Еміль Шутт

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук


Управлінець,
освітній діяч
Еміль Шутт
Еміль Шутт 1910 року
Еміль Шутт 1910 року
Инші імена: Emil Schutt
Народження: 1845
Смерть: 1922
ймовірно, м. Бучач, нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Поховання: міський цвинтар на пагорбі Федір у Бучачі
Громадянство: size Австрійська імперіяsize Австро-Угорщинаsize Польща
Родина: правдоподібно, мати — Кароліна з Прокоповичів, сестра — Альбіна, зять — Францішек Зих, онук — Владислав Зих
Освіта: очевидно, гімназія, університет
Робота: повітовий староста та очільник окружних шкільних рад у Бучачі, Яворові, секретар намісництва

Еміль Шутт (нім. Emil Schutt, 1845 — 1922) — цісарсько-королівський урядник, освітній діяч; повітовий староста й очільник окружної шкільної ради в Бучачі, почесний громадянин міст Бучача, Монастириськ, Язловця. Правдоподібно, походив з чеських німців.

Життєпис

Еміль Шутт з учасницями мереживних курсів у Бучачі, 1910

Народився 1845 року[1]. Очевидно, що закінчив гімназію та виш (правдоподібно, університет)[2]. Правдоподібно, походив з чеських німців, як і Прокоп Шутт — правник, освітянин, книголюб, професор[3] Бережанської цісарсько-королівської гімназії[4].

У 1868[5], 1869 роках був конціпієнтом-практикантом[6], у 1870[7], 1871 — провізоричним концептовим ад'юнктом[8], 1872 — ад'юнктом. Від 1870 — член комісії для справ відкупу та упорядкування земельного оподаткування, також для справ індемнізаційних з осідком у Стрию[9]. На посаді цісарсько-королівського (ц.-к.) провізоричного повітового комісарa працював, зокрема, в 1873[10], 1874[11], 1875 роках[12]. Комісар повітового староства у Тарнові, зокрема, в 1876[13], 1877[14], 1880[15], 1881[16], 1882 роках[17]. Член ц.-к. комісії для справ відкупу та упорядкування земельного оподаткування, також для справ індемнізаційних з осідком у Тарнові, зокрема, в 1874[18], її керівник — у 1875[19], 1878[20], 1879[21], упорядник справ — у 1876[22], 1877 роках[23]. Заступник члена ц.-к. повітової комісії оціночної (шацункової) в Тарнові, зокрема, в 1877[24], 1878[25], 1879[26], 1880[27], 1881[28], 1882 роках[29].

Працював на посаді ц.-к. повітового комісара в Ряшеві, зокрема, у 1883[30], 1884[31], 1885[32], 1886[33], 1887 роках[34], секретаря намісництва, заступника старости та виконував обов'язки[35] повітового старости в Домброві 1888 року[36]. Керівник ц.-к. комісії для справ відкупу та упорядкування земельного оподаткування, також для справ індемнізаційних з осідком у Ряшеві, зокрема, в 1883[37], 1884[38], 1885[39], 1886[40], 1887 роках (діяла на всю Західну Галичину)[41].

1889 року — секретар намісництва[42], заступник старости[43], виконувач обов'язків, потім (зокрема, у 1889[44], 1890[45], 1891[46], 1892[47], 1893[48], 1894[49], 1895[50], 1896[51]) — повітовий староста в Бучачі[52]. На посаді повітового старости у Яворові працював, зокрема, у 1897[53], 1898[54], 1899[55], 1900[56], 1901[57], 1902[58], 1903[59], 1904[60], 1905[61], 1906[62], 1907 роках[63]. 1908 року його прізвища немає серед урядників Королівства Галичини та Володимирії[64].

За дорученням уряду 22 жовтня 1890 до Бучача у справі створення тут вищої гімназії прибув[65] радник зі шкільнитцва намістництва у Львові Ян[66] Гільд, який після огляду нижчої гімназії, що діяла при місцевому василіянському монастирі, пересвідчився, що її кляси переповнені. Того ж дня у монастирі відбулася нарада, а 23 жовтня — засідання повної громадської ради за участи повітового старости Еміля Шутта і Яна Гільда, котрий заявив, що позаяк переговори з Василіянами не дали жодного результату, то уряд сам зобов'язується утримувати гімназію в місті[65].

31 травня 1890 в Бучацькому ц.-к. повітовому суді розглядався позов до старости Шутта за образу чести[67] о. Павла[68] Петрицького[69] (1859—?)[68], руського (українського) сотрудника в Бучачі (замість старости участь брав комісар[65] Генрик Марцінкевич[45]). Суд відхилив позов, а невдовзі о. Павло Петрицький отримав від єпископського ординаріяту в Станиславові наказ шукати без затримки иншу посаду[67].

Очолював окружну шкільну раду в Бучачі, зокрема, в 1890[70], 1891[71], 1892[72], 1893[73], 1894[74], 1896 роках[75], в Яворові на Львівщині — зокрема, в 1897[76], 1898[77], 1899[78], 1900[79], 1901[80], 1902[81], 1903[82], 1904[83], 1905[84], 1906[85], 1907 роках[86].

Голова Тарнівського відділення Першого загального товариства австро-угорських урядників у Львові, зокрема, в 1877[87], 1878 роках[88]. 1910 року зокрема був головою Товариства промислової допомоги в Бучачі, яке тоді організувало в місті для жінок курс виготовлення мережив[89].

Помер 1922 року[1][90]. Похований на міському цвинтарі на пагорбі «Федір» навпроти каплиці-усипальниці каноніків Павела та Каєтана Потоцьких. Зберігся надгробок у вигляді суцільної плити, витесаної зі світлого піщаника, над поверхнею якої виступають хрест та квадратна таблиця з вирізьбленими написами. Неподалік поховані дві жінки з прізвищем Шутт: Кароліна Шутт з Прокоповичів (Karolina Schutt z Prokopowiczów, 10.10.1816—6.01.1896), удова ц.-к. гімназійного професора [91] та Альбіна Шуттівна (Albina Schuttówna, 14.02.1839—31.01.1893)[92]. .

Родина

Очевидно, що його родичкою (правдоподібно, дочкою)[2][93] має бути Марія Зофія з Шуттів (пол. Maria Zofia z domu Schutt, 1868—1952), дружина директора Бучацької цісарсько-королівської гімназії Францішека Зиха і мати уродженця Бучача, польського геолога та громадського діяча Владислава Зиха[94].

Відзнаки

28 липня[95][96] 1892 року Бучацька ґмінна рада ухвалила рішення щодо присвоєння йому[95] та місцевому міському лікарю[97] Едвардові Кшижановському звання Почесного громадянина Бучача[98] за заслуги перед містом (фактично — перед польськомовною громадою[2]), зокрема за докладені зусилля щодо відкриття ц.-к. (державної) гімназії[95]. Ймовірно, 1897 року[2] отримав звання Почесного громадянина Монастириськ, Язловця[54], пізніше, ймовірно, 1905[2] — Яворова[62][63]. Мав титул цісарсько-королівського радника[89].

Примітки

  1. 1,0 1,1 Дата з напису на його надгробку.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 Власне дослідження Дмитра Лоґуша.
  3. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Brzeżanach za rok szkolny 1906. — Brzeżany, 1906. — S. 70 [11], 78 [19], 81 [22]. (пол.)
  4. Handbuch des Lemberger Statthalterei-Gebietes in Galizien für das jahr 1864. — Lemberg, 1864. — S. 274. (нім.)
  5. Galizisches provinzial-handbuch für das jahr 1868. — Lemberg, 1868. — S. 9. (нім.)
  6. Galizisches provinzial-handbuch… 1869… — S. 6. (нім.)
  7. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1870. — Lwów : c. k. galicyjska drukarnia rządowa, 1870. — S. 6, 91, 95. (пол.)
  8. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1871. — Lwów : drukarnia E. Winiarza, 1871. — S. 6, 76, 79. (пол.)
  9. Szematyzm Królestwa Galicyi …1872… — S. 74, 77. (пол.)
  10. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1873. — Lwów : drukarnia E. Winiarza, 1873. — S. 74. (пол.)
  11. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1874… — S. 75. (пол.)
  12. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1875… — S. 74. (пол.)
  13. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1876. — Lwów : drukarnia A. J. O. Rogosza. 1876. — S. 63. (пол.)
  14. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1877… — S. 37, 74. (пол.)
  15. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1880… — S. 34. (пол.)
  16. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1881. — Lwów : drukarnia Władysława Łozińskiego, 1881. — S. 34. (пол.)
  17. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1882… — S. 34. (пол.)
  18. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1874. — Lwów : drukarnia E. Winiarza, 1874. — S. 78—79. (пол.)
  19. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1875. — Lwów : drukarnia A. J. O. Rogosza, 1875. — S. 77. (пол.)
  20. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1878… — S. 46. (пол.)
  21. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1879. — Lwów : drukarnia Dziennika Polskiego, 1879. — S. 44—45. (пол.)
  22. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1876… — S. 77. (пол.)
  23. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1877. — Lwów : drukarnia A. J. O. Rogosza, 1877. — S. 48. (пол.)
  24. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1877… — S. 197. (пол.)
  25. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1878… — S. 185. (пол.)
  26. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1879. — Lwów : drukarnia Dziennika Polskiego, 1879. — S. 181—182. (пол.)
  27. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1880… — S. 188. (пол.)
  28. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1881… — S. 186. (пол.)
  29. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1882… — S. 188. (пол.)
  30. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1883… — S. 30. (пол.)
  31. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1884… — S. 14. (пол.)
  32. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1885… — S. 31. (пол.)
  33. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1886… — S. 31. (пол.)
  34. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1887… — S. 31. (пол.)
  35. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1888… — S. 3. (пол.)
  36. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1888… — S. 16. (пол.)
  37. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1883… — S. 44—45. (пол.)
  38. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1884… — S. 45. (пол.)
  39. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1885… — S. 45. (пол.)
  40. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1886… — S. 45. (пол.)
  41. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1887… — S. 45. (пол.)
  42. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1889… — S. 3. (пол.)
  43. Там само. — S. 14. (пол.)
  44. З ново-іменованих старостів // Діло. — 1889. — 18 лют.
  45. 45,0 45,1 Szematyzm Królestwa Galicyi… 1890… — S. 14. (пол.)
  46. Szematyzm Królestwa Galicyi…1891… — S. 14. (пол.)
  47. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1892… — S. 14. (пол.)
  48. Szematyzm Królestwa Galicy… 1893… — S. 14.
  49. Szematyzm Królestwa Galicyi i… 1894… — S. 14. (пол.)
  50. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1895… — S. 14. (пол.)
  51. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1896… — S. 14. (пол.)
  52. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1896… — S. 14. (пол.)
  53. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1897… — S. 20. (пол.)
  54. 54,0 54,1 Szematyzm Królestwa Galicyi… 1898… — S. 18. (пол.)
  55. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1899… — S. 21. (пол.)
  56. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1900… — S. 24. (пол.)
  57. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1901… — S. 24. (пол.)
  58. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1902… — S. 24. (пол.)
  59. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1903… — S. 24. (пол.)
  60. Szematyzm Królestwa Galicyi i… 1904… — S. 24. (пол.)
  61. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1905… — S. 25. (пол.)
  62. 62,0 62,1 Szematyzm Królestwa Galicyi… 1906… — S. 30. (пол.)
  63. 63,0 63,1 Szematyzm Królestwa Galicyi… 1907… — S. 30. (пол.)
  64. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1908. — Lwów, 1908. (пол.)
  65. 65,0 65,1 65,2 Нова ґімназія. З Бучача пишуть // Діло. — 1889. — 28 жовт.
  66. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1890… — S. 3. (пол.)
  67. 67,0 67,1 Судова розправа против бучацкого ц. к. старости, обжалованого руским священиком о оскорбу чести // Діло. — 1890. — 10 черв.
  68. 68,0 68,1 Шематизмъ всего клира греко-католической Епархіи Станиславôвскои на рôк Божій 1890. — Въ Станиславовѣ, 1890. — С. 287, 298.
  69. Священник 21 квітня прийшов до староства в урядовій справі, а староста, не вислухавши його просьби, поспішив з відмовою, потім почав різкими словами закидати, що ніби-то о. Петрицький порушив церковне право і послух місцевому пароху о. Теодорові Теляковському
  70. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1890… — S. 401. (пол.)
  71. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1891… — S. 401. (пол.)
  72. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1892… — S. 401. (пол.)
  73. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1893… — S. 401. (пол.)
  74. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1894… — S. 401. (пол.)
  75. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1896… — S. 404. (пол.)
  76. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1897… — S. 404. (пол.)
  77. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1898… — S. 481. (пол.)
  78. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1899… — S. 481. (пол.)
  79. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1900… — S. 481. (пол.)
  80. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1901… — S. 481. (пол.)
  81. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1902… — S. 514. (пол.)
  82. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1903… — S. 24. (пол.)
  83. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1904… — S. 514. (пол.)
  84. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1905… — S. 515. (пол.)
  85. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1906… — S. 535. (пол.)
  86. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1907… — S. 535. (пол.)
  87. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1877… — S. 530. (пол.)
  88. Szematyzm Królestwa Galicyi… 1878… — S. 520. (пол.)
  89. 89,0 89,1 Kurs koronkarski w Buczaczu // Nowości Illustrowane. — Kraków, 1910. — № 33 (13 sier.). — S. 8—10. (пол.)
  90. Анна Сильвія Чиж і Бартломєй Гутовський вказали, що помер 1927 року → див.: Czyż, Gutowski, s. 56.
  91. Варто додати, що Прокоп Шутт (Prokop Schutt) 1864 року працював на посаді учителя Бережанської гімназії → див.: Handbuch des Lemberger Statthalterei-Gebietes in Galizien für das jahr 1864. — Lemberg, 1864. — S. 274. (нім.)
  92. Czyż, Gutowski, s. 56.
  93. Підставою цього припущення є те, що могила Йозя (Юзефа) Зиха, очевидно, сина директора гімназії Францішека Зиха, батька трьох дітей, розташована між могилами Еміля та Кароліни Шуттів.
  94. Pałaszewska, M. Pamiętniki po Władysławie Zychu // Niepodległość i Pamięć. — 2006. — № 24. — S. 347. (пол.)
  95. 95,0 95,1 95,2 Erdstein, J. Zabiegi gminy buczackiej o gimnazjum państwowe // Sprawozdanie Dyrekcji Państwowego Liceum i Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1938–1939. — Buczacz, 1939. — S. VIII. (пол.)
  96. На початку серпня про це була публікація в газеті „Kurjer Lwowski”.
  97. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1892… — S. 299. (пол.)
  98. Obywatelstwo honorowe // Kurier Lwowski. — 1892. — № 219 (7 sier.). — S. 5. (пол.)

Джерела

Зауваги