали жодного результату, то уряд само зобов'язується утримувати гімназію в місті[30].

31 травня 1890 в Бучацькому ц.-к. повітовому суді розглядався позов до ц.-к. старости Шутта за образу чести[31] о. Павла[32] Петрицького[33] (1859—?)[32], руського (українського) сотрудника в Бучачи (замість старости участь брав комісар[31] Генрик Марцінкевич[17]). Суд відхилив позов, а невдовзі о. Петрицький дістав від єпископського ординаріяту в Станиславови наказ без затримки шукати іншу посаду[31].

У 1890[34], 1891[35], 1892[36], 1893[37], 1894[38], 1896[39] роках очолював Шкільну повітову раду в Бучачи, у 1897[40], 1898[41], 1899[42], 1900[43], 1901[44], 1902[45], 1903[46], 1905 — в Яворові[47].

Отримав звання почесного громадянина міст Бучача, Монастириська, Язлівця, Яворова[28].

Помер 1922 року[48][49]. Похований на міському цвинтарі на пагорбі «Федір» навпроти каплиці-усипальниці графів Павела та Каєтана Потоцьких. Зберігся надгробок у вигляді суцільної плити, витесаної з світлого піщаника, над поверхнею якої виступають хрест та квадратна таблиця з вирізьбленими написами. Неподалік поховані дві жінки з прізвищем Шутт: Кароліна Шутт з Прокоповичів (Karolina Schutt z Prokopowiczów, 10.10.1816–6.01.1896), удова ц.-к. гімназійного професора [50] та Альбіна Шуттівна (Albina Schuttówna, 14.02.1839–31.01.1893)[51]. .

Очевидно, що його родичкою може бути Марія Зофія з Шуттів (Maria Zofia z d. Schutt, 1868–1952), дружина директора Бучацької цісарсько-королівської гімназії Францішека Зиха і матір уродженця Бучача, польського геолога Владислава Зиха[52].

Примітки

  1. Galizisches provinzial-handbuch für das jahr 1868. — Lemberg, 1868. — S. 9. (нім.)
  2. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1872. – Lwów : drukarnia A. J. O. Rogosza, 1872. — S. 74, 77.
  3. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1874. — Lwów, 1875. — S. 77.
  4. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1879. — Lwów, 1879. — S. 44—45.
  5. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1874. — Lwów, 1874. — S. 78—79.
  6. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1876. — Lwów, 1876. — S. 63.
  7. Там само. — S. 77.
  8. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1879. — Lwów, 1879. — S. 181—182.
  9. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1884. — Lwów, 1884. — S. 14.
  10. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1885. — Lwów, 1885. — S. 31.
  11. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1886. — Lwów, 1886. — S. 31.
  12. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1887. — Lwów, 1887. — S. 31.
  13. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1888. — Lwów, 1888. — S. 3.
  14. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1888. — Lwów, 1888. — S. 16.
  15. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi na 1889. — Lwów, 1889. — S. 14.
  16. З ново-іменованих старостів // Діло. — 1889. — 18 лютого.
  17. 17,0 17,1 Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1890. — Lwów, 1890. — S. 14.
  18. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi na 1891. — Lwów, 1891. — S. 14.
  19. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1892. — Lwów, 1892. — S. 14.
  20. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1893. — Lwów, 1893. — S. 14.
  21. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1894. — Lwów, 1894, — S. 14.
  22. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1895. — Lwów, 1895. — S. 14.
  23. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1896. — Lwów, 1896. — S. 14.
  24. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1895. – Lwów, 1895. — S. 14.
  25. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi na 1899. — Lwów, 1899. — S. 21.
  26. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi na 1901. — Lwów, 1901. — S. 24.
  27. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1905. – Lwów, 1890. – S. 14.
  28. 28,0 28,1 Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1907. – Lwów, 1907. – S. 30. Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «Szematyzm_1907» визначена кілька разів з різним вмістом
  29. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1908. – Lwów, 1908.
  30. Нова ґімназія. З Бучача пишуть // Діло. — 1889. — 28 жовтня.
  31. 31,0 31,1 31,2 Судова розправа против бучацкого ц. к. старости, обжалованого руским священиком о оскорбу чести // Діло. — 1890. — 10 червня.
  32. 32,0 32,1 Шематизмъ всего клира греко-католической Епархіи Станиславôвскои на рôк Божій 1890. — Въ Станиславовѣ, 1890. — С. 287, 298.
  33. Священик 21 квітня прийшов до староства в урядовій справі, а староста, не вислухавши його просьби, поспішив з відмовою, потім почав різкими словами закидати, що ніби-то о. Петрицький порушив церковне право і послух місцевому пароху о. Теодорові Теляковському
  34. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1890. — Lwów, 1890. — S. 401.
  35. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1891. — Lwów, 1891. — S. 401.
  36. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1892. — Lwów, 1892. — S. 401.
  37. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1893. — Lwów, 1893. — S. 401.
  38. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1894. — Lwów, 1894. — S. 401.
  39. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1896. — Lwów, 1896. — S. 404.
  40. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1897. — Lwów, 1897. — S. 404.
  41. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1898. — Lwów, 1898. — S. 481.
  42. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1899. — Lwów, 1899. — S. 481.
  43. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1900. — Lwów, 1900. — S. 481.
  44. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1901. — Lwów, 1901. — S. 481.
  45. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1902. — Lwów, 1902. — S. 514.
  46. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1903. — Lwów, 1903. — S. 24.
  47. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na… 1905. — Lwów, 1905. — S. 515.
  48. Дата з напису на надгробку.
  49. Анна Сильвія Чиж та Бартломєй Гутовський вказали, що помер 1927 року → див.: Czyż, Gutowski, s. 56.
  50. Варто додати, що Прокоп Шутт (Prokop Schutt) 1864 року працював на посаді учителя Бережанської гімназії → див.: Handbuch des Lemberger Statthalterei-Gebietes in Galizien für das jahr 1864. — Lemberg, 1864. — S. 274.
  51. Czyż, Gutowski, s. 56.
  52. Pałaszewska, M. Pamiętniki po Władysławie Zychu // Niepodległość i Pamięć. — 2006. — № 24. — S. 347.

Джерела

  • Czyż, A. S., Gutowski, B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 254 s., 118 il. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)

Зауваги