Василь Борисевич

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Підприємець, військовик
Василь Борисевич
Василь Борисевич
Василь Борисевич
Народження: 04.01.1969,
с. Діброва, нині Вишнівецька громада, Кременецький район, Тернопільська область, Україна
Смерть: 20.01.2015,
блокпост № 31 між с-щем Фрунзе (нині Сентянівка) і с. Кримське, Луганська область, Україна
Громадянство: українець,
size УРСР → size Україна
Родина: батько — Василь, дружина — Ірина, сини — Павло, Володимир
Освіта: Коханівська школа, Решнівська школа
Робота: був підприємцем
Військо: Збройні сили України, сержант; російсько-українська війна
Відзнаки: орден «За мужність» III ступеня, Почесний громадянин Тернопільської области

Васи́ль Борисе́вич (4 січня 1969, с. Діброва, околиця Вишнівця — 20 січня 2015, поблизу с. Кримське, Луганська область) — український підприємець, військовик.

Життєпис

Василь Борисевич, син Василя, народився 4 січня 1969 року в селі Діброва[1] в околиці Вишнівця.

Навчався в Коханівській початковій та Решнівській середній школах.

Після служби в Радянській армії та одруження, жив у с. Мала Снігурівка Лановецького району. Був підприємцем — разом з дружиною вирощував і продавав овочі.

1 вересня 2014 отримав повістку. Після двомісячного вишколу на Яворівському полігоні, у складі 24-ї окремої механізованої бригади відбув на Луганщину. Був заступником командира взводу, сержант.

20 січня 2015 почався наступ бойовиків на блокпост № 31 на трасі «Бахмутка» між селищем Фрунзе (нині Сентянівка) Слов'яносербського району (нині Кадіївської громади Алчевського району) та селом Кримське Новоайдарського району (нині Гірська громада Сєвєродонецького району) Луганської области. Василь схопив гранатомет, щоб підбити танк, але зброя не спрацювала. Тоді він почав стріляти з автомата, але в нього влучила куля і пробила легені. Побратими відтягнули пораненого до бліндажа, та коли зняли бронежилет, пульсу вже не було. Обгоріле до невпізнання тіло бійця знайшли згодом на тому ж місці, поруч виявили його документи і телефон. Рідні три місяці шукали його і сподівалися, що Василь живий. Але ДНК-експертиза підтвердила, що він загинув.

Василь Борисевич похований 24 квітня на сільському цвинтарі біля церкви в Малій Снігурівці. Чин похорону відправив архиєпископ Нестор ПЦУ спільно з вісімнадцятьма священиками.

Родина

Дружина — Ірина, сини — Павло, Володимир.

Відзнаки та пошанування

  • Ордени
    • «За мужність» III ступеня — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіяльної цілісности України, вірність військовій присязі (4 червня 2015, посмертно)[2];
    • «За Україну, за її волю» Спілки бійців і волонтерів АТО «Сила України» — за мужність, самовідданість та зразкове виконання службових обов'язків, проявлені в боротьбі за незалежність України під час проведення АТО на Сході України (посмертно)[3][4];
  • Почесний громадянин Тернопільської области (26 серпня 2022, посмертно)[5].

15 липня 2015 в рамках робочої поїздки в Лановецький район сім'ю загиблого відвідав голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна[6].

Іменем Василя Борисевича названо вулицю в Коханівці.

З ініціятиви бойових побратимів на початку квітня 2017 на стіні Коханівської школи встановлено пам’ятну таблицю.

Джерела

Основні

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
На Тернопільщині церковними дзвонами зустрічали труну із загиблим вояком // ТСН. — 23 квітня 2015. — {{{5}}}.

Гамера Н. Пам’яті Василя Борисевича: П’ята річниця смутку / Наталя Гамера // Lan News. — 2020.

Примітки

  1. ↑ На час народження — село Збаразького району Тернопільської области УРСР, нині — у складі Вишнівецької громади Кременецького району Тернопільської области України.
  2. ↑ Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України».
  3. ↑ Сиско І. У День Державного Прапора збаразькі бійці отримали медалі та ордени від українського народу / Ірина Сиско // Народне слово. — 2015. — 26 серп.
  4. ↑ Тарнавська Н. Народними нагородами у Збаражі вшанували Героїв сучасності (фото) / Наталія Тарнавська // Терен. — 2015. — 26 серп. (На час написання статті покликання було дієве.).
  5. ↑ Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 № 488 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Борисевичу Василю Васильовичу (посмертно)».
  6. ↑ Степан Барна відвідав сім'ю загиблого в зоні АТО жителя Лановеччини // Сайт Тернопільської ОДА. — 2015. — 16 лип. (На час написання статті покликання було дієве.).

Зауваги

Information icon4.svg Першу версію цієї статті створив Микола Василечко.
Information icon4.svg Текст статті в основі написаний за правилами клясичного українського правопису 1929 року. Нові слова, що ввійшли в ужиток пізніше, — за новим правописом 2019. Власні назві — зазвичай за правописом, що діяв на час створення твору, заснування організації тощо.
Ambox content.png Шановні читачі! Ви можете допомогти виправити в тексті граматичну, стилістичну чи фактологічну помилки, неточности, доповнити статтю новими чи невідомими фактами.


* * * ••• Тернопільці — учасники російсько-української війни 2014-2026 •••
Загинули А • Б • В • Г • Ґ • Д • Е • Є • Ж • З • І • Й • К • Л • М • Н • О • П • Р • С • Т • У • Ф • Х • Ц • Ч • Ш • Щ • Ю • Я
Отримано з http://ternopedia.te.ua/index.php?title=Василь_Борисевич&oldid=59129