Віктор Гурняк

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Військовик, пластун, журналіст, редактор
Віктор Гурняк
Віктор Гурняк, м. Щастя (Луганщина),3.09.2014
Віктор Гурняк, м. Щастя (Луганщина),
3.09.2014
Инші імена: Віктор Петрович Гурняк
Псевдо: Гарт, Гартік (у Пласті), Олігарх (в Айдарі)
Народження: 8.06.1987
с. Городниця, нині Гусятинська громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 19.10.2014
с-ще Сміле, Слов'яносербський район, Луганська область, Україна
Поховання: Личаківський цвинтар
Громадянство: size Україна
Родина: батьки — Петро та Марія, дружина — Ірина, дочка — Юстина, сестра — Ольга, брат — Остап
Освіта: Тернопільська загальноосвітня школа № 27, Технічний коледж ТНТУ
Робота: у газеті «20 хвилин», редактор пластового часопису «Цвіт України»
Військо: боєць 24-го батальйону територіяльної оборони «Айдар» МОУ; учасник боїв за Бахмутку
Творчість: світлопис
Громадська діяльність: керівник інформділянки в Тернопільському Пласті
Відзнаки: «Почесний громадянин міста Тернополя», ордени «За мужність» (III ступеня), «Народний Герой України», «Залізний пластовий хрест», (усе — посмертно)
Вікісховище
У «Тернопільській енциклопедії» є статті про инших людей з прізвищем Гурняк.

Віктор Гурняк (псевдо «Гарт», «Гартік», позивний в Айдарі «Олігарх»; 8 червня 1987, с. Городниця, нині Україна — 19 жовтня 2014, с-ще Сміле, Україна) — український фотокореспондент, редактор, військовик (боєць 24-го батальйону територіяльної оборони «Айдар» Міністерства оборони України), пластун. Загинув, боронячи Україну в російсько-українській війні 2014—2023.

Життєпис

Віктор Гурняк, син Петра, народився 8 червня 1987 року в селі Городниці в околиці Гусятина (нині у складі Гусятинської громади Чортківського району Тернопільської области України).

Навчання та робота

Навчався у 27-й загальноосвітній школі в Тернополі, згодом у Технічному коледжі ТНТУ, який закінчив 2006[1].

Працював у газеті «20 хвилин» (Тернопіль), редагував пластовий часопис «Цвіт України». Очолював МГО «Фундація Регіональних Ініціятив» та був прессекретарем партії «ПОРА» в Тернопільській области.

У Пласті

До Пласту вступив у 14 років. Належав до гуртка «Сірі вовки», що входив до куреня ч. 29 ім. Юрія Старосольського. У 2004 став одним із співзасновників та першим курінним куреня ч. 29 ім. Івана Гавдиди. Згодом став членом 15 куреня УСП «Орден Залізної Остроги» ім. Святослава Завойовника.

Виховував юнацький гурток «Орли». Був заступником з виховної роботи станичного та окружного пластового проводу. Керував інформаційною ділянкою в Тернопільському Пласті. Організатор багатьох акцій та комендант крайового (всеукраїнського) табору «Легіон-11».

  • У пластовому однострої під час табору «Легіон» у Волинській области, 17.08.2008

  • Бунчужний Віктор Гурняк на «Орликіяді-2007»

  • Віктор Гурняк з донькою Юстиною на відкритті фотовиставки «ЕВРО-2012 крізь призму LUFA» у м. Львові, 2.08.2012

В АТО

Як волонтер упродовж останніх місяців життя Віктор збирав кошти і закуповував необхідні речі, допомагав з транспортуванням і самостійно доправляв вантажі, забезпечуючи необхідним спорядженням бійців «Айдару» та инших батальйонів у зоні АТО. В липні став співзасновником військово-патріотичної організації «Український леґіон». У вересні пішов служити добровольцем до батальйону «Айдар»[2].

Загинув о 10:10 19 жовтня 2014 року від вибуху мінометного снаряду, коли під обстрілом вивозив поранених у районі 32-го блокпосту поблизу селища Смілого Слов'яносербського району на Луганщині.

  • Поблизу Луганська, 18.08.2014

  • Вітання з українським військовим на блокпості Весела Гора поблизу Луганська, 18.08.2014

  • Поблизу Луганська, 18.08.2014

  • На блокпості Весела Гора поблизу Луганська, 18.08.2014

Прощання

Вікісховище
Світлини до цього розділу

21 жовтня з Віктором Гурняком прощався Тернопіль: спочатку сотні тернополян зустріли траурний кортеж при в'їзді до міста, далі прощання в будинку, де мешкав багато років, увечері — поминальна літургія в Архикатедральному соборі УГКЦ.

  • Скорботна родина

  • Товариші-пластуни

  • Велелюдна панахида

  • Прощальний хід від Архикатедри

22 жовтня у львівському гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла (колишній костел єзуїтів) відбулася заупокійна літургія. Похований на Личаківському кладовищі у Львові біля пам'ятника Пласту на Меморіялі Української Галицької армії. Кілька тисяч людей зібралося, аби провести його в останню путь. Генеральний секретар Головної Пластової Булави Назар Зелінка посмертно нагородив героя найвищою пластовою відзнакою — Залізним пластовим хрестом — «За заслуги у національній визвольній боротьбі з утвердження Української держави».

Родина

Батьки — Петро та Марія Гурняки, сестра — Ольга, брат — Остап.

Разом з дружиною Іриною проживав у Львові, виховував доньку Юстину.

Творчість

Світлописом захопився з дитинства, коли батько купив ФЕД-5, професійно — з 2004 року, друкувався в тернопільських виданнях. 2007 випадково став свідком пожежі на Ай-Петрі. Ці фото потрапили у світлини ТОП-тижня, їх уперше опублікували рейтингові українські видання, в тому числі й УНІАН. Відтоді співпрацював із цим інформагентством. Для Reuters почав фотографувати під час епідемії грипу восени 2009-го.

Cпівзасновник фотоагентства «LUFA», з грудня 2013 також співпрацював з інтернет-виданням «Insider». Готував репортажі із зимового Евромайдану, залишив серію світлин із життя «Айдару».

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Не кажучи нікому // normalukrainian. — 2007. — 13 жовт.
Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941 рр. // 2014. — 20 вер. — {{{5}}}.
Мій Лицарський Хрест // КВВТ Легіон. — 2013. — 2 трав.

Знявся у відеокліпі гуртів «Тартак» та «Нічлава» «Не кажучи нікому» (2007) у ролі Повстанця у вишиванці, який загинув 1943 в бою під Загоровим, боронячи рідну землю від загарбників. Чимало його товаришів та журналісти проводять аналогію цієї ролі з реальним життям Віктора Гурняка в останні місяці, коли він направду боронив рідну землю від загарбників на східних теренах України.

У документальному фільмі Тараса Химича «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941» (2007) зіграв епізодичну роль повстанця[3].

Режисер кліпу (відео — Іван Довганик) на пісню Сашка Положинського «Мій Лицарський Хрест» (написана на пластовому таборі «Легіон» у 2008 році).

Зареєстрований на Вікіпедії, як Gartik, хоч і не був активним дописувачем.

Виставки

Роботи Віктора Гурняка були на фотовиставці на паркані будинку Профспілок на Майдан Незалежности в Києві.

У Варшаві під патронатом польського політика Марцина Свєнціцького відкрилася виставка Віктора Гурняка. Організаторами виступили фонд «Відкритий діялог» і Евромайдан Варшави. Подібні виставки були також в Естонії та Німеччині[4].

Виставку Віктора Гурняка та Максима Музики з майже півсотні світлин з лінії фронту і визволених та окупованих міст зі сходу України «Донбас: війна та мир» відкрили 10 грудня 2014 в Европарляменті[5].

З 16 по 31 січня 2015 в Українському Національному Музеї в Чикаго (США) діяла фотовиставка авторських робіт «Віктор Гурняк: дорога з Майдану»[6].

«Від Майдану до Війни»

Фотовиставка «Від Майдану до Війни» експонувалася у Львові, Івано-Франківську, Тернополі (діяла від 2 до 13 лютого 2015 в Українському Домі «Перемога»[7]), Рівному (18 лютого[8]), Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький арсенал» у Києві (22 квітня[9]).

В експозиції — 35 майданних та воєнних світлин, кілька персональних світлин Віктора із сім'єю. Також є остання світлина з його камери: машина, на якій він їхав вивозити поранених.

Світлини з відкриття фотовиставки в Тернополі:

  • Огляд виставки

  • Біля світлини із життєписом

  • Друг Віктора Назар Зелінка відкриває виставку

Вшанування пам'яті

Відзнаки

  • Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[10];
  • 30 листопада правозахисна ініціятива «Евромайдан SOS» оголосила результати своєї «Волонтерської премії», відзначивши роботу активістів у 10 номінаціях: Віктор Гурняк став лавреатом у номінації «Людина світла»[11];
  • «Почесний громадянин міста Тернополя» (2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіяльної цілісности України[12];
  • Орден «Народний Герой України» (2015).

У скульптурі

3 червня 2015 на фасаді Технічного коледжу ТНТУ (на вул. Леся Курбаса) встановили й освятили пам'ятну дошку Вікторові Гурняку[13].

  • Учасники заходу

  • Пам'ятна дошка Вікторови Гурняку

  • о. Юстиніан освячує пам'ятну дошку

13 жовтня 2015 пам'ятну дошку Вікторові Гурняку відкрили на фасаді Тернопільської загальноосвітньої школи № 27. Також у школі є куток пам'яті зі світлинами Віктора та інформацію про нього[14].

Фільми

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Документальний фільм про Віктора Гурняка // Громадське Телебачення. — 2015. — 11 лют.

Прем'єра документального фільму про життя Віктора Гурняка відбулася 2 лютого 2015 року під час відкриття виставки «Від Майдану до Війни» в «Українському домі» в Тернополі. У фільмі змонтовано кадри з його особистого архіву, а також відгуки про нього друзів, побратимів з «Айдару» та рідних.

Автор ідеї фільму — Анастасія Станко, оператори — Петро Задорожний, Ростислав Ковальчук, монтаж — Анна Цигима.

Виставки

19 жовтня 2015 у Львові на стіні Музею зброї «Арсенал» фотожурналісти показали свої світлини про війну на Донбасі. Проєкт, який реалізували четверо фотографів — Макс Левін, Джозеф Сивенький, Маркіян Лисейко та Петро Задорожний, присвячений пам'яті Віктора Гурняка[15].

28 січня 2016 в бібліотеці № 4 для дорослих у Тернополі відкрили експозицію «Війна в моїй країні», на якій представлені фотороботи з подій Майдану та серія світлин із життя батальйону «Айдар»[16].

Урбаноніми

Події

У 2014—2015 роках тернопільські пластуни проводили ярмарки власної випічки та виробів, кошти з яких передавали родині загиблого товариша[17].

Инше

До 35-ої річниці від Дня народження (2022) «Пластова Пошта. Станиця Чортків» за ідеєю Анатолія Петльованого (м. Чортків) разом з художником та графіком Олегом Кіналем та оформлювачем Андрієм Пилюхом (м. Львів), випустили та погасили поштову картку, конверт та марку[18].

Джерела

Основне

  • Зіньківська, О. За свою землю, за Україну… / О. Зіньківська // Вільне життя плюс. — 2014. — № 88 (31 жовт.). — С. 3. — (Герої не вмирають).

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Інтерв'ю із друзями Віктора Гурняка Н. Зелінкою та Л. Шимківим // lТелекомпанія TV-4. — 2014. — 20 жовт.
Героя з Тернополя Віктора Гурняка втратила Україна // Телеканал ІНТБ. — 2014. — 20 жовт.
Віктор Гурняк був нашим колегою і другом. І справжнім героєм! // Громадське телебачення. — 2014. — 20 жовт.
Тернопіль у жалобі за загиблим на Сході фотокореспондентом і бійцем «Айдару» Віктором Гурняком // Телекомпанія TV-4. — 2014. — 20 жовт.
Віктор Гурняк. «Від Майдану до Війни» // Відеоканал Юрія Дігая. — 2015. — 2 лют.
Арт-терія 150. Посмертна виставка робіт В. Гурняка // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 19 лют.
Два роки тому загинув фотокореспондент Віктор Гурняк // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 19 жовт.

Примітки

  1. ↑ Інформація про рік завершення навчання в коледжі — з пам'ятної дошки Вікторови Гурняку на фасаді Технічного коледжу ТНТУ на вул. Леся Курбаса.
  2. ↑ Аврамчук, К. Воїн добра: пам'яті Віктора Гурняка / Катерина Аврамчук // Insider. — 2014. — 22 жовт.
  3. ↑ Дяків, М. Віктор Гурняк: «За сценарієм мав поцілувати її… не думав що це так важко» / Михайло Дяків // Пластовий портал. — 2010. — 10 лист.
  4. ↑ У Варшаві відкрилася фотовиставка робіт Віктора Гурняка // Свобода. — 2014. — 1 груд.
  5. ↑ Європарламент дивився фільм «5 каналу» про війну на сході // 5 канал. — 2014. — 10 груд.
  6. ↑ Виставка в українському національному музеї Чикаго «Віктор Гурняк: дорога з Майдану» // UAPOST.US. — 2015. — 5 січ.
  7. ↑ «Вітя Гурняк і смерть — речі несумісні. Вітя — це життя» // 20 хвилин. — 2015. — 2 лют.[1] (відео)
    Виставку Віктора Гурняка відкрили в Українському домі «Перемога» // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 3 лют.
    Про важливе. Ростислав Ковальчук // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 3 лют.
    У Тернополі відрили фотовиставку Віктора Гурняка // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 3 лют.
    Віктор Гурняк. «Від Майдану до Війни» // damus194. — 2015. — 2 лют.
  8. ↑ У Рівному відкриють фотовиставку загиблого Віктора Гурняка // Рівне вечірнє. — 2015. — 17 лют.
  9. ↑ Стек, Л. Він мав їхати до дружини, але вирішив допомогти хлопцям на 32-му блокпосту — друзі згадують Віктора Гурняка / Левко Стек // Радіо Свобода. — 2015. — 22 квіт.
  10. ↑ Указ Президента України від 31 жовтня 2014 року № 838/2014 «Про відзначення державними нагородами України».
  11. ↑ «Волонтерську премію» Євромайдан SOS отримали телережисерка Леся Литвинова та загиблий фотокор Віктор Гурняк // Телекритика. — 2014. — 3 груд.
  12. ↑ Звання «Почесний громадянин Тернополя» посмертно присвоїли Героям АТО // Тернопільська міська рада. — 2015. — 18 серп.
  13. ↑ Меморіальну дошку айдарівцю Віктору Гурняку відкрили у Тернополі // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 3 черв.
  14. ↑ Пілат, О. «Пам'ятайте про тих, хто віддав своє життя за краще майбутнє» — матір загиблого бійця Віктора Гурняка / Оксана Пілат // Доба. — 2015. — 13 жовт. — 19:15.
    Шалай, С. «Тіла загинуть — житиме ідея» / Соломія Шалай // Терен. — 2015. — 13 жовт.
  15. ↑ Панчишин, О. У Львові на стіні музею презентують фотопроект про війну на Донбасі / Оксана Панчишин // Zahid.Net. — 2015. — 15 жовт.
    У понеділок друзі Віктора Гурняка презентують фотопроект про війну на Донбасі // Львівська газета. — 2015. — 15 жовт.
  16. ↑ Виставку світлин загиблого в АТО фотокореспондента Віктора Гурняка відкрили у Тернополі // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 28 січ.
  17. ↑ Власне дослідження Миколи Василечка.
  18. ↑ Пластова Пошта. Станиця Чортків // Фейсбук. — 2022. — 8 черв. — 13:02.

Зауваги

Information icon4.svg Першу версію цієї статті створив Микола Василечко.
Ambox content.png Шановні читачі! Ви можете допомогти виправити в тексті граматичну, стилістичну чи фактологічну помилки, неточности, доповнити статтю новими чи невідомими фактами.
Information icon4.svg Текст статті написаний в основі за правилами клясичного українського правопису 1929 року. Нові слова, що ввійшли в ужиток пізніше, — за новим правописом 2019. Власні назві — зазвичай за правописом, що діяв на час створення твору, заснування організації тощо.
* * * ••• Тернопільці — учасники російсько-української війни 2014—2023 •••
Загинули А • Б • В • Г • Ґ • Д • Е • Є • Ж • З • І • Й • К • Л • М • Н • О • П • Р • С • Т • У • Ф • Х • Ц • Ч • Ш • Щ • Ю • Я
Отримано з http://ternopedia.te.ua/index.php?title=Віктор_Гурняк&oldid=54555