Еміль Шутт

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Особа

Еміль Шутт, або Еміл Шут (Emil Schutt, 1845 – 1922) – цісарсько-королівський урядник, повітовий староста, почесний громадянин міст Бучача, Монастириська, Язлівця.

Життєпис

1868 році був конціпієнтом-практикантом[1], у 1872 – ад'юнктом і членом комісії для справ відкупу та упорядкування земельного оподаткування, також для справ інвентаризаційних з осідком у Стрию[2]. У 1874 році працював на посаді цісарсько-королівського (ц.-к.) повітового комісарa та був членом комісії (також у 1875[3], 1879-го – її керівником[4]) для справ відкупу та упорядкування земельного оподаткування, також для справ інвентаризаційних з осідком у Тарнові[5]. У 1876 році працював на посаді ц.-к. повітового комісарa у Тарнові[6] та упорядника справ ц.-к. місцевої комісії для справ відкупу чи упорядкування земельного оподаткування, також для справ індемнізаційних[7]. У 1879 році був членом ц.-к. повітової комісії шацункової[8]. Працював на посаді ц.-к. урядового комісара у Ряшівському повіті в 1884[9], 1885[10], 1886[11], 1887 роках[12], секретаря намісництва, заступника старости та виконував обов'язки[13] повітового старости в Домбровиці у 1888 році[14]. Заступник старости у 1889 році[15] виконувач обов'язків, потім (зокрема, у 1889[16], 1890[17], 1895 роках) повітовий староста в Бучачі[18]. На посаді повітового старости в Яворові працював, зокрема, у 1899[19], 1901[20], 1905[21], 1907 роках[22]. 1908 року його прізвища немає серед урядників Королівства Галичини та Володимирії[23]

За дорученням уряду 22 жовтня 1890 року до Бучача у справі створення вищої гімназії прибув совітник львівського намістництва Гільд, який після огляду закладу пересвідчився, що класи переповнені. Того ж дня у монастирі відбулася нарада, а 23 жовтня — засідання повної громадської ради з участю повітового старости Еміля Шутта і Гільда, котрий заявив, що позаяк переговори з Василіянами не дали жодного результату, то уряд само зобов'язується утримувати гімназію в місті[24].

31 травня 1890 року в Бучацькому ц.-к. повітовому суді розглядався позов до ц.-к. старости Шутта за образу чести о. Петрицького[25], руського (українського) сотрудника в Бучачи (замість старости участь брав комісар Марцінкевич). Суд відхилив позов, а невдовзі о. Петрицький дістав від єпископського ординаріяту в Станиславови наказ без затримки шукати іншу посаду[26].

У 1890 році був керівником Шкільної повітової ради в Бучачі[27], у 1901 – в Яворові[28].

Отримав звання почесного громадянина міст Бучача, Монастириська, Язлівця, Яворова[22].

Помер 1922 року[29][30]. Похований на міському цвинтарі на пагорбі «Федір» навпроти каплиці-усипальниці графів Павела та Каєтана Потоцьких. Зберігся надгробок у вигляді суцільної плити, витесаної зі світлого піщаника, над поверхнею якої виступають хрест та квадратна таблиця з вирізьбленими написами. Неподалік поховані дві жінки з прізвищем Шутт: Кароліна Шутт з Прокоповичів (Karolina Schutt z Prokopowiczów, 10.10.1816–6.01.1896), удова ц.-к. гімназійного професора та Альбіна Шуттівна (Albina Schuttówna, 14.02.1839–31.01.1893)[31]. .

Очевидно, що його родичкою може бути Марія Зофія з Шуттів (Marii Zofia z d. Schutt, 1868–1952), дружина директора Бучацької цісарсько-королівської гімназії Францішека Зиха і матір уродженця Бучача, польського геолога Владислава Зиха[32].

Примітки

  1. Galizisches provinzial-handbuch für das jahr 1868. – Lemberg, 1868. – S. 9. (нім.)
  2. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1872. – Lwów : drukarnia A. J. O. Rogosza, 1872. – S. 74, 77. (пол.)
  3. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1874. – Lwów : drukarnia A. J. O. Rogosza, 1875. – S. 77. (пол.)
  4. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879. – Lwów, 1879. – S. 44–45. (пол.)
  5. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1874. – Lwów : drukarnia A. J. O. Rogosza, 1874. – S. 78–79. (пол.)
  6. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1876. – Lwów : drukarnia A. J. O. Rogosza, 1876. – S. 63. (пол.)
  7. Там само. – S. 77.
  8. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879. – Lwów, 1879. – S. 181–182. (пол.)
  9. Szematyzm 1884. – S. 14.
  10. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1885. – Lwów : drukarnia Wł. Łozińskiego, 1885. – S. 31. (пол.)
  11. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1886. — Lwów : drukarnia Wadysława Łozińskiego, 1886. — S. 31. (пол.)
  12. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1887. — Lwów : drukarnia Wł. Łozińskiego, 1887. — S. 31. (пол.)
  13. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1888. — Lwów : drukarnia Wł. Łozińskiego, 1888. — S. 3. (пол.)
  14. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1888. — Lwów : drukarnia Wł. Łozińskiego, 1888. — S. 16. (пол.)
  15. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1889. — Lwów : drukarnia Wł. Łozińskiego, 1889. — S. 14. (пол.)
  16. З ново-іменованих старостів // Діло. – 1889. – 18 лютого.
  17. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1890. — Lwów : drukarnia Wł. Łozińskiego, 1890. — S. 14. (пол.)
  18. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1895. – Lwów : drukarnia Wł. Łozińskiego, 1895. — S. 14. (пол.)
  19. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1899. — Lwów, 1899. — S. 21. (пол.)
  20. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1901. – Lwów : drukarnia Władysława Łozińskiego, 1901. – S. 24. (пол.)
  21. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1905. – Lwów : drukarnia Wł. Łozińskiego, 1890. – S. 14. (пол.)
  22. 22,0 22,1 Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1907. – Lwów : drukarnia Wł. Łozińskiego, 1907. – S. 30. (пол.)
  23. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1908. – Lwów : drukarnia Wł. Łozińskiego, 1908. (пол.)
  24. Нова ґімназія. З Бучача пишуть // Діло. — 1889. — 28 жовтня.
  25. Священик 21 квітня прийшов до староства в урядовій справі, а староста, не вислухавши його просьби, поспішив з відмовою, потім почав різкими словами закидати, що ніби-то о. Петрицький порушив церковне право і послух місцевому пароху о. Теодорові Теляковському
  26. Судова розправа против бучацкого ц. к. старости, обжалованого руским священиком о оскорбу чести // Діло. — 1890. — 10 червня.
  27. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1890. — Lwów : drukarnia Wł. Łozińskiego, 1890. — S. 401. (пол.)
  28. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1901. – Lwów : drukarnia Władysława Łozińskiego, 1901. – S. 481. (пол.)
  29. Дата з напису на надгробку
  30. Анна Сильвія Чиж та Бартломєй Гутовський вказали, що помер 1927 року → Czyż, A. S., Gutowski, B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 56.
  31. Czyż, A. S., Gutowski, B. Cmentarz miejski w Buczaczu — S. 56.
  32. Pałaszewska, M. Pamiętniki po Władysławie Zychu // Niepodległość i Pamięć. – 2006. – № 24. – S. 347.

Джерела

  • Czyż, A. S., Gutowski, B. Cmentarz miejski w Buczaczu. – Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. – 254 s., 118 il. – (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). – ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)