Василь Винар

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук


Освітянин, службовець
Василь Винар
Народження: 11.01.1870
с. Милошовичі, нині Милошевмчі, Пустомитівський район, Львівська область, Україна
Смерть: 27.1.1924
м. Бучач, нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна
Громадянство: size Австро-Угорщинаsize ЗУНР
Родина: батько — учитель народної школи
Освіта: гімназія та університет у Львові
Робота: гімназійний професор, шкільний інспектор ЗУНР
Громадська діяльність: місце-голова Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»

Василь Винар (11 січня 1870, с. Милошовичі, нині Милошевичі Україна — 27 січня 1924, м. Бучач, нині Україна) — український освітянин, професор Бучацької цісарсько-королівської гімназії, керівник відділу освіти (повітовий шкільний інспектор[1]) Бучацького повіту ЗУНР[2].

Життєпис

Василь Винар народився 11 січня 1870 року в селі Милошовичах Львівського повіту в коронному краї Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія (нині Милошевичі Пустомитівського району Львівської області, Україна), де його батько працював учителем народної школи.

Навчався в цісарсько-королівській українській академічній гімназії у Львові. Зокрема, 1886 року закінчив IVб клас (з першим ступенем з відзнакою)[3], 1887 — Vб[4], 1888 — VIб[5], 1889 — VIIб[6], 1890-го — заклад[7]. Є випускником Львівського університету.

Працював на посаді заступника гімназійного учителя ц.-к. академічної гімназії у Львові. За розпорядженням ц. к. Вищої крайової шкільної ради ч. 21142 від 4 вересня 1896 року був переведений на таку ж посаду до польськомовної ц. к. Першої гімназії в Перемишлі[8].

За розпорядженням ц. к. Вищої крайової шкільної ради ч. 2420 від 8 лютого 1897 року був переведений на таку ж посаду до українськомовної ц. к. гімназії в Перемишлі[9], де навчального року 1896/1897 викладав латинську, німецьку, польську та українську мови, був господарем (керівником) Іб класу[10], 1897/1898 — господарем ІІ класу, викладав латинську та українську мови[11]. Після цього був переведений до польськомовної гімназії у місті Бохні поблизу Кракова (працював, зокрема в навчальному році 1902/1903[12]), опісля — до Бучацької польськомовної цісарсько-королівської (тут працював принаймні під час навчального року 1904/1905[13]). Вихованців навчав любити свій народ. Викладав українську[14] та латинську мови[15]. Іноді заступав хворого директора гімназії Францішека Зиха на початку 1900-х[16].

Рескриптом міністра віросповідпнь та освіти № 35043 від 21 серпня 1914 призначений членом екзаменаційної комісії для учителів народних шкіл у Бучачі від початку шкільного року 1914/1915 до кінця шкільного року 1916/1917[17]. Прийняв іспити в учнів Бучацького місійного інституту імені святого Йосафата під час війни восени 1918 року, після чого вони змогли продовжити навчання в гімназії[18]. Також викладав українську мову в жіночій учительській семінарії у Бучачі 1924 року[19].

Діяльний у Бучацькій повітовій філії товариства «Просвіта», був виконувачем обов'язків її голови (місце-голова)[20].

Разом з іншими діяльними українцями брав участь у встановлення влади української держави — ЗУНР — у листопаді 1918 року[21]. Був одним з дорадників міського посадника Бучача Климентія (Клима) Рогозинського[22].

Переслідувався польською окупаційною владою. Був позбавлений роботи, неодноразово ув'язнювався: 1919 року — в Чортківському арешті, після чого був відбув кілька місяців ув'язнення у Львові; 1920 року — під приводом «більшовицького саботажу» провів кілька місяців у Чортківському арешті. 27 жовтня 1922 року він (також Остап Сіяк, Клим Рогозинський, доктори Іларіон Боцюрків, Осип Когут, студент права Михайло Гузар, учень гімназії Іван Боднарук та інші)[23] був арештований знову — за «саботаж» під час виборів провів кілька тижнів в арештах у Тернополі і Станиславові. Хоча суд визнав арешт безпідставним, поліція відзнимкувала професора Винара, взяла відбитки пальців та вписала у так званий «чорний лист» у повітовому старостві.

Розпорядженням ч. 12395IV від 17 квітня 1920 року професор Винар повторно зарахований до лав публічних функціонерів Речі Посполитої[24].

Vynar Vasyl's grave.jpg
Могила родини Винарів (на задньому плані)

Василь Винар помер 27 січня 1924 року внаслідок хвороби серця, яка розвинулася внаслідок тюремних злигоднів[25]. На знак пошани до померлого бучачанин Максим Типкевич у лютому 1924-го пожертвував 5 млн польських марок Українському педагогічному товариству «Рідна Школа»[26]. Похований на міському цвинтарі на пагорбі «Федір» (родинне поховання, поряд з могилою Софії Ілевич, недалеко від гробниці дідичів, каноніків, графів Потоцьких, могила збереглась).

Примітки

  1. Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 394.
  2. Шипилявий С. Листопад 1918 року в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 74.
  3. Справозданє директора ц. к. гимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1886. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1886. — Часть урядова. — С. 102.
  4. Справозданє директора ц. к. гимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1886/7. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1887. — Часть урядова. — С. 36 [120].
  5. Справозданє директора ц. к. ґимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1888. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1888. — Часть урядова. — С. 43 [77].
  6. Справозданє директора ц. к. ґимназіѣ академичнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1889. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1889. — Часть урядова. — С. 41 [85].
  7. Справозданє директора ц. к. ґімназіи академічнои у Львовѣ за рôк шкôльный 1890. — У Львовѣ : Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка, 1890. — С. 59.
  8. Sprawozdanie dyrekcyi c. k. gimnazyum w Przemyślu za rok szkolny 1897. Przemyśl : drukiem J. Styfiego, 1897. — S. 33.
  9. Справозданє Дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Перемишли за рік шкільний 1896/7. — Перемишль : Друкарня Николая Джулиньского, 1897. — С. 5.
  10. Справозданє Дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Перемишли за рік шкільний 1896/7… — С. 2.
  11. Справозданє Дирекциї ц. к. ІІ ґімназиї в Перемишли за рік шкільний 1897/8. — Перемишль : Друкарня Николая Джулиньского, 1898. — С. 2 (36).
  12. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Bochni za rok szkolny 1903. — Kraków : Nakładem Funduszu Naukowego, z Drukarni W. L. Anczyca i spółki w Krakowie, 1903. — S. 46. (пол.)
  13. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1905. — Buczacz : Nakładem Funduszu Naukowego, z Drukarni ludowej W. Dratlera w Buczaczu, 1905. — S. 38. (пол.)
  14. Д-р Ріпецький, С. Історія ідейно-духового життя української молоді (1864—1914) // Бучач і Бучаччина… — С. 108.
  15. Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною // Бучач і Бучаччина… — С. 191.
  16. Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною // Бучач і Бучаччина… — С. 195.
  17. Dziennik Urzędowy c.-k. Rady szkolnej krajowej w Galicyi. — 1915. — R. XIX. — № 2 (20 października). — S. 33 [59].
  18. о. Жан Й.-І. Уривки з діярія // Бучач і Бучаччина… — С. 87.
  19. Spis nauczycieli… — Lwów—Warszawa, 1924. — S. 390. (пол.)
  20. Колцьо, В. Праця і розвиток читалень Т-ва «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 255.
  21. Державна гімназія в Бучачі перед Першою світовою війною // Бучач і Бучаччина… — С. 188.
  22. Байрак з Рогатинських, А. Рід Климентія і Меланії з Ляторовських Рогозинських // Бучач і Бучаччина… — С. 383.
  23. Галицькі відносини. Бучач // Діло. — 1922. — Ч. 49 (2 листопада). — С. 2.
  24. Sprawozdanie Dyrekcyi Gimnazyum Państwowego w Buczaczu za rok szkolny 1920/21. — Buczacz : Nakładem Funduszu Naukowego, z Drukarni i litografii Stanisława Chowańca w Stanisławówie, 1921. — S. 4. (пол.)
  25. Посмертні згадки… — С. 4.
  26. Оповістки // Діло. — 1924. — Ч. 40 (23 лютого). — С. 2.

Джерела

  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — 944 с. — іл. — (Український архів, т. XXVII).
  • Посмертні згадки // Діло. — 1924. — Ч. 74 (3 квітня). — С. 4.

Зауваги

Першу версію цієї статті започаткував Дмитро Лоґуш.