Володимир Питак
| Військовик | ||
|---|---|---|
| Володимир Питак | ||
| Народження: | 07.02.1979, с. Вишнівчик, нині Золотниківська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна | |
| Смерть: | 25.01.2015, м. Тернопіль, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна | |
| Поховання: | правдоподібно, | |
| Громадянство: | українець, | |
| Родина: | батьки — Теодор і Мирослава, два брати | |
| Освіта: | Дарахівська школа | |
| Військо: | Збройні сили України; солдат, учасник РУВ | |
| Відзнаки: | Орден «За мужність» ІІІ ступеня | |
Володи́мир Пита́к (7 лютого 1979, с. Вишнівчик, нині Україна — 25 січня 2015, поблизу с. Санжарівка, Україна) — український військовик.
Зміст
Життєпис
Володимир Питак народився 7 лютого 1979 року в селі Вишнівчик в околиці Зарваниці (нині у складі Золотниківської громади Тернопільського району Тернопільської области України) в родині Теодора і Мирослави[1].
Мешкав у селі Дарахів (околиця Теребовлі). 1996 закінчив місцеву школу. На початку 2000-х виграв «Зелену карту» та емігрував до США, жив у Детройті, Чикаго.
У березні 2014 повернувся в Україну та 2 серпня мобілізований Теребовлянським районним військовим комісаріятом до лав ЗСУ, солдат роти вогневої підтримки гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної Закарпатської бригади Сухопутних військ ЗСУ (в/ч А1556, м. Мукачево). З осені 2014 брав участь в АТО, учасник боїв за Дебальцеве.
Загинув 25 січня 2015 року в бою на опорному пункті «Валера (висота 307,5) поблизу села Санжарівка в околиці Дебальцевого. У цьому бою українським військовим вдалося знищити 3 танки та частину живої сили терористів. Тоді ж загинули старший лейтенант Сергій Свищ, старшина Олександр Венгер, солдати Андрій Капчур, Адальберт Ковач, Олександр Леврінц, Федір Лопацький.
Похований 31 січня на сільському цвинтарі в Тютькові[2].
- Родина
Залишилися батьки, два брати, племінники.
Вшанування пам'яті
19 жовтня 2015 на фасаді Дарахівської школи, де навчався, за підтримки народного депутата Миколи Люшняка відкрили пам'ятну дошку героєві, а в приміщенні школи облаштували куток пам'яти, де зберігаються його особисті речі[3]. На відкритті були присутні побратими з 128-ї бригади Борис Холодзьон і Руслан Романович[4].
У Дарахові одна з вулиць села названа ім’ям героя[1].
Відзнаки
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня (2015, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіяльної цілісности України[5].
Джерела
Основні
- На Сході загинув житель Теребовлянщини Володимир Питак // 20 хвилин. — 2015. — 29 січ.
- Теребовлянщина провела в останню путь Володимира Питака // Теребовлянська РДА. — 2015. — 2 лют.
- Питак Володимир Теодорович // Книга пам'яти полеглих за Україну.
- Питак Володимир Теодорович // Український меморіял.
Література
- Роздольний, А. Так і не заграє скрипка на його весіллі… / А. Роздольний, В. Аверкієв // Свобода. — 2015. — № 8 (4—6 лют.). — С. 5.
- Перун, В. В АТО —– з-за океану / Віра Перун // Вільне життя плюс. — 2015. — № 10 (6 лют.). — С. 3.
- Роздольний, А. Він поклав тіло й душу за нашу свободу / А. Роздольний, В. Аверкієв // Воля. — 2015. — № 5 (6 лют.). — С. 4.
- Кошіль, І. Доки йтимуть до нас похоронки / Ірина Кошіль, Оксана Смільська // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 4 (4—10 лют.). — С. 5.
- Аверкієв, В. Володимир Питак — Герой Теребовлянщини / В. Аверкієв // Номер один. — 2015. — № 5 (4 лют.). — С. 9. — Суспільство.
- Жив з Україною у серці // Воля. — 2015. — № 42 (23 жовт.). — С. 4.
Посилання
| | |
|---|---|
| Бійця Володимира Питака повезли на рідну Теребовлянщину // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 30 січ. | |
| Він поклав тіло й душу за нашу свободу // Віктор Аверкіев. — 2015. — 1 лют. | |
- На Тернопільщині відкрили меморіальну дошку бійцю, який приїхав зі США і загинув в АТО // Zik. — 2015. — 16 жовт.
- Сражение 25 января на высоте 307,5 под Санжаровкой глазами участника (рос.) // Цензор.нет. — 2015. — 21 черв.
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 Квартира родині військовослужбовця Володимира Питака / Тернопільська обласна державна адміністрація // Фейсбук. — 2021. — 25 серп.
- ↑ Цвинтар поблизу Дарахова, але не дарахівський, як подають інформацію в багатоьх джерелах.
- ↑ У селі Дарахів відкрили меморіальну дошку загиблому учаснику АТО Володимиру Питаку // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 19 жовт.
- ↑ Героям слава!
- ↑ Указ Президента України від 13 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України».
Зауваги
| * * * | ••• Тернопільці — учасники російсько-української війни 2014-2026 ••• |
| Загинули | А • Б • В • Г • Ґ • Д • Е • Є • Ж • З • І • Й • К • Л • М • Н • О • П • Р • С • Т • У • Ф • Х • Ц • Ч • Ш • Щ • Ю • Я |
- Особи (за абеткою)
- Військовики РУВ (за абеткою)
- Військовики (за абеткою)
- Особи на ім'я Володимир
- Народилися 7 лютого на Тернопільщині
- Народилися 1979 на Тернопільщині
- Народилися у Вишнівчику
- Українські військовики, які народилися на Тернопільщині
- Українські військовики, які працювали(-ють) на Тернопільщині
- Українські військовики, які проживали(-ють) на Тернопільщині
- Українські військовики, які поховані на Тернопільщині
- Випускники Дарахівської школи
- Тернопільці в українській діяспорі Чикаґо
- Тернопільці — солдати ЗСУ
- Померли 25 січня
- Померли 2015
- Тернопільці, які загинули в бою
- Тернопільці, які загинули під час російсько-української війни 2014-2026 (за абеткою)
- Тернопільці, які загинули під час російсько-української війни 2014-2026 на Донеччині
- Поховані в Тютькові
- Тернопільці, нагороджені орденом «За мужність» ІІІ ступеня
- Тернопільці, пошановані у назвах вулиць сіл Тернопільщини
