Василь Процюк

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Військовик
Василь Процюк
Василь Процюк
Василь Процюк
Псевдо: Кропива
Народження: 22.12.1914
с. Городиловичі, Львівщина, Австро-Угорщина
Смерть: 13.05.1944
с. Кордишів, Шумський район, Тернопільська область, нині Україна
Поховання: перепохований на Старому цвинтарі м. Шумська
Громадянство: українець
size Австро-Угорщинаsize ЗУНРsize Польща → size УРСР
Родина: батько — Ярон
Військова служба: командир сотні, куреня, начальник штабу групи УПА-Південь; Друга світова війна
Відзнаки: Золотий Хрест Бойової Заслуги 1 класу

Василь Процюк (псевдо: «Кропива»; 22 грудня 1914, с. Городиловичі, нині не існує — 13 травня 1944, с. Кордишів, нині Україна) — діяч ОУН та УПА, керівник штабу куреня «Крука» (Івана Климишина) (1943), організатор і керівник старшинської та підстаршинської шкіл на Шумщині, командир сотні, куреня, начальник штабу групи УПА-Південь (1943 — 13.06.1944). Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу (посмертно)[1].

Життєпис

Василь Процюк, син Ярона, народився 22 грудня 1914 року в Городиловичах Сокальського повіту коронного краю Королівство Галичини і Володимирії Австро-Угорщини (нині не існує).

У 1930-х роках організував гурток товариства «Просвіта» у своєму рідному селі. 1935 став членом ОУН.

У 1939 служив капралом у Війську Польському, брав участь у німецько-польській війні у вересні цього ж року.

Після переходу на територію Західної України, зайняту радянськими військами, ув'язнений у Луцькій тюрмі, звідки втік у 1941.

1943 року був керівником штабу куреня «Крука» (Івана Климишина), організатором і керівником старшинської та підстаршинської шкіл на Шумщині, командиром бойової сотні, куреня УПА-Північ і його табору біля с. Великої Іловиці в околиці Шумська, начальник штабу групи УПА-Південь (1943 — 13.06.1944).

13 травня 1944 в с. Кордишеві Шумського району застрелився зі своїм охоронцем у криївці, яку оточив підрозділ НКДБ. 6 листопада 1994 перепохований разом з охоронцем та п'ятьма повстанцями на Старому цвинтарі м. Шумська.

Нагороди, вшанування

Примітки

  1. Манзуренко, В. Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ // Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. — Львів, 2006. – Зб. 7. — С. 275.

Джерела

Зауваги