Денис Леонтович

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Музикант, композитор
Денис Леонт́ович
Инші імена: Dyonizy Leontowicz
Народження: 1868
м. Львів, нині Україна
Смерть: 29.04.1887
с. Новосілка, нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна
плямистий тиф
Громадянство: українець
size Австро-Угорщина
Родина: батько — Теодор Леонтович
Освіта: початкова школа, ц.-к. академічна гімназія з руською мовою викладання у Львові, Львівський університет імені Франца І (нині національний університет імені Івана Франка)
Робота: піяніст
Творчість: автор вальсів та инших творів для фортепіяно
Відзнаки: премія Галицького музичного товариства

Денис Леонт́ович (1868, м. Львів, нині Україна — 29 квітня 1887, с. Новосілка в околиці Бучача, Україна) — український піяніст, композитор. Син Теодора Леонтовича.

Життєпис

Денис Леонтович народився 1868 року в м. Львові[1], столиці коронного краю Королівство Галичини і Володимирії Австро-Угорської монархії (нині обласний центр України) в родині громадсько-політичного діяча, піяніста, музичного критика Теодора Леонтовича (зокрема, власника газети «Основа», до якої доволі скептично ставився д-р Іван Франко[2]).

Закінчив початкову школу, 1886 року — цісарсько-королівську академічну гімназію з руською (українською) мовою викладання у Львові. Після цього навчався на правничому факультеті Львівського університету імені Франца І (нині Львівський національний університет імені Івана Франка).

У 1873—1887 роках — учасник концертів: виконував твори класиків та власні обробки народних пісень, акомпонував співакам Євгенові Гушалевичу, Олександрові Мишузі, хору о. Остапа Нижанківського та иншим; підтримував творчі зв'язки з Анатолем Вахнянином, Євгеном Купчинським.

29 червня 1885 у великій залі Львівської консерваторії отримав премію від Галицького музичного товариства[3].

Помер 29 квітня 1887 у с. Новосілці[1] Бучацького повіту[4] (нині Бучацького району на Тернопільщині) від плямистого тифу.

Доробок

Автор вальсів та инших творів для фортепіяно, серед яких композиція «Souvenir a mademoiselle la Baronne Hedvige Blażowska valse elegante pour piano par Denis Leontowicz», присвячена баронессі Ядвізі Блажовській[5]

Примітки

  1. 1,0 1,1 Медведик, с. 343.
  2. Мельник, І. Володимир Шашкевич — син Маркіяна // Zbruč. — 2014. — 7 квіт.
  3. Premjowanie w gal. konserwatorium muzyki // Kurjer Lwowski. — 1885. — № 178 (30 czer.). — S. 1. (пол.)
  4. Шематизмъ всего клира греко-католической Епархіи Станиславôвскои на рôк Божій 1887. — Станиславовъ, 1887. — Р. II. — С. 259; Nowosiółka 3.) N., wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII : Netrebka — Perepiat. — S. 277. (пол.)
  5. Преставниця родини — власників маєтків, зокрема, в Язловці та околиці; ймовірно, дочка Мечислава Блажовського (див.: Dunin-Borkowski, J. Almanach błękitny : genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów, Warszawa, 1908. — S. 1063—1064. (пол.); Boniecki, A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — S. 282—283. (пол.)).

Джерела

  • Медведик, П. Леонтович Денис Теодорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 343. — ISBN 966-528-199-2.
  • Стех, Я. Богдан (Теодор) Леонтович.

Зауваги