Василь Файфура

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Науковець
Василь Файфура
Професор Василь Файфура,листопад 2016
Професор Василь Файфура,
листопад 2016
Народження: 1.05.1940
с. Сивороги, Дунаєвецький район, Хмельницька область, Україна
Громадянство: українець
size УРСРsize Україна
Родина: батько — Василь
Освіта: Тернопільський медичний інститут
Робота: Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, проректор, завідувач кафедри
Наукова діяльність: професор, доктор медичних наук

Василь Файфура (нар. 1 травня 1940, с. Сивороги, нині Україна) — український вчений-патофізіолог. Доктор медичних наук (1987), професор (1988), академік Української екологічної академії наук (1993). Заслужений працівник охорони здоров’я України (2011).

Життєпис

Василь Файфура, син Василя, народився 1 травня 1940 року в с. Сиворогах Миньковецького району Кам’янець-Подільської області УРСР, нині Дунаєвецький район Хмельницької області, Україна.

Навчався у восьмирічній школі в Сиворогах, 1957 із золотою медаллю закінчив середню школу в сусідньому селі Велика Побійна. У 1957—1963 роках навчався в Тернопільському медичному інституті (нині університет), який закінчив з дипломом з відзнакою, у 1963—1966 — в аспірантурі на катедрі патологічної фізіології.

Працював у Тернопільському державному медичному інституті (згодом університеті): асистентом, доцентом (1977—1984), заступником декана медичного факультету (1978—1984), проректором з навчальної роботи (1984—1993), завідувач катедри патологічної фізіології (1996—2006), професор цієї катедри (2006—2011).

Науковий діяльність

1967 року під керівництвом професора Еммануїла Бергера захистив кандидатську дисертацію на тему «Реактивність до хімічних факторів нервового збудження при порушеннях функції щитовидної залози в експерименті». 1986 року захистив докторську дисертацію «Холінергічна регуляція серця при патології щитовидної залози».

Член двох спеціалізованих рад при Тернопільському та Буковинському медичних університетах, член редколегії чотирьох наукових журналів, член консультативної ради та конкурсної комісії Тернопільського медуніверситету, заступник директора ННІ з навчальної роботи вишу, член оргкомітетів з підготовки багатьох наукових форумів.

Доробок

Автор та співавтор близько 400 наукових і навчально-методичних праць, 4 авторських свідоцтв на винаходи. Підготував 1 доктора і 3 кандидатів наук.

Співавтор книги «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського: історія і сучасність, 1957-2007» (2007)[1].

Автор брошури «Печера Кришталева: третє відкриття» (Т., 2011).

Нагороди

  • Почесні грамоти МОЗ України (1995, 1996, 2001, 2007, 2010).
  • Стипендії Президента України (2008, 2009).

Примітки

Джерела

Література

Зауваги