Генрик Ґабель

Матеріал з Тернопедії
(Перенаправлено з Гайнріх Ґабель)
Перейти до: навігація, пошук
Правник
д-р Гайнріх Ґабель
д-р Гайнріх Ґабель, до 1907 року
д-р Гайнріх Ґабель, до 1907 року
Инші імена: Генрик Ґабель, Heinrich Gabel, Henryck Gabel
Народження: 12.05.1873
м. Бучач, нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 30.07.1910
м. Відень, нині Австрія
серцевий напад
Поховання: єврейське кладовище у Львові
Громадянство: size Австро-Угорщина
Родина: одружений
Освіта: гімназія та університет імені Франца І у Львові
Робота: власник адвокатської канцелярії
Релігія,
духовне життя:
юдей
Політична діяльність: сіоніст
Громадська діяльність: діяч єврейських товариств

д-р Гайнріх Ґабель, або Генрик Ґабель[1] (нім. Heinrich Gabel, пол. Henryck Gabel[2]; 12 травня 1873, м. Бучач, нині Україна — 30 липня 1910, м. Відень, нині Австрія) — австро-угорський правник єврейського походження, власник адвокатської канцелярії, громадсько-політичний діяч-сіоніст. Посол Державної ради (Райхсрату) у Відні від округу округу № 60 (БучачПідгайціМонастириськаВишнівчик як представник єврейсько-української коаліції.

Життєпис

Гайнріх Ґабель народився 1873 року. За даними видання «Австрійський біографічний словник», це було 12 травня[3], публікації в газеті «Jüdische Volksstimme» 1910 року[4], сайту Австрійського парляменту — 12 квітня[5]. «Австрійський біографічний словник» та сайт Австрійського парляменту стверджують, що він народився в м. Бучачі[6]; за даними «Польського юдаїстичного словника» — у Львові[7][8]. У довідниках «Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem» подано, що у 1872[9], 1874 роках у Бучачі на посаді міського лікаря працював Гілярій Ґабель (Hilary Gabel)[10][11], який, зокрема, у 1878[12], 1879[13], 1880 роках згаданий як хірург цісарсько-королівського Крайового суду у Львові[14], а, зокрема, 1879[15], 1884-го — також як хірург у Львові[16]; не виключено, що він міг бути батьком Гайнріха[17].

Закінчив гімназію у Львові та правничний факультет місцевого університету[3] (нині Львівський національний університет імені Івана Франка).

21 жовтня 1892 відбулися загальні збори Товариства підтримки студентів права, ригоризантів та авскультантів у Львові, які сповідували юдаїзм, під час яких обрали його виділ, до складу якого як заступник виділового увійшов Гайнріх Ґабель[18]. У лютому 1893 року на перших загальних зборах новоствореного Товариства єврейської кухні «Michjach» він став членом його виділу і був обраний заступником голови[19]. 1895 року здобув ступінь доктора наук у Львівському університеті[20].

Працював як адвокат у Львові, де 1902 року відкрив власну адвокатську контору[4]. Наприкінці літа 1897 року, як адвокат, він шукав «рутинного» працівника у Скольому[21]. 5 січня 1903 разом з докторами Дверницьким, Горовицем і Лілієном захищав працівника львівського магістрату Гайнріха (Генрика) Драйліха, підозрюваного в зловживанні і фальсифікації[22].

16 березня 1904 в часописі «Kurjer Lwowski» опубліковано його подяку А. С. Ландау, львівському представнику 1-го Австрійського страхового товариства проти крадіжок у Відні за швидку компенсацію збитків після крадіжки книг Каси ощадности[23].

У травні[4] 1907 року, як кандидат сіоністів, він був обраний членом Державної ради у Відні (австрійського парламенту, Райхсрату) 11-го скликання у сільській місцевості, від змішаного округу № 60 (Бучач — ПідгайціМонастириськаВишнівчик)[24]. Під час першого голосування український кандидат В'ячеслав Будзиновський[25] отримав 19897 голосів і був обраний як представник більшости, польський кандидат — о.[26] Станіслав Громницький, бучацький латинський декан і парох[27] — 7196, д-р Ґабель — 2516 (за попередніми даними — 2158[28]). Під час голосування за представників меншости Ґабель, якого підтримали українці, був обраний послом, отримавши 14537 (за иншими даними, 13 500[29]) голосів виборців[26] з усіх 23750[4]. У парляменті увійшов до складу фракції «Єврейський клуб» (Klub Żydowski)[7], присягу посла зачитав польською мовою, працював у комісії соціяльного забезпечення[26]. Після цих виборів за його заявами відкрили декілька кримінальних справ через фальсифікацію виборів, які розглядав суд. Серед підсудних був, зокрема, бурмистр Бучача Бернард Штерн і його оточення.

1907 року редакція львівського часопису «Słowo Polskie» опублікувала в № 407 інформацію, яка стосувалася д-ра Ґабля, по тому відмовилися опублікувати її негайне спростування (у тому числі заяву, що він твердо опинився в опозиції і безжально боротися проти поляків), тому Ґабель був змушений звернутися до суду[30]. У червні 1908 року, під час протистояння в єврейському парламентському клюбі, він зачитав голові Палати парляменту деклярацію єврейських послів[31]. У листопаді 1909 оголосив про намір перевести свою адвокатську канцелярію зі Львова до Відня[32], столиці Австро-Угорщини.

Гайнріх Ґабель помер 30 липня 1910 у Відні[3] о 1-й годині ночі[26] (за иншими даними — о чверть[4] чи половині 2-ї[33]) раптово, після серцевого нападу в кав'ярні[26] Мендля (Café Mändel) на Ротен-Турмштрассе, 8[26][34]. Тіло померлого потяг доставив до станції Підзамче у Львові, де його зустрічали різні відомі особи, в т. ч. посол-українець Юліян Романчук[35]. Після смерти Гайнріха Ґабля місце посла посів його заступник, д-р Лонгин Цегельський[26].

За кілька місяців до смерти Гайнріх Ґабель одружився з дочкою заможного берлінського фабриканта і переніс свою адвокатську контору до Відня. На момент смерти чоловіка дружина була при надії[26].

Примітки

  1. У ТЕС — Генрик Ґабль; див.: Уніят, В. Ґабль Генрик // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 445. — ISBN 966-528-197-6.
  2. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1910. — Lwów, 1910. — S. 340. (пол.)
  3. 3,0 3,1 3,2 Gabel, Heinrich (1873-1910), Advokat // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950. — Wien, 1957. — B. I : Aarau Friedrich—Gläser Franz. — S. 385. (нім.)
  4. 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 Dr. Heinrich Gabel gestorben // Jüdische Volksstimme. — 1910. — № 31 (4 Aug.). — S. 1. (нім.)
  5. Dr. Heinrich Gabel // Republik Österreich Parlament. (нім.)
  6. Тоді — центрі однойменного повіту (див.: Buczacz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. — S. 433. (пол.) ) коронного краю Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорської монархії, нині — центрі Бучацького району на Тернопільщині, Україна.
  7. 7,0 7,1 Gabel Henryk (Heinrich) // Polski Słownik Judaistyczny. (пол.)
  8. У ТЕС не вказані дати народженя і смерти; див.: Уніят, В. Ґабль Генрик // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 445. — ISBN 966-528-197-6.
  9. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1872. — Lwów, 1872. — S. 427. (пол.)
  10. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi.… 1874… — S. 20. (пол.)
  11. У Бучачі працював ще принаймні 1877 року; див.: Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1877… — S. 304. (пол.)
  12. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1879… — S. 55. (пол.)
  13. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1879… — S. 52. (пол.)
  14. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1880… — S. 54. (пол.)
  15. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1879… — S. 449. (пол.)
  16. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1884… — S. 54. (пол.)
  17. Власне дослідження автора — Дмитро Лоґуш.
  18. Towarzystwo ku wspieraniu // Kurjer Lwowski. — 1892. — № 300 (27 paźd.). — S. 4. (пол.)
  19. Z politechniki // Kurjer Lwowski. — 1893. — № 36 (5 lut.). — S. 4. (пол.)
  20. Z uniwersytetu // Kurier Lwowski. — 1895. — № 342 (10 grud.). — S. 4. (пол.)
  21. Ogłoszenia // Kurjer Lwowski. — 1897. — № 243 (2 wrześ.). — S. 7. (пол.)
  22. Z Izby sądowej. (O fałszywe metryki) // Kurjer Lwowski. — 1903. — № 6 (6 styc.). — S. 6. (пол.)
  23. Podziękowanie // Kurjer Lwowski. — 1904. — № 76 (16 mar.). — S. 6. (пол.)
  24. Андрусяк, Т. Українсько-жидівська передвиборна коаліція 1907 року // Ї. — 1996. — Ч. 8.
  25. У польськомовному часописі «Kurjer Lwowski» згаданий як Wacław Bydzynowski; див.: Śmierć posła Gabla.
  26. 26,0 26,1 26,2 26,3 26,4 26,5 26,6 26,7 Śmierć posła Gabla // Kurier Lwowski. — 1910. — № 350 (30 lip.). — S. 5. (пол.)
  27. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Saecularis et Regularis Cleri Archidioecesis Leopoliensis Rit. Lat. pro Anno Domini MCMVII. — Leopoli, 1907. — P. 20, 57—58. (пол.)
  28. Wybory w Galicji // Kurier Lwowski. — 1910. — № 232 (21 maja). — S. 6. (пол.)
  29. Wynik wyborów piątkowych ponownych i ściślejszych II. serii // Kurier Lwowski. — 1910. — № 241 (26 maja). — S. 2. (пол.)
  30. Ze świata (doniesienia prywatne) // Kurier Lwowski. — 1907. — № 413 (5 wrześ.). — S. 4. (пол.)
  31. Zażegnanie przesilenia // Kurier Lwowski. — 1908. — № 265 (7 czer.). — S. 2. (пол.)
  32. Osobiste. Ze sfer adwokackich // Kurjer Lwowski. — 1909. — № 541 (19 list.). — S. 3. (пол.)
  33. Kleine Chronik // Neue Schlesische Zeitung. — 1910. — № 197 (2 Aug.). — S. 3. (нім.)
  34. У центрі нинішнього міста; дані мап Ґуґля.
  35. Zum Tode des Abg. Dr. Gabel. Die Leichenfeier in Lemberg // Jüdische Volksstimme. — 1910. — № 32 (10 Aug.). — S. 1—2. (нім.)

Зауваги