Едвард Кшижановський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук


Лікар, громадський діяч
д-р Едвард Кшижановський
Смерть: 11.12.1909
м. Відень, нині Австрія
Громадянство: size Австро-Угорщина
Освіта: вища гімназія, університет
Робота: лікар
Наукова діяльність: автор науково-популярних праць
Громадська діяльність: заступник повітового маршалка

д-р Едвард Кшижановський (пол. Edward Krzyżanowski; ? — 11 грудня 1909, м. Відень, нині Австрія) — польський лікар, відомий бальнеолог, громадський діяч, автор науково-популярних праць, цісарсько-королівський радник, заступник повітового маршалка, доктор медицини. Почесний громадянин Бучача, Язловця.

Життєпис

Колишній повітовий шпиталь, Бучач

Наразі невідомо, коли, де і в якій родині народився. Очевидно, що закінчив вищу гімназію та університет.

Тривалий час працював як лікар-бальнеолог у Трускавці[1]. У квітні 1887 у Львові брав участь у заходах з нагоди ювілею д-ра Альфреда Бєсядецкого. Під час розмов між гостями в готелі Европейський зачитали вітальну телеграму лікаря Гладишовського з Тернополя. За його пропозицією учасники вшанування зібрали більше 200 гульденів, за які купили акції Познанського земського банку на ім'я ювіляра[2]. У грудні 1888 пожертвував кошти для потреб польського «Товариства опіки над ветеранами 1831 року»[3].

28 липня[4][5] 1892 Бучацька ґмінна рада ухвалила рішення щодо присвоєння йому (також місцевому повітовому старості Емілеві Шутту[6]) звання Почесного громадянина м. Бучача за заслуги перед містом, зокрема за зусилля щодо відкриття державної гімназії[4]. Був директором повітового шпиталю в Бучачі, старшим лікарем міським та «колійовим», почесним громадянином Бучача, Язловця, віце-маршалком Бучацької повітової ради. Ініціатор будівництва повітового шпиталю в Бучачі (тепер головний корпус Бучацької ЦРКЛ).

Наприкінці XIX ст. за сприяння Едварда Кшижановського провели розкопки на території замку в Бучачі. Викопані, зокрема, куля вагою 200 кг, два — по 50 фунтів, два — по 15 фунтів (останні були вмуровані у зовнішню стіну костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії з написом: «З нападів татарських»[7].

Сприяв ксьондзу Садоку Барончу написати розвідку «Pamiątki buczackie»[8]. 10 січня 1899 як повітовий віце-маршалок брав участь у церемонії урочистого відкриття Бучацької цісарсько-королівської гімназії[9]. У листопаді 1901 отримав титул цісарського радника[10].

Українською та польською мовами надрукували його працю «Проти холери» («Przeciw cholerze»), яку видав 1892 року Komitet wydawnictwa dziełek ludowych у Львові[11]. 1900 року в Бучачі вийшло у світ друге видання «Poradnik dla leczących się w Truskawcu»[12].


Напис надгробка д-ра Едварда Кшижановського

Помер 11 грудня 1909 в одному зі шпиталів у м. Відні[1] (Австро-Угорщина, нині Австрія). Похований на бучацького міського кладовища бучацькому міському пагорбі «Федір», біля старої головної алеї якого поблизу каплиці каноніків графів Потоцьких (майже навпроти) доволі добре зберігся надгробок у вигляді невисокого обеліска з камінною табличкою із текстом. Чавунна надгробка огорожа зламана і викрадена.

Сім'я

Був одружений. Нащадки мешкають, зокрема, в Нижній Сілезії, Польща.

Примітки

  1. 1,0 1,1 Osobiste. Zmarli // Kurier Lwowski. — 1909. — № 583 (14 grudnia). — S. 5.
  2. Kronika. Jubileusz dr. Alfreda Biesiadeckiego // Kurier Lwowski. — 1887. — Dodatek № 106 (16 kwietnia). — S. 3–4.
  3. Kronika. Sprawozdanie lwowskiej komisji // Kurjer Lwowski. — 1889. — № 4 (4 stycznia). — S. 3–4.
  4. 4,0 4,1 Erdstein, J. Zabiegi gminy buczackiej o gimnazjum państwowe // Sprawozdanie Dyrekcji Państwowego Liceum i Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1938–1939. — S. VIII.
  5. На початку серпня була про це публікація в газеті „Kurjer Lwowski”.
  6. Obywatelstwo honorowe // Kurier Lwowski. — 1892. — № 219 (7 sierpnia). — S. 5.
  7. Barącz, s. 99.
  8. Barącz, s. 147.
  9. Sprawozdanie. — 1900. — S. 7.
  10. Osobiste. C.K. autonomia // Kurier Lwowski. — 1901. — № 322 (20 listopada). — S. 4.
  11. Komitet wydawnictwa dziełek Iudowych we Lwowie // Kurier Lwowski. — 1892. — № 218 (6 sierpnia). — S. 3.
  12. Poradnik dla leczących się w Truskawcu // Kurier Lwowski. — 1900. — № 157 (8 czerwca). — S. 5.

Джерела

  • Barącz, S. Pamiątki buczackie. — Lwów, 1882. – 168 s.
  • Czyż, A. S., Gutowski, B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa, 2009. — 118 il. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6.

Зауваги