Евген Мандичевський

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Письменник, освітянин
Евген-Юліян Мандичевський
Евген-Юліян Мандичевський
Евген-Юліян Мандичевський
Псевдо: Фр. Улянович
Народження: 22.9.1873
с. Зарваниця, нині Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 1937
м-ко Кам'янка-Струмилова, нині м. Кам'янка-Бузька, Львівська область, Україна
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща
Родина: батько — о. Порфирій, стрийко — о. Корнило Мандичевський
Освіта: Львівський, Ґрацький та Берлінський університети
Робота: шкільний інспектор, письменник
Творчість: новели, повість
Відзнаки: Золотий хрест заслуги
Примітки: з греко-католицтва перейшов на латинство

Евген-Юліян Мандичевський (або Євген Мандичевський, псевдоніми і криптоніми: Фр. Улянович, Ф. У., Е. М.; 22 вересня 1873, с. Зарваниця, нині Україна — 1937, м-ко Кам'янка-Струмилова, нині м. Кам'янка-Бузька, Україна) — український письменник, освітянин. Онук пароха Зарваниці о. Порфирія Мандичевського, небіж о. Корнила Мандичевського. Під час польської окупації перейшов на католицизм та відійшов від українського громадського життя.

Життєпис

Народився 22 вересня 1873 в с. Зарваниці[1] (тоді Підгаєцького повіту[2] Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська монархія, нині Теребовлянського району на Тернопільщині, Україна) в родині[3] греко-католицького священика о. Юліяна Мандичевського (1843—10.12.1921), пароха с. Білявців (Бродівщина, 1877—1896), Кутківців (нині у складі Тернополя, 1906—1920)[4]. Родичами Евгена були греко-католицькі священики о. Іван Мандичевський (1797—1862[5]), о. Порфирій Мандичевський (1823—1881[6]) — парохи Зарваниці, о. Корнило Мандичевський (1828—1914[7]) — відомий громадський діяч, посол Галицького краєвого сейму.

1884/85 навч. року — учень польськомовної Тернопільської вищої гімназії. З 1885/86[3] навчався у німецькомовній Бродівській цісарсько-королівській вищій гімназії, де зокрема, 1887 закінчив IIIb клас[8], 1888 — IV[9], 1889 — V[10], 1890 — VI[11], 1891 — VII[12], 1892 — VIII[13]. Потім студіював філологію в університетах у Львові, Ґрацу, Берліні[3], за фахом — германіст[14].

Рескриптом Крайової шкільної ради від 27 серпня 1900 ч. 16057 призначений на посаду заступника учителя у цісарсько-королівській українській академічній гімназії у Львові[15]. Навчального року 1900/1901 викладав німецьку мову, був завідувачем німецької бібліотеки для учнів[16]. Рескриптом Крайової шкільної ради від 19 липня 1901 ч. 15057 Е. Мандичевський, заступник учителя ц. к. української академічної гімназії у Львові, переведений на цю ж посаду до польськомовної І цісарсько-королівської гімназії у Перемишлі[17].

Розпорядженням міністра освіти та віросповідань № 25980 від 27 серпня 1902 заступник учителя І ц.-к. гімназії у Перемишлі переведений до ц.-к. вищої гімназії в Тернополі[18], де, зокрема, 1902/03 навч. року був дійсним учителем, викладав німецьку мову[19]). Рескриптом від 24 серпня 1903 Ч. 28392 переведений до ц.-к. Тернопільської української гімназії імені Франц-Йосифа І, 1903/4 навч. року був дійсним учителем, викладав німецьку мову[20], у 1905/6[21], 1906/7[22], 1907/8[23], 1908/9 — професором німецької мови, завідувачем німецької бібліотеки для молоді[24]. У 1904—1905 роках редагував освітянський журнал «Молодіж» (Тернопіль). Вчителював у Чернівцях[14]. У 1910[25]—1911 р. працював на посаді другого повітового шкільного інспектора в Кам'янці-Струмиловій[26] (нині м. Кам'янка-Бузька, Львівська область, Україна). На посаді повітового шкільного інспектора — зокрема, 1913[27] — в Надвірній, 1914 — в Кам'янці-Струмиловій[28], 1917–1918 (місце праці невідоме)[3], від 1927 (зокрема, 1931[29]) — у Стрию[3], 1932[3], 1933 — у Кам'янці-Струмиловій[30]. У січні–травні 1919 — директор української гімназії в Бродах, від 1921 — чоловічої державної учительської семінарії в Сокалі. 1925-го перейшов у римо-католицизм і повністю порвав з українством. Перебуваючи на посаді шкільного інспектора, проводив урядову політику спольщення освіти, переведення українських шкіл на двомовність тощо[3].

Помер 1937 року[3][31] в Кам'янці-Струмиловій (тоді повітовому центрі Тернопільського воєводства), де й похований[32].

Доробок

На думку літературознавців, у його творчости помітні певні риси імпресіонізму. Дебютував 1899 року новелою «Груша» в газеті «Діло». Писав оповідання, новели, мініатюри, «аква­­рельки», невеликі повісті, поезії, веснянки, казки, нариси, статті; перекладав твори з німецької, польської і римської мов. «Літературно-науковий вісник» (ЛНВ, 1899–1901) опублікував: «Сільська ідилія», «У бій!», «Чому?», «Непоправна», «Навесну», «Зі сходом сонця», «В світ!», «Галицьке село». Твори публікував також у журналі «Дзвінок», альманахах «З-над хмар і долин» (1903) і «Багаття» (1905), збірнику поезій «Українська муза» (1908), газетах «Діло» і «Руслан» (Львів), «Подільський голос» (Тернопіль), «Буковина» (Чернівці) та ін. Автор:

  • збірок новел «З живого і мертвого» (Львів, 1901), «Судьба» (1906), «В ярмі» (1907), «Казки: з образками» (1908; усі – Тернопіль)
  • малих повістей «Ярополк: повістка з перших початків християнства на Русі» (Коломия, 1897) і «Дві долі» (Львів, 1904)
  • казки «Блудний син: за Ф. Гофманом» (1895), оповідання «Добра дитина» (1898), перекладу збірки поезій Йогана фон Ґете «Вільховий король» (1898; усі – Коломия)
  • 1992 р. в Києві вийшла книжка «Нелюд. Повчальна казка про те, що природа чинить з тими, хто її не любить»; дві його казки надруковані у збірниках «Срібна книга казок» (1992) та «Українські літературні казки» (1994; обидві – Київ).

Відзнаки

Ювійлейні медаль для цивільних урядників та хрест (обидва — часів Австро-Угорщини)[27], Золотий хрест заслуги (1933)[30]

Примітки

  1. Spis, s. 50.
  2. Zarwanica 2.) Z, wś, pow. podhajecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — T. XIV : Worowo — Żyżyn. — S. 427. (пол.)
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 3,6 3,7 Гуцал, с. .
  4. Mandyčevs'kyj Julijan // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 293. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  5. Mandyčevs'kyj Ivan // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 293. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  6. Mandyčevs'kyj Porfyrij // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 294. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  7. Mandyčevs'kyj Kornylij // Блажейовський, Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — Львів — Київ : КМ Академія, 2004. — С. 294. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  8. Jahresbericht des K. K. Real und Ober-Gymnasiums in Brody fur das Schuljahr 1887. — Brody : Druck von J. Rosenheim, 1887. — S. 22. (нім.)
  9. Jahresbericht des K. K. Real und Ober-Gymnasiums in Brody fur das Schuljahr 1888. — Brody, 1888. — S. 22.
  10. Jahresbericht des K. K. Real und Ober-Gymnasiums in Brody fur das Schuljahr 1889. — Brody : Druck von Feliks West, 1889. — S. 22.
  11. Jahresbericht des K. K. Real und Ober-Gymnasiums in Brody fur das Schuljahr 1890. — Brody, 1890. — S. 24.
  12. Jahresbericht des K. K. Real und Ober-Gymnasiums in Brody fur das Schuljahr 1891. — Brody, 1891. — S. 21.
  13. Jahresbericht des K. K. Real und Ober-Gymnasiums in Brody fur das Schuljahr 1892. — Brody, 1892. — S. 22. (нім.)
  14. 14,0 14,1 Головин, Фроленков, с. 456.
  15. Звіт дирекциї ц.к. академічної ґімназиї у Львові за рік шкільний 1900/1901. — Львів, 1901. — Часть урядова. — С. 28 [76].
  16. Там само. — С. 4 [52].
  17. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Gimnazyum I. w Przemyślu za rok szkolny 1902.
  18. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1903. — Tarnopol : drukarnia Leona Wierzbickiego, 1903. — S. 50.
  19. Там само. — S. 48.
  20. Часть адмінїстрацийна ц. к. гімназиї Франц-Йосифа І // Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1904. — Tarnopol, 1904. — S. 73—74.
  21. I. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1905/6. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1906. — С. 20.
  22. II. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1906/1907. — Тернопіль, 1907. — С. 2 [50].
  23. III. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1907/8. — 1908. — С. 2 [42].
  24. IМ. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1908/9. — 1909. — С. 5.
  25. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1910. — Lwów : drukarnia Władysława Łozińskiego, 1910. — S. 584.
  26. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1911. — S. 617.
  27. 27,0 27,1 Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1913. — S. 683.
  28. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1914. — S. 688.
  29. Новинки. Іспит зрілости // Діло. — 1931. — Ч. 151 (10 липня). — С. 5.
  30. 30,0 30,1 Tarnopolski Dziennik Wojewódzki. — 1933. — № 14 (1 grudnia). — S. 168.
  31. Іноді подають іншу дату — 1929 → див.: Мандичевський Євген Порфирович.
  32. Євген Мандичевський (Ф. Улянович) (1873-1937) // Теребовлянська центральна районна бібліотека.

Джерело

Посилання

Зауваги