Володимир Ворончак

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Різьбяр, освітянин, громадський діяч
Володимир Ворончак
Володимир Ворончак
Володимир Ворончак
Народження: 23.08.1951,
м. Хоростків, нині Хоростківська громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство: українець,
size УРСРsize Україна
Родина: батько — Іван, дружина — Надія
Освіта: Хоростківська СШ № 1, Вижницьке училище прикладного мистецтва, художньо-графічний факультет педагогічного інституту в Одесі
Робота: викладач, заступник директора з навчально-виробничої роботи Вижницького училища прикладного мистецтва; викладач, директор Вижницької художньої школи
Військо: Радянська армія, 1971—1973
Творчість: автор різблених творів, оформлювач книг, автор статей
Громадська діяльність: голова Буковинського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України
Відзнаки: Заслужений майстер народної творчости України; відзнаки, грамоти, подяки державних та громадських організацій

Володимир Ворончак (нар. 23 серпня 1951, м-ко (нині м.) Хоростків, Україна) — український майстер художнього різьблення по дереву, освітянин, громадський діяч. Член Національних спілок майстрів народного мистецтва (1992) та журналістів (2010) України. Заслужений майстер народної творчости України (2005).

Життєпис

Володимир Ворончак, син Івана, народився 23 серпня 1951 року в містечку (нині місто) Хоросткові (нині адмінцентр Хоростківської громади Чортківського району Тернопільської области України). Батько був столярем і саме він показав синові основи роботи з деревом.

У 1958—1968 навчався в Хоростківській середній школі № 1, 1971—1975 — Вижницькому училищі прикладного мистецтва (викладачі С. Сахро, С. Вархола) з перервою на службу в Радянській армії (9 листопада 1971 — 21 листопада 1973). 1981 заочно закінчив художньо-графічний факультет педагогічного інституту в м. Одесі (нині Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського; викладачі В. Русин, П. Злочевський).

Після закінчення училища 1 рік працював у лісгоспі на Рівненщині.

У м. Вижниці Чернівецької области: 1976—1981 — викладач, 1982—1986 — заступник директора з навчально-виробничої роботи училища прикладного мистецтва (нині Вижницький коледж прикладного мистецтва імені В. Ю. Шкрібляка); 1986—1993 — викладач малюнку, живопису, композиції, 1993 — директор Вижницької художньої школи.

У 1992—2003 — заступник голови, від 2003 — голова Буковинського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Родина

Дружина Надія — майстриня, освітянка[1]. Познайомився з нею під час навчання у Вижницькому училищі.

Творчість

Володимир Ворончак — один з найкращих учнів майстра художнього випалювання Івана Грималюка[2].

Працює в техніці гуцульського різьблення з використанням художнього бондарства та випалювання.

За ексклюзивність робіт та збереження і розвиток народного ремесла Володимира Ворончака занесено до Всеукраїнської енциклопедії майстрів народного мистецтва.

Виставки

Учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних художніх виставок, зокрема;

  • 1993 — виставка «Мистецтво гуцульського краю» (Київ, Будинок художника);
  • 1997 — Всеукраїнська виставка «Народне мистецтво — 1997 р.» (Київ);
  • 2000 — Всеукраїнська виставка «Народне мистецтво — 2000 р.» (Київ);
  • 2001 — Всеукраїнська виставка «Народне мистецтво — 10-річчю Незалежности України» (Київ);
  • 2010 — Всеукраїнська виставка-конкурс «Кращий твір — 2005» (Київ);
  • 2006 {липень) — I Всеукраїнський симпозіум художнього різьблення по дереву (Чернігів);
  • 2010 — Всеукраїнська виставка-конкурс «Кращий твір — 2010» (Київ);
  • 2011 (листопад) — Всеукраїнська виставка-конкурс «Кращий твір — 2011 р.» (Київ).
Персональні виставки
  • 2003 (листопад) — у Національній спілці майстрів народного мистецтва (Київ);
  • 2004 (вересень) — у Художньому музеї (Чернівці);
  • 2011 (серпень) — у Художньому музеї (Чернівці);
  • 2011 (липень) — «Вогняне диво» — у Коломийському Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського;[3]
  • 2011 — «Деревоспів» — у Художньому музеї (Чернівці)[4]).

Доробок

Співавтор пам'ятника Дмитрові Макогонові (1996) в Хоросткові.

Твори зберігаються в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського (Івано-Франківська область), художньому музеї в Чернівцях, Музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ), приватних колекціях в Україні, Канаді, Франції та инших.

Окремі твори
  • декоративні тарелі — «Зоряниця» (1993), «Кучері» (1995), «Карпатська містика» (1997), «Кочела» (1999), «Легенда Карпат» (2000);
  • свічники — «Берегиня» (2000), «Хрещатий» (2001), «Дерево життя» (2004);
  • пасківники — «Писанковий», «Великодні дзвони», «Великдень», «Святковий» (усі — 2005);
  • скриньки «Великодня» (2004), «Клятва опришків» (2003), «Аркан» (2004), «Ружа» (2004),
  • кухлі, цукерниці, дійнички, декоративні вази, ложки, сільнички, фруктівниці, відерця.
Оформив книги
  • С. Кириляк. «Татові вози» (Вижниця: Черемош, 1995),
  • С. Кириляк. «Крони на ранніх вітрах» (2000; Вижниця)
  • С. Кириляк. «Проміння в зорях Черемошу» (2001; Вижниця);
  • обкладинку до антології «На княжих росах побратимів карб» (2000; Вижниця).

Автор статей

  • «Бондарство та художнє випалювання на Прикарпатті» (ж. «Гуцульщина», 1995, №; 4 та ж. «Народне мистецтво», 1997, №; 2),
  • «Історія та перспективи розвитку художньо-естетичного виховання підростаючого покоління» та «Буковина — невід'ємна частина України» (Гуцули буковинського краю: реалії, проблеми, перспективи розвитку. — Вижниця: Черемош, 1997) та инших.

Автор-упорядник книги «Народне мистецтво Буковини» (Вижниця: Черемош, 2007).

Нагороди і відзнаки

  • Почесне звання «Заслужений майстер народної творчости України» (2005, посвідчення № 229).
  • Відзнака «За збереження народної культури» (2011, спілка майстрів народного мистецтва України).
  • Почесна відзнака «За заслуги перед Вижниччиною» (2011)[5].
  • Районна літературно-мистецька премія імені Г. Гараса (2001).
  • Гран-прі 13-го Міжнародного гуцульського фестивалю (2003).
  • Обласна літературно-мистецька премія імені Г. Гараса (2011).
  • Премія імені Данила Щербаківського (2011)[6].
  • Подяка Президента України (2009).
  • Почесні грамоти НСМНМУ (1995), Міністерства культури і мистецтв (2003), грамоти та дипломи художніх виставок та фестивалів.

Джерела

Основні

Література

  • Гришин-Грищук, І. Митець, педагог, організатор // Вижницькі обрії. — 2003, 15 лип.
  • Колісниченко, В. Деревоспів Володимира Ворончака // Вижницькі обрії. — 1994, 1 січ.
  • Федорук, О. Бондарство Ворончака // Нар. мист-во. — 2004. — № 1–2.
  • Яківчук, О. Тайна Володимира Ворончака // Зелена Буковина. — 2001. — № 1.

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Майстер-клас. Бондарство // Natalka Fitsych. — 2019. — 15 вер.

Примітки

  1. Матвіїшин, Г. Буковинська майстриня Надія Ворончак зачарувала княжий город Самбір / Галина Матвіїшин // Версії. — 2013. — 13 жовт.
  2. Ювілейна виставка Володимира Ворончака «Вогняне диво…» / Прес-служба Коломийської РДА // Коломия. — 2011. — 15 лип.
  3. Гулай-Назарова, І. «Вогняне диво» / Ірена Гулай-Назарова // Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. — 2011.
  4. «Деревоспів» від Володимира Ворончака — Коротко / Культура // День. — 2011. — № 145 (17 серп.).
  5. Рішення сьомої сесії Вижницької районної ради VI скликання від 18 серпня 2011 р.
  6. Постанова секретаріяту Великої ради спілки майстрів народного мистецтва України.

Зауваги