Вулиця Валова (Тернопіль)

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук


Вулиця
Валова
Будинок № 8
Будинок № 8
Назви: австрійська — Валова, польська — Валова, А. Брюкнера, радянська — Музейна
Розташування: центр міста Тернополя
Заснування: на зламі XVIII і ХІХ століть
Протяжність: приблизно 200 метрів км
Будівлі: 2-3 поверхові, окрім приміщення Головного управління Національної поліції України в Тернопільській области
Пам'ятки: будинки № 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16, 18, крило будинку ГУ обласної поліції, де раніше була тюрма
Пам'ятники: пам'ятник Ігорю Ґереті
Установи/заклади: Головне управління Національної поліції України в Тернопільській области

Вулиця Валова (за Австро-Угорщини — Валова, за ЗУНРВалова, за Польщі — Валова, А. Брюкнера, за УРСР — Музейна) — одна з найдавніших вулиць Тернополя. Розташована в центрі міста, нині є пішохідною.

Починається від вулиці Гетьмана Сагайдачного і закінчується на Дениса Січинського, через арку будинку № 19 виходить на Руську. До Валової примикає невелика вуличка Академіка О. Брюкнера. Довжина вулиці — приблизно 200 метрів.

Історія

Будівля реальної школи (центр світлини, 1908—1915)

Усі житлові будинки (за винятком приміщення Головного управління (ГУ) Національної поліції України в Тернопільській области) зведені між 1907 і 1937 роками. Сама ж Валова виникла на зламі XVIII і ХІХ століть, коли на її місці розібрали давній вал, який оточував Тернопіль з 1540-х років. Укріплення розрівняли і засипали, але вони дали назву вулиці.

У вересні 1859 року на Валовій, на місці теперішньої споруди ГУ обласної поліції, відкрили нижчу реальну школу, яку після розпорядження від 1 квітня 1896 реорганізовували у Вищу[1] У 1901 році Вища реальна школа переїхала в приміщення на сучасній вулиці Коперника[2]. А на Валовій ненадовго запрацювала цісарсько-королівська Тернопільська гімназія імені Франц-Йосифа І з руською мовою викладання[3]. Пізніше в гімназійному будинку розмістили школу імені Словацького. З червня 1941 за цією ж адресою запрацював краєзнавчий музей. Цю будівлю уже в 1970-х роках визнали аварійною і згодом знесли, а на її місці спорудили приміщення нинішнього ГУ Нацполіції в Тернопільській области.

У 1930 році вулицю назвали іменем видатного славіста Александера Брюкнера, однак містяни надалі називали її Валовою.[4]

Після боїв 1944 року вціліли більшість будинків Валової: збереглися старовинна бруківка (оновлена 2012 року), подекуди — довоєнні двері, ковані перила і ліпнина на стінах. На стіні будинку № 9 є загадкова абревіятура TSD, яку й досі не вдалося розшифрувати. На фасаді будинку № 4 видніється довоєнна табличка з номером 243 — за адресною книгою 1935—1936 років відповідний номер телефону належав підприємцеві Володимиру Клебудзинському, який виробляв і продавав кахлі.

У радянські часи і до 1990-х у будинку № 5 діяв «Гастроном».

Сучасність

Вулиця Валова у наш час створена пішохідною, є улюбленим місцем тернопільських художників та митців.

У 2012 році вулицю Валову відремонтували: відреставрували фасади будинків, по-новому вклали старовинну бруківку, замінивши її подекуди сучасною, оновили каналізацію та встановили у бруківці уздвовж вулиці ліхтарі[5].

Архітектура

Пам'ятки архітектури

Майже всі будинки вулиці Валової є пам'ятками архітектури місцевого значення: № 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16, 18. Будинки № 12, 14 і 16 за їх архітектурну подібність називають «будинками-близнюками».

У північно-східному крилі будинку ГУ Нацполіції України в Тернопільській области раніше була тюрма, де ув'язнювали жертв тоталітарних режимів.

Пам'ятники

25 вересня 2016 біля будівлі ГУ Нацполіції України в Тернопільській области відкрили пам'ятник Ігорю Ґереті[6].

Установи

Транспорт

Сучасна вулиця Валова є майже повністю пішохідною. Автівкою можна потрапити хіба що з вулиці Дениса Січинського на територію поблизу колишньої тюрми і на відтинок вулиці після її перехрестя з названою, чи, в екстрених випадках — з вулиці Руської. Найближчі зупинки громадського транспорту є на вулиці Руській.

У мистецтві та літературі

Вулиця Валова є популярною в картинах художників, поетичних та прозових творах, відеофільмах.

  • «Іван та кобила» — в епізодах фільму Володимира Фесенка можна побачити, як виглядала вулиця на початку 1990-их років.
  • «Валова» — пісня з альбому «Мурка» (2009) тернопільського гумориста Гриця Драпака.

В інтернеті діє сайт про Тернопіль, який названий на честь вулиці — «На Валовій».

Світлини

Див. також

Примітки

  1. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum I. w Tarnopolu za rok szkolny 1911. — Tarnopol : drukarnia Leona Wierzbickiego, 1911. — S. 19. (пол.)
  2. Нині в ньому діє Тернопільська українська гімназія імені Івана Франка.
  3. Також її називають Тернопільською українською гімназією імені Франца Йосифа І.
  4. Бойцун, Л. Де були колись оборонні вали // Ї. — 2010. — Ч. 63.
  5. Валову відкрили… «велетні».
  6. Сергій Надал взяв участь у відкритті пам'ятника відомому краєзнавцю Ігорю Гереті // Тернопільська міська рада. — 2016. — 25 вер.

Джерела

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Ірина Максимів про довоєнний прохід на тернопільську вулицю Валову // Відеоканал сайту «Від Тарнополя до Тернополя». — . — .
Відкриття вулиці Валової у Тернополі // Телекомпанія TV-4. — 2012. — 29 серп.
Чому тернопільську вулицю Валову називають Музейною? // Tarnopol-Te-Ua. — 2014. — 9 лист.

Зауваги


Шаблон:Визначні місця Тернополя