Бучацька василіянська гімназія

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Гімназія
Бучацька василіянська гімназія
комплекс Бучацького монастиря ЧСВВ
комплекс Бучацького монастиря ЧСВВ
Розташування: м. Бучач
Заснування: 22 жовтня 1754, 1804
Закриття: 18 жовтня 1784, 1893

Бучацька василіянська гімназія — колишній греко-католицький навчальний заклад у місті Бучачі (нині районний центр на Тернопільщині, Україна). Єдина гімназія — греко-католицький навчальний заклад до поділів Польщі[1].

Фундатор гімназії Микола Василь Потоцький

Відомості

У Бучачі діяла богословська (теологічна) школа з руською (народною) мовою навчання при місцевому монастирі оо. Василіян (перед відкриттям гімназії в ній працювали шестеро учителів[2]). Богословська школа, за визначенням Ярослава Стоцького, була рівнозначною семінарії[3], гімназію відкрили на її базі.

Гімназія заснована привілеєм правителя Республіки Обидвох Націй (Речі Посполитої) Авґуста III Фрідріха, виданим у Варшаві 22 жовтня 1754, на прохання дідича Бучача Миколи Василя Потоцького[3]. У перекладі королівського привілею-дозволу польською мовою вжито термін «публічні школи»[4] чи «публічні школи латинські»[5].

Навчальний заклад діяв у приміщенні комплексу Бучацького монастиря.

Василь Маркусь[6], деякі польські автори стверджували, що М. В. Потоцький заснував школу, яку називали «Бучацьким колегіумом» (Collegium Buczackie)[7][8].

Спочатку викладали вісім учителів, з яких один був ігуменом монастиря та префектом (директором) гімназії, інші навчали інфіми, граматики і синтакси, поетики і риторики, решта — вчителі інших предметів[2].

Кількість учнів у 1769—1770 шкільному році — 343, через це клас інфіми поділили на 3 відділи (2-й, 3-й відділи відповідали пізнішим підготовчим класам). У школі викладали релігію, історію з географією, фізику, вивчали твори давніх класичних письменників (латинських, грецьких). Учні перших класів були зобов'язані вправлятись в писанні елегій, трагедій, комедій на подані вчителями теми, праці наприкінці року віддавали вчителям. Також вчилися виголошувати промови, мали руханкові вправи (фізкультура).

Вік гімназистів — від 8 до 26 років, навчались учні з Галичини, Поділля, Волині через добрий рівень викладання. На прохання василіян М. В. Потоцький у 1773 році дозволив викладати філософію — почали діяльність вищі курси філософії. З цієї нагоди відбулось урочисте зібрання 6 листопада того ж року[9].

1781 року монастир та гімназію візитував протоігумен Галицької провінції ЧСВВ. 1782 року він призначив о. Михальського віце-ректором та префектом шкіл Бучача, о. Германа Вергановського[10] — директором конвікту, вчителем німецької мови[11].

18 жовтня 1784 вийшов губерніяльний декрет, яким гімназію та вищі філософські курси закрили[12]. Того року після «йосифінських реформ» викладачі-василіяни повернулися до Литовської провінції ЧСВВ, монастир утратив учителів. Уряд відкрив у приміщенні гімназії головну школу[13][14].

На підставі губерніяльних декретів від 7 листопада 1803 та серпня 1804 року поряд з головною школою знову відкрили гімназію, яка складалася з 5 відділів: інфіма, граматика, синтакса, поетика, риторика. 1814 року запроваджено австрійську шкільну систему навчання, яку почали запроваджувати 1807 року: кожен предмет вів інший учитель. 1819 року повернуто стару систему: в кожному класі всі предмети викладав один учитель (крім релігії, яку в усіх класах вів катехит). Від 1821 до 1859-го гімназія була 6-класною[15].

1853 року громада міста Бучача внесла прохання до уряду, щоби він перевів на свій баланс утримання місцевої гімназії при монастирі Василіян та зобов'язалася для цього додавати на покриття витрат 1200 зол. рин. щороку, однак тодішнє міністерство її відкинуло. 1859 року 6-класну василіянську гімназію перетворили на нижчу 4-класну[16]. Від 1871 року громада Бучача відновила намагання переконати уряд взяти на себе утримання закладу. Міністерство, здавалося, не було проти, однак на запит у цій справі прокураторія скарбу 1878 року ствердила, що уряд не може перемінити гімназії, заснованої приватним коштом, на державну, а може тільки заснувати власну, а в такому випадку монастир не зобов'язаний підтримувати діяльність такого закладу. Тоді міністерство згодилося заснувати власну гімназію, але зажадало, щоби будинок для гімназій і т. зв. «потреби рїчеві» дала громада в порозумінні з монастирем, що дало початок перемовинам громади і монастиря. До заходів громади отці Василіяни поставилися пасивно, а 1882-го заявили, що готові відступити сім зал у своєму будинку та приладдя і доплачувати річно 1050 золотих ринських з огляду на свій обов'язок утримання 3-х ченців до науки в гімназії (щороку на одного 350 зол. рин.). Громада від себе жертвувала річну доплату 1200 зол. рин., обслуговування і опалення. Після таких пропозицій уряд згодився заснувати 1884 року власну гімназію, але спочатку зажадав від громади і монастиря правних декларацій. Того ж року міністерство, на представлення Крайової шкільної ради, утворило провізоричну посаду при гімназії для одного суплента (кошт державний), а на більше не погодилося[17].

1853 року гімназійна бібліотека налічувала 203 томи, до яких 1854-го додалося 43[18]. 1856 р. за дорученням уряду створено 2-річні курси підготовки вчителів — так звану «препаранду», з якої потім утворили вчительські семінарії.

Кількість учнів у 1878—1879 шкільному році — 182[19].

Перемовини щодо передачі гімназії під опіку держави велись ще до 1882 року[20].

Перестала діяти 15 липня 1893[21].

Відомі люди

Директори (за шематизмами Королівства Галичини і Володимирії)

У 1847[72], 1848 роках посада була вакантною[73], 1849, за даними довідника «Provinzial Handbuch der Königreiche Galizien und Lodomerien» — такої посади не було[74].

Префекти (директори; за Я. Стоцьким)

Іпполит Вонсовський, Діонізій Йодейко, Мелетій Гедройц, Порфирій Важинський, Никанор Липинський, Партеній Терлецький, Теодозій Шуйський, Софрон Гродзинський, Мелетій Луцький, Теодозій Старкевич, Ісидор Роговський, Атаназій Фальковський, Олександр Журавський, Михайло Шелепін, Доротей Михальський, Аполон Забатий, Софрон Полянський, Антін Лотоцький, Іван Дамаскин Радецький, Еміліян Коссак (префект, зокрема, у 1839[36]), Юстин Іневич.[75]

Викладачі

Учні

Див. також

Примітки

  1. Боднарук, І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 66. — (Український архів, т. XXVII).
  2. 2,0 2,1 Залеський, О. Наше шкільництво від сивої давнини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 817. — (Український архів, т. XXVII).
  3. 3,0 3,1 Стоцький, Я. Бучацький монастир отців Василіян… — С. 92.
  4. Akta grodskie і ziemskie z czasów Rzeczpospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie… — Lwów, 1868. — T. 1. — S. 145–146. (пол., лат.)
  5. Barącz, S. Pamiątki buczackie… — S. 114.
  6. Маркусь, В. Шкільництво на Україні // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—2003. — ISBN 5-7707-4048-5. — Т. 10. — С. 3858.
  7. Czyż, A. S., Gutowski, B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 118 il. — S. 22. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
  8. Barącz, S. Pamiątki buczackie… — S. 116.
  9. Стоцький, Я. Бучацький монастир отців Василіян… — С. 94.
  10. Никола Андрусяк писав Верхановського.
  11. 11,0 11,1 Андрусяк, Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 48–49. — (Український архів, т. XXVII).
  12. 12,0 12,1 Лукань, с. 762.
  13. Залеський, О. Наше шкільництво… — С. 818.
  14. Вочевидь, її іноді хибно називають як «головна нормальна школа».
  15. Лукань, с. 763.
  16. У працях авторів можна зустріти инші дати: 1860 → див.: Залеський, О. Наше шкільництво від сивої давнини… — С. 818; 1870 → див.: Barącz, S. Pamiątki buczackie… — S. 132.
  17. Гимназія в Бучачи // Діло. — 1890. — 1 січня.
  18. Gymnazjun w Buczaczu // Dodatek Tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. — 1855. — № 20 (19 maja). — S. 80. (пол.)
  19. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 825. — (Український архів, т. XXVII).
  20. Barącz, S. Pamiątki buczackie… — S. 150.
  21. о. Назарко, І. Марійські дружини в Бучачі // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 233. — (Український архів, т. XXVII).
  22. Schematismus der Königreiches Galizien und Lodomerien für das jahr 1819. — Lemberg, 1819. — S. 470. (нім.)
  23. Schematismus der Königreiche Galizien… 1820… — S. 516.
  24. Schematismus… 1823… — S. 508.
  25. Schematismus der Königreiche Galizien… 1824… — S. 520.
  26. Schematismus der Königreiche Galizien… 1825… — S. 514.
  27. Schematismus der Königreiche Galizien… 1826… — S. 462.
  28. Schematismus der Königreiche Galizien… 1828… — S. 489. нім. 
  29. Schematismus der Königreiche Galizien… 1830… — S. 367.
  30. Schematismus… 1831. — 1831. — S. 372.
  31. Schematismus… 1832… — S. 360.
  32. Schematismus… 1833… — S. 371.
  33. Schematismus der Könidreiche Galizien… 1834… — S. 392.
  34. Schematismus der Königreiche Galizien… 1836… — S. 390.
  35. Schematismus der Königreiche Galizien… 1838… — S. 402.
  36. 36,0 36,1 Schematismus der Königreiche Galizien… 1839… — S. 423.
  37. Schematismus der Königreiche Galizien… 1841… — S. 435.
  38. Provinzial Handbuch des Königreiche Galizien und Lodomerien für das jahr 1844. — Lemberg, 1844. — S. 451.
  39. Provinzial-handbuch… 1845… — S. 469.
  40. Provinzial-Handbuch der Königreiche Galizien… 1846… — S. 477.
  41. Provinzial-Handbuch der Königreiche Galizien… 1851… — S. 596.
  42. Provinzial-Handbuch der Königreiche Galizien… 1852… — S. 578.
  43. Provinzial-Handbuch der Königreiche Galizien… 1853… — S. 582.
  44. Provinzial-Handbuch der Königreiche Galizien… 1854… — S. 595.
  45. Provinzial-Handbuch der Königreiche Galizien… 1855… — S. 430.
  46. Provinzial-Handbuch der Königreiche Galizien… 1856… — S. 184.
  47. Handbuch des Lemberger Statthalterei-Gebietes in Galizien für das jahr 1857… — S. 243.
  48. Handbuch des Lemberger Statthalterei-Gebietes… 1859… — S. 175.
  49. Handbuch… 1860. — 1860. — S. 173.
  50. Handbuch… 1861… — S. 255—256.
  51. Handbuch… 1862… — S. 274.
  52. Handbuch… für das jahr 1863. — 1863. — S. 277.
  53. Handbuch… 1864… — S. 278—279.
  54. Handbuch… für das jahr 1865… — S. 283.
  55. Handbuch des Statthalterei-Gebietes in Galizien für das jahr 1866. — Lemberg, 1866. — S. 284.
  56. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1870. — Lwów, 1870. — S. 394. (пол.)
  57. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1871… — S. 389—390.
  58. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1872… — S. 373—374.
  59. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1873… — S. 375.
  60. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1874… — S. 403.
  61. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1875… — S. 398.
  62. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1876… — S. 406.
  63. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1877… — S. 388.
  64. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1878… — S. 369.
  65. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1880… — S. 365.
  66. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1885… — S. 353.
  67. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1886… — S. 353.
  68. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1887… — S. 353.
  69. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1888… — S. 352.
  70. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1889… — S. 390.
  71. Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi… 1890… — S. 390.
  72. Provinzial Handbuch der Königreiche Galizien… 1847… — S. 485.
  73. Provinzial Handbuch der Königreiche Galizien… 1848… — S. 555.
  74. Provinzial Handbuch der Königreiche Galizien… 1849… — S. 514.
  75. Стоцький, Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні… — С. 99.
  76. Варлаам Компаневич* (1777—1858).
  77. 77,0 77,1 Лукань, с. 764.
  78. Hahn, W. Antoniewicz Bołoz Mikołaj (†1885) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1935. — Т. I, zeszyt 1. — S. 139–140. (пол.)
  79. Гуцал, П., Ханас, В. Білінський Леон // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 133. — ISBN 966-528-197-6.
  80. Наталя з Галущинських. Язловець // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 678. — (Український архів, т. XXVII).
  81. Арсенич, П. Голубович Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 387. — ISBN 966-528-197-6.
  82. Хома, В. Левицький Остап Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 332. — ISBN 966-528-199-2.
  83. Городиський, Л., Зінчишин, І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 44 арк. іл. — С. 263. — ISBN 966-7255-01-8.
  84. Дуда, І., Ткачов, С., Ханас, В. Лям Ян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 418—419. — ISBN 966-528-199-2.
  85. Fras, Z. Savczyńnski Zygmunt (1826—1893) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : РАN, 1994. — T. XXXІV/2, zeszyt 145. — S. 290–294. (пол.)
  86. Головин, Б., Мельничук, Б., Пиндус, Б. Сіменович Володимир Львович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 263. — ISBN 978-966-528-279-2.
  87. Дуда, І., Пиндус, Б. Сосенко Модест Данилович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ин. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 582. — ISBN 978-966-528-318-8.
  88. о. Назарко, І. Лицар в чернечій рясі // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 111. — (Український архів, т. XXVII).
  89. Кметь, І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 631.
  90. Андрусяк, Н. // Минуле Бучаччини / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та инші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, 1972. — С. 52. — (Український архів, т. XXVII).
  91. In II Gramm. classe

Джерела, література

Зауваги