Володимир Масляк

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Освітянин, поет
Володимир Масляк
Volodymyr Masliak.jpg
Псевдо/позивний: В. Залуквич, Бережанець, Вуйко Влодзьо, Овсій, Паленичка, Ратай, Судислав, Яромир Шило, В.І.М.
Народження: 14.09.1858
с. Сарники Середні, нині с. Діброва Рогатинського району Івано-Франківської області, Україна
Смерть: 27.1.1924
м. Львів, нині Україна
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize ЗУНР
Родина: батько — Іван, син — Степан-Юрій
Освіта: гімназія у Львові, Львівський і Ягайлонський університети
Робота: гімназійний професор, шкільний інспектор
Творчість: письменник, поет, перекладач, критик, журналіст
Громадська діяльність: місце-голова Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»

Володимир Масляк (псевдоніми В. Залуквич, Бережанець, Вуйко Влодзьо, Овсій, Паленичка, Ратай, Судислав, Яромир Шило, криптонім В.І.М.; 14 вересня 1859, с. Сарники Середні, нині с. Діброва, Україна — 15 липня 1924[1], Львів, нині Україна) — український освітянин, письменник, поет, перекладач, редактор, критик, журналіст. Батько українського поета, перекладача Степана-Юрія Масляка.

Життєпис

Володимир Масляк, світлина з листівки серії «Історія України-Руси», Коломия, 1902 р.

Володимир Масляк народився 14 вересня 1859 року в с. Сарниках Середніх[2][3] у коронному краї Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія (нині с. Діброва Рогатинського району Івано-Франківської області, Україна) у сім'ї Івана Масляка, управителя панських маєтностей[4], який часто змінював місце праці[5], помер 1865 року в Свистільниках. Рід Масляків походив зі с. Залукви поблизу Галича. Мати-вдова звідти переїхала до с. Горішної Липиці (нині с. Верхня Липиця в околицях Рогатина), де мала невелике господарство. Сина віддала на науку народному учителю в селі Підгороддю Данилови Хомі, одруженому з сестрою чоловіка Марією. 1867 р. мати продала господарство, переїхала до Бережан[4].

У Бережанах Володимир закінчив народну школу[4] та 5 класів місцевої ґімназії (1876[6]). Після цього навчався у цісарсько-королівській польськомовній Перемиській гімназії[7]: 1876 р. закінчив VI клас[8], 1879 р. — навчання[6]. 1879 року вступив до Львівського університету, де, вивчав класичну філологію, історію руського письменства (викладач професор Омелян Огоновський), філософію (викладач доктор Улян Охорович)[9]. Як Іван Франко, спочатку належав до москвофільського студентського товариства, однак під упливом викладачів Омеляна Партицького, Омеляна Огоновського став народовцем[2]. Також навчався у Ягайлонському університеті (Краків)[10]. Політичний арешт унеможливив його роботу вчителем, тому певний час працював на залізниці[5].

Певний час працював у газетах «Зоря», «Діло», журналі «Зеркало» (від червня 1885 був фактичним редактором), який змінив назву на «Нове зеркало» (Львів). 1886 року переїхав до Кракова, де працював у газеті «Нова реформа» (пол. Nowa Reforma)[11]. Підписував твори «Вуйко Влодзьо»[2].

Коли «змінилися відносини в шкільній справі» 1888 року став заступником ґімназійного учителя Тарнівської[5] цісарсько-королівської гімназії. Розпорядженням Крайової шкільної ради від 10 вересня 1889 року ч. 15221 переведений на посаду заступника вчителя до Гімназії новодворської, або святої Анни у Кракові[12], де 1889/90 навчального року був господарем Іс класу[13]. Розпорядженням Крайової шкільної ради від 13 вересня 1890 року ч. 15766 переведений на посаду заступника вчителя до гімназії в Яслі[14][15]. За розпорядженням від 18 січня 1895 року ч. 1942 отримав відпустку на друге півріччя 1895-го[16]. Після семи років роботи «на Мазурах» почав працювати у цісарсько-королівській ґімназії у Станиславові[5] (зокрема, 1897[17], 1898 р. був заступником учителя[18]). Потім викладав у гімназіях у Перемишлі, Золочеві[5]. За рескриптом Крайової шкільної ради від 20 липня 1901 року ч. 428 заступник учителя Золочівської гімназії В. Масляк був переведений на посаду вчителя[19] в Коломийській українській ґімназії, 1901/1902 навч. року був завідувачем польської бібліотеки для учнів[20]. 1902/1903 навч. року з ним разом працював, зокрема, Антін Крушельницький на посаді заступника вчителя[21]. За рескриптом міністра віросповідань та освіти ч. 653 від 23 червня 1903 року (також Крайової шкільної ради від 22 липня 1903 року ч. 21420) був скерований до Бучацької цісарсько-королівської гімназії[22], де працював протягом тривалого часу[2] (у звітах її директора Францішека Зиха уперше згаданий 1905 року). На підставі рескрипту Крайової шкільної ради ч. 36.933 від 18 жовтня 1904 року отримав перший п'ятирічний додаток[23]. 1913 року був професором VIII рангу, завідувачем польської бібліотеки, господарем Va класу[24]. Від часу перед Першою світовою війною та до смерти працював у Львівській академічній гімназії[5].

Член Виділу Бучацької повітової філії «Просвіти», зокрема, у 1910 році, в якій був бібліотекарем[25].

У політичних поглядах (цитата):
«щирий і горячий национал, не жалкує… ніколи свого труду, де ходить о добро народне, а комітет. що займаєся в Коломиї популярно-науковими відчитами, зискав в авторі „Кістяків Гольбайна“ визначного і дуже ревного співробітника».[26]

Дуже болісно переживав невдачі українців у визвольних змаганнях 1917—1920-х років; тоді припинив свою творчу діяльність, почав часто хворіти.

Був мисливцем; у червні 1923 року приїхав у гості до свого приятеля, пароха с. Сороків о. Володислава Носковського, де його зустрів колишній учень Михайло Островерха[27].

Володимир Масляк помер уночі на 15 липня 1924[11] року у Львові (окупована поляками ЗУНР). Був похований на Личаківському цвинтарі у Львові; на жаль, його могилу більшовицькі окупанти знищили, звинувачуючи його посмертно в націоналізмі[28].

Доробок

Здебільшого вживав псевдоніму «Залуквич»[2]. Одна з поезій В. Масляка була в шкільних підручниках[29]. 1879 року в «Ластівці» був опублікований перший його вірш[2] «Рідна мати»[11]. 1886 (1887) року в Кракові видав перший том своїх поезій («Поезії», народнопісенного складу). 1896 р.: вийшла в світ сатирична повість «Кістяк Гольбайна»[2]. Літературний збірник «Левада», що вийшов у Львові 1892-го, відкривався віршем Володимира Масляка «До рідного краю» («Що ж тобі хибує, земле моя рідна…»). Автор вірша позначений псевдонімом Яромир[30]. Писав також політичні та літературно-історичні статті[31].

«Буковина» надрукувала його відому статтю «Галицко-руский дилєтантизм а руско-україньска агрессивність», 1897 р.: редакція «Зорі» своїм коштом видала другий том його поезій, взяв участь у виданні руської читанки для жіночих виділових шкіл[31]. 1898 р.: своїм коштом видав «Одноднівку» (до 100-річчя відродження руського письменства), «Руслан» своїм коштом видав розвідку Володимира Масляка «На великі роковини» про Івана Котляревського. 1902 р. в Коломиї вийшла збірка поезій «Поетова побіда».

Академік Агатангел Кримський (1871—1941) назвав переклади В. Масляка «…найкращими» і додав, що «…він один із великих патріотів України, який бачив зорю свободи, як сходяче сонце правди, яка засіяла у 1848 р.».[28] Сергій Єфремів у своєму ІІ-у томі «Історії української літератури» назвав Масляка Володимира «поетом не без іскри таланту, але вона не розгорілася». Іван Франко спочатку бачив у В. Масляку велику літературну силу.

Переклав ряд творів Віктора Гюґо, Марії Конопніцької, Ф. Міллера (автора вірша «Раз, два, три, чотири…»), Петара Прерадовича, серба Л. Ненадовича (українською), Юрія Федьковича, Левка Сапогівського (польською).

Багато писав польською мовою в газетах «Kurjer Lwowski», «Новій реформі», «Дзєннік Познаньскі», «Пшеґльонд повшехни» про русько-українські стосунки, літературу.

Примітки

  1. Іноді можна зустріти одруки в пресі; див.: Український культурно-історичний календар // Кремянецький вісник. – 1942. – Ч. 31 (69) (12 квітня). – С. 4.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 2,6 Боднарук, І. Бучацький Парнас… — С. 101.
  3. У нарисах про нього у збірнику «Бучач і Бучаччина» вказано, що «в Сернках середних» → див.: Бучач і Бучаччина… — С. 101, 122.
  4. 4,0 4,1 4,2 Володимир І. Масляк… — С. 122.
  5. 5,0 5,1 5,2 5,3 5,4 5,5 Над свіжою могилою… — С. 3.
  6. 6,0 6,1 Пиндус, с. 471.
  7. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Przemyślu za rok szkolny 1879. — Przemyśl : drukarnia A. Żupnika i Knollera, 1879. — S. 80.
  8. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Przemyślu za rok szkolny 1879. — Przemyśl : drukarnia gr. kat. kapituły, 1876. — S. 60.
  9. Володимир І. Масляк… — С. 122—123.
  10. Пиндус, с. 471—472.
  11. 11,0 11,1 11,2 Над свіжою могилою… — С. 2.
  12. Sprawozdanie Dyrektora C. K. Gimnazyum Nowodworskiego czyli Św. Anny w Krakowie za rok szkolny 1890. — Kraków, 1890. — S. 72. (пол.)
  13. Там само. — S. 45.
  14. Sprawozdanie Dyrektora C. K. Gimnazyum Nowodworskiego czyli Św. Anny w Krakowie za rok szkolny 1891. — Kraków, 1891. — S. 144. (пол.)
  15. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Jaśle za rok szkolny 1891. — Jasło, 1891. — S. 4 (34). (пол.)
  16. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Jaśle za rok szkolny 1895. — Jasło, 1895. — S. 28. (пол.)
  17. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Stanisławowie za rok szkolny 1896/7. — Stanisławów : Nakładem Funduszu Naukowego, z Drukarni i litografii St. Chowańca, 1897. — S. 36.
  18. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Stanisławowie za rok szkolny 1897/8. — Stanisławów : Nakładem Funduszu Naukowego, z Drukarni i litografii St. Chowańca, 1898. — S. 30.
  19. У виданні Бучач і Бучачина стверджено, що 1901 р. став професором польської мови, а це не підтверджене Звітами гімназії → див.: Володимир І. Масляк… — С. 123.
  20. Звіт дирекциї ц.к. II ґімназиї в Коломиї за рік шкільний 1901/1902. — Коломия : друкарня Михайла Білоуса, 1902. — С. 30—31.
  21. Звіт дирекциї ц.к. II ґімназиї в Коломиї за рік шкільний 1902/1903. — Коломия : друкарня Михайла Білоуса, 1903. — С. 42.
  22. Звіт дирекциї ц.к. II ґімназиї в Коломиї за рік шкільний 1903/1904. — Коломия : друкарня Михайла Білоуса, 1904. — С. 44—45.
  23. VI. Sprawozdanie Dyrekcyi c. k. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1905. — Buczacz : drukarnia ludowa W. Dratlera w Buczaczu, 1905. — S. 40. (пол.)
  24. XIV. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1913. — Buczacz : Nakładem Funduszu Naukowego, Czcionkami Drukarni J. Müllera w Buczaczu, 1913. — S. 33. (пол.)
  25. Колцьо, В. Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 255.
  26. Вступ до збірки поезій В. І. Масляка «Поетова побіда», Коломия, 1902 // Бучач і Бучаччина… — С. 123.
  27. Островерха, с. 55.
  28. 28,0 28,1 Масляки: батько і сини
  29. Островерха, с. 54.
  30. Бойко, І. Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст. — К. : Наукова думка, 1967. — С. 90.
  31. 31,0 31,1 Володимир І. Масляк… — С. 123.

Джерела

Зауваги

Ambox content.png