Бучач (станція)

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Перший двірець. Вигляд з вулиці.

Бучач — вантажно-пасажирська залізнична станція Тернопільської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці, розташована у місті Бучач Тернопільської області поблизу вулиці Галицької. Кінцева на неелектрифікованій лінії Біла-Чортківська — Бучач. Відстань до найближчої станції Пишківці становить 7 км.

Збудована під час спорудження залізниці Станиславів — Бучач — Гусятин.

Історія

Станцію Бучач Галицької Трансверсальної залізниці відкрито 1 листопада 1884, водночас із відкриттям руху на всій лінії Станиславів]] — Біла-ЧортківськаГусятин.

У лютому 1916 станцію (також місто) під час першої світової бомбардували під час нічних нальотів московські-російські нападники, одного разу використавши при цьому заряди із задушливими газами[1]. Певний час на станції перебували радянські літаки, знищені чи пошкоджені під час авіанальоту Люфтваффе на початку німецько-радянської війни.

Згідно нового розкладу, опублікованого 27 листопада 1942, курсували потяги за маршрутом Львів — Бучач — Чортків[2].

1944 року ділянку від Станиславова до Бучача зруйнували відступаючі німецько-нацистські війська за допомогою колієруйнівника («продуктивність» його дії — близько 10 км/год). Відтоді станція є кінцевою лінії з Чорткова.

Тривалий час мала пасажирське сполучення з Тернополем, після його скасування — з Гусятином. Станом на 2018 рік пасажирський рух по станції відсутній. Працює каса, в якій можна можна придбати квитки на інші потяги.

У 1920-х з двірця до центру міста чи деінде можна було добратися кінним екіпажем (вартість 2-3 злотих), авто чи автобусом[3]. Певний час залізничний двірець (вокзал) діяв також як автобусний, а на площадці між вул. Галицькою та сучасним двірцем розташовувалися платформи автостанції. 1986 р. автостанцію перенесли до новозбудованого приміщення на околиці міста поблизу с. Підзамочок.

З початку жовтня 2018 триває ремонт залізничного переїзду поблизу станції.

Люди

Начальники секції консервації колії дільниці Монастириська — Біла-Чортківська

  • Теофіль Ґембарович (Gębarowicz), 1911 р.[4], 1912[5], 1913[6], 1914[7]; правдоподібно, батько польського мистецтвознавця Мечислава Ґембаровича
  • Самуель Нелькен, 1900[8]
  • Казімєж Лятінек, 1905[9]

Заступники начальника секції консервації колії дільниці Монастириська — Біла-Чортківська

  • Самсон Вейсберг, 1912[5]

Начальники станції

  • Влодзімєж Павловський, зокрема, 1911[10], 1914[11]

Інші працівники

  • ад'юнкти (1914) — Микола Падох, Василь Бойчук, Юзеф Лодиґа, Казімєж Щепаньський, Антоній Бернгардт, Юліян Ґаліньський[11]
  • Станіслав Мориц, заступник начальника секції консервації, 1905[9]
  • Францішек Отефрель (Otevrel, з травня 1905 — начальник станції в Ямниці), В. Брик — асистенти[12]
  • Владислав Островський, колійовий комісар, 1915[13]
  • Вільгельм Ояк, Кароль Шеліґовський, 1905[14].

Інше

Станцію та її працівника під прізвищем Гумкович згадує уродженець Бучача, ізраїльський письменник, лавреат премії Нобеля Шмуель Аґнон у своєму творі «Нічний постоялець».

Світлини

Примітки

  1. Ткачов, С. Перша світова війна і Тернопільщина // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 94. — ISBN 978-966-457-228-3.
  2. [Новий розклад їзди поїздів на лінії Львів — Бучач — Чортків] // Львівські вісті. — 1942. — № 271 (27 лист.). — С. 4.
  3. Kunzek, T. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów : Libra PL, 2013. — S. 39.
  4. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1911. — Lwów, 1911. — S. 881.
  5. 5,0 5,1 Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1912. — S. 875.
  6. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1913. — S. 367.
  7. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1914. — S. 369.
  8. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1900. — S. 665.
  9. 9,0 9,1 Z kolej państwowej // Kurjer Stanisławowski. — 1905. № 1035 (23 lipca). — S. 1.
  10. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1911. — S. 883.
  11. 11,0 11,1 Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1914. — S. 371.
  12. Z kolej państwowej // Kurjer Stanisławowski. — № 1027 (28 maja). — S. 2.
  13. Awans na kolei // Kurjer Stanisławowski. — 1915. — № 1514 (12 wrześ.). — S. 2.
  14. Osobiste // Kurjer Lwowski. — 1905. — № 66 (7 marca). — S. 4.

Джерела та література

  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — 944 с. — іл. — (Український архів, т. XXVII).
  • Томін, Ю., Романишин, Ю., Коритко, Р., Паращак, І. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів : ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — 496 с.; іл. — ISBN 978-617-655-000-6.
  • Inlender, A. Illustrirter Führer auf den k.k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken. (нім.)

Посилання

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Buchach railway station / Анатолій Брощак. — 2017. — 26 лютого.

Зауваги