Бучацька василіянська гімназія

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук

Шаблон:Otheruses

Організація

Бучацька василіянська гімназія — колишній греко-католицький навчальний заклад у місті Бучачі (нині районний центр на Тернопільщині, Україна). Єдина гімназія — греко-католицький навчальний заклад до поділів Польщі[1].

Фундатор гімназії Микола Василь Потоцький

Відомості

У Бучачі діяла богословська (теологічна) школа з руською (народною) мовою навчання при місцевому монастирі оо. Василіян (перед відкриттям гімназії в ній працювали шестеро учителів[2]). Богословська школа, за визначенням Ярослава Стоцького, була рівнозначною семінарії[3]. Гімназію відкрили на базі цієї школи.

Гімназія заснована привілеєм правителя Речі Посполитої Авґуста III Фрідріха, виданим у Варшаві 22 жовтня 1754, на прохання дідича Бучача Миколи Василя Потоцького[3]. У перекладі королівського привілею-дозволу польською мовою вжито термін «публічні школи»[4] чи «публічні школи латинські»[5].

Навчальний заклад діяв у приміщенні комплексу Бучацького монастиря.

Василь Маркусь[6], деякі польські автори стверджували, що М. В. Потоцький заснував школу, яку називали «Бучацьким колегіумом» (Collegium Buczackie)[7][8].

Спочатку викладали вісім учителів, з яких один був ігуменом монастиря та префектом (директором) гімназії, інші навчали інфіми, граматики і синтакси, поетики і риторики, решта — вчителі інших предметів[2].

Кількість учнів у 1769—1770 шкільному році — 343, через це клас інфіми поділили на 3 відділи (2-й, 3-й відділи відповідали пізнішим підготовчим класам). У школі викладали релігію, історію з географією, фізику, вивчали твори давніх класичних письменників (латинських, грецьких). Учні перших класів були зобов'язані вправлятись в писанні елегій, трагедій, комедій на подані вчителями теми, праці наприкінці року віддавали вчителям. Також вчилися виголошувати промови, мали руханкові вправи (фізкультура).

Вік гімназистів — від 8 до 26 років, навчались учні з Галичини, Поділля, Волині через добрий рівень викладання. На прохання василіян М. В. Потоцький у 1773 р. дозволив викладати філософію — почали діяльність вищі курси філософії. З цієї нагоди відбулось урочисте зібрання 6 листопада того ж року[9].

1781 року монастир та гімназію візитував протоігумен Галицької провінції ЧСВВ. 1782 року він призначив о. Михальського віце-ректором та префектом шкіл Бучача, о. Германа Вергановського[10] — директором конвікту, вчителем німецької мови[11].

18 жовтня 1784 вийшов губерніяльний декрет, яким гімназію та вищі філософські курси закрили[12]. 1784 р. після «йосифінських реформ» викладачі-василіяни повернулися до Литовської провінції ЧСВВ, монастир утратив учителів. Уряд відкрив у приміщенні гімназії головну школу[13][14].

На підставі губерніяльних декретів від 7 листопада 1803 та серпня 1804 р. поряд з головною школою знову відкрили гімназію, яка складалася з 5 відділів: інфіма, граматика, синтакса, поетика, риторика. 1814 р. запроваджено австрійську шкільну систему навчання, яку почали запроваджувати 1807 року: кожен предмет вів інший учитель. 1819 р. повернуто стару систему: в кожному класі всі предмети викладав один учитель (крім релігії, яку в усіх класах вів катехит). Від 1821 до 1859 року гімназія була 6-класною[15].

1853 року громада міста Бучача внесла просьбу до уряду, щоби він перевів на свій баланс утримання місцевої гімназії при монастирі Василіян та зобов'язалася для цього додавати на покриття витрат 1200 зол. рин. щороку, однак тодішнє міністерство її відкинуло. 1859 року 6-класну василіянську гімназію перетворили на нижчу 4-класну[16]. Від 1871 року громада Бучача відновила намагання переконати уряд взяти на себе утримання закладу. Міністерство, здавалося, не було проти, однак на запит в тім ділі прокураторія скарбу 1878 року ствердила, що уряд не може перемінити гімназії, заснованої приватною фундацією, на державну, а може тільки заснувати власну, а в такім випадку монастир не зобов'язаний давати на це своїх фондів. Тоді міністерство згодилося заснувати власну гімназію, але зажадало, щоби будинок для гімназій і т. зв. «потреби рїчеві» дала громада в порозумінні з монастирем, що дало початок перемовинам громади і монастиря. До заходів громади оо. Василіяни поставилися пасивно, а 1882-го заявили, що готові відступити 7 зал у своєму будинку та приладдя і доплачувати річно 1050 зол. рин. з огляду на свій обов'язок утримання 3-х ченців до науки в гімназії (щороку на одного 350 зол. рин.). Громада від себе жертвувала річну доплату 1200 зол. рин., обслуговування і опалення. Після таких пропозицій уряд згодився заснувати 1884 року власну гімназію, але спочатку зажадав від громади і монастиря правних декларацій. 1884-го міністерство, на представлення Краєвої ради шкільної, утворило провізоричну посаду при гімназії для одного суплента (кошт державний), а на більше не погодилося[17].

1853 року гімназійна бібліотека налічувала 203 томи, до яких 1854-го додалося 43[18]. 1856 р. за дорученням уряду створено 2-річні курси підготовки вчителів — так звану «препаранду», з якої потім утворили вчительські семінарії.

Кількість учнів у 1878—1879 шкільному році — 182[19].

Перемовини щодо передачі гімназії під опіку держави велись ще до 1882 року[20].

Перестала діяти 15 липня 1893[21].

Відомі люди

Директори (за шематизмами Королівства Галичини і Володимирії)

Префекти (директори), за Я. Стоцьким

Іпполит Вонсовський, Діонізій Йодейко, Мелетій Гедройц[72], Порфирій Важинський, Никанор Липинський, Партеній Терлецький, Теодозій Шуйський, Софрон Гродзинський, Мелетій Луцький, Теодозій Старкевич, Ісидор Роговський, Атаназій Фальковський, Олександр Журавський, Михайло Шелепін, Доротей Михальський, Аполон Забатий, Софрон Полянський, Антон Лотоцький, Іван Дамаскин Радецький, Еміліян Коссак (префект, зокрема, у 1839[36]), Юстин Іневич, .[73]

Викладачі

Учні

Примітки

  1. Боднарук, І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 66.
  2. 2,0 2,1 Залеський, О. Наше шкільництво від сивої давнини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 817.
  3. 3,0 3,1 Стоцький, Я. Бучацький монастир отців Василіян… — С. 92.
  4. Akta grodskie і ziemskie z czasów Rzeczpospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie… — Lwów, 1868. — T. 1. — S. 145–146. (пол.), (лат.)
  5. Barącz, S. Pamiątki buczackie… — S. 114.
  6. Маркусь, В. Шкільництво на Україні // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—2003. — ISBN 5-7707-4048-5. — Т. 10. — С. 3858.
  7. Czyż, A. S., Gutowski, B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 118 il. — S. 22. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
  8. Barącz, S. Pamiątki buczackie… — S. 116.
  9. Стоцький, Я. Бучацький монастир отців Василіян… — С. 94.
  10. Никола Андрусяк писав Верхановського.
  11. 11,0 11,1 Андрусяк, Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 48–49.
  12. 12,0 12,1 Лукань, с. 762.
  13. Залеський, О. Наше шкільництво… — С. 818.
  14. Вочевидь, її іноді хибно називають як «головна нормальна школа».
  15. Лукань, с. 763.
  16. У працях авторів можна зустріти інші дати: 1860 → див.: Залеський, О. Наше шкільництво від сивої давнини… — С. 818; 1870 → див.: Barącz, S. Pamiątki buczackie… — S. 132.
  17. Гимназія в Бучачи // Діло. – 1890. – 1 січня.
  18. Gymnazjun w Buczaczu // Dodatek Tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. — 1855. — № 20 (19 maja). — S. 80. (пол.)
  19. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 825.
  20. Barącz, S. Pamiątki buczackie… — S. 150.
  21. о. Назарко, І. Марійські дружини в Бучачі // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 233.
  22. Schematismus der Königreiches Galizien und Lodomerien für das jahr 1819. — Lemberg, 1819. — S. 470.
  23. Schematismus… für das jahr 1820. — Lemberg, 1820. — S. 516.
  24. Schematismus… für das jahr 1823. — 1823. — S. 508.
  25. Schematismus der Königreiche Galizien und Lodomerien für das jahr 1824. — Lemberg, 1824. — S. 520.
  26. Schematismus… für das jahr 1825. — 1825. — S. 514.
  27. Schematismus… für das jahr 1826. — 1826. — S. 462.
  28. Schematismus… für das jahr 1828. — 1828. — S. 489.
  29. Schematismus… für das jahr 1830. — Lemberg, 1830. — S. 367.
  30. Schematismus… für das jahr 1831. — 1831. — S. 372.
  31. Schematismus… für das jahr 1832. — 1832. — S. 360.
  32. Schematismus… für das jahr 1833. — 1833. — S. 371.
  33. Schematismus der Könidreiche Galizien und Lodomerien für das jahr 1834. — Lemberg, 1834. — S. 392.
  34. Schematismus… für das jahr 1836. — 1836. — S. 390.
  35. Schematismus… für das jahr 1838. — 1838. — S. 402.
  36. 36,0 36,1 Schematismus… für das jahr 1839. — 1839. — S. 423.
  37. Schematismus… für das jahr 1841. — 1841. — S. 435.
  38. Provinzial Handbuch des Königreiche Galizien und Lodomerien für das jahr 1844. — Lemberg, 1844. — S. 451.
  39. Provinzial-handbuch… für das jahr 1845. — 1845. — S. 469.
  40. Provinzial-handbuch… für das jahr 1846. — 1846. — S. 477.
  41. Handbuch… für das jahr 1851. — Lemberg, 1851. — S. 596.
  42. Handbuch… für das jahr 1852. — 1852. — S. 578.
  43. Handbuch… für das jahr 1853. — 1853. — S. 582.
  44. Handbuch… für das jahr 1854. — Lemberg, 1854. — S. 595.
  45. Handbuch… für das jahr 1855. — 1855. — S. 430.
  46. Handbuch… für das jahr 1856. — 1856. — S. 184.
  47. Handbuch… für das jahr 1857. — 1857. — S. 243.
  48. Handbuch des Lemberger Statthalterei-Gebietes in Galizien für das jahr 1859. — Lemberg, 1859. — S. 175.
  49. Handbuch… für das jahr 1860. — 1860. — S. 173.
  50. Handbuch… für das jahr 1861. — 1861. — S. 255—256.
  51. Handbuch… für das jahr 1862. — 1862. — S. 274.
  52. Handbuch… für das jahr 1863. — 1863. — S. 277.
  53. Handbuch… für das jahr 1864. — 1864. — S. 278—279.
  54. Handbuch… für das jahr 1865. — 1865. — S. 283.
  55. Handbuch des Statthalterei-Gebietes in Galizien für das jahr 1866. — Lemberg, 1866. — S. 284.
  56. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1870. — Lwów, 1870. — S. 394.
  57. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1871. — 1871. — S. 389—390.
  58. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1872. — 1872. — S. 373—374.
  59. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1873. — 1873. — S. 375.
  60. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1874. — 1874. — S. 403.
  61. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1875. — 1875. — S. 398.
  62. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1876. — 1876. — S. 406.
  63. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1877. — 1877. — S. 388.
  64. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1878. — 1878. — S. 369.
  65. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1880. — 1880. — S. 365.
  66. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1885. — 1885. — S. 353.
  67. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1886. — 1886. — S. 353.
  68. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1888. — 1887. — S. 353.
  69. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1888. — 1888. — S. 352.
  70. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1889. — 1889. — S. 390.
  71. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… na rok 1890. — 1890. — S. 390.
  72. Так у джерелі.
  73. Стоцький, Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні… — С. 99.
  74. Варлаам Компаневич* (1777—1858)
  75. 75,0 75,1 Лукань, с. 764.
  76. Hahn, W. Antoniewicz Bołoz Mikołaj (†1885) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1935. — Т. I, zeszyt 1. — S. 139–140. (пол.)
  77. Гуцал, П., Ханас, В. Білінський Леон // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 133. — ISBN 966-528-197-6.
  78. Наталя з Галущинських. Язловець // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 678.
  79. Арсенич, П. Голубович Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 387. — ISBN 966-528-197-6.
  80. Хома, В. Левицький Остап Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 332. — ISBN 966-528-199-2.
  81. Городиський, Л., Зінчишин, І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 44 арк. іл. — С. 263. — ISBN 966-7255-01-8.
  82. Дуда, І., Ткачов, С., Ханас, В. Лям Ян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 418—419. — ISBN 966-528-199-2.
  83. Fras, Z. Savczyńnski Zygmunt (1826—1893) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : РАN, 1994. — T. XXXІV/2, zeszyt 145. — S. 290–294. (пол.)
  84. Головин, Б., Мельничук, Б., Пиндус, Б. Сіменович Володимир Львович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 263. — ISBN 978-966-528-279-2.
  85. Дуда, І., Пиндус, Б. Сосенко Модест Данилович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 582. — ISBN 978-966-528-318-8.
  86. о. Назарко, І. Лицар в чернечій рясі // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 111.
  87. Кметь, І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 631.
  88. Андрусяк, Н. // Минуле Бучаччини / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 52.
  89. In II Gramm. classe

Джерела, література

  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
  • Гимназія в Бучачи // Дѣло. — 1890. – 1 січня.
  • Лукань, Р. Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 755—772.
  • Стоцький, Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні. До 300-ліття заснування. — Жовква : Місіонер, 2011. — 216 с. + 24 с. вкл. — ISBN 978-966-658-239-6.
  • Стоцький, Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — 160 с.: іл. — Шаблон:ISBN.
  • Barącz, S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
  • OO. Bazyljanie w Buczaczu dawniej a dziś // Słowo Polskie. — Lwów, 1923. — № 239 (1 wrz.). — S. 4.

Зауваги

Ambox content.png


Шаблон:Навчальні заклади Тернопільської області