Богдан Чепурко

Матеріал з Тернопедії
Перейти до: навігація, пошук
Поет, письменник,
народознавець, освітянин
Богдан Чепурко
Народження: с. Осівці, Шаблон:Тр-Бу, Тернопільська область, нині Україна
Громадянство: українець
СРСР - size Україна
Родина: батько — Петро, дружина — Марія з Чумарних
Освіта: Коропецька школа-інтернат, Львівський університет імені Івана Франка
Робота: завклубом у Зеленій біля Бучача, учитель у Збаражі, Бариші, Поточанах, Доброводах біля Збаража, науковий працівник і заввідділом Музею народної архітектури і побуту (Шевченківський гай) у Львові
Творчість: автор поетичних та прозаїчних збірок,
Відзнаки: премія «Благовіст», імені Маркіяна Шашкевича

Богдан Чепурко (нар. 26 серпня 1949, с. Осівці, нині Україна) — український поет, письменник, критик, культуролог, народознавець, редактор, освітянин, громадський діяч. Член Національної спілки письменників України (1990). Лавреат Всеукраїнської премії «Благовіст» (2000), Міжнародної премії Організації Оборони Чотирьох Свобід України за перемогу в конкурсі на найкращу Поему про Україну (2000), обласної премії імені Маркіяна Шашкевича (2005, Львів).

Життєпис

Богдан Чепурко народився 26 серпня 1949 в с. Осівцях Бучацького району на Тернопільщині в родині Петра Чепурка.

Закінчив Коропецьку середню школу-інтернат, філологічний факультет Львівського університету (1974, нині національний університет імені Івана Франка). Переслідувався КДБ.

Завідував сільським клубом у с. Зеленій на Бучаччині. Працював учителем української мови та літератури в селах Поточанах Бережанського району, Бариші — Бучацького, ДоброводиЗбаразького та м. Збаражі.

Від 1975 — у Львові: науковий працівник, завідувач відділу фольклору Музею народної архітектури і побуту, завідувач відділу мистецтва журналу «Жовтень» (нині «Дзвін»), редактор газет «Просвіта» й «Основа», завідувач відділу критики журналу «Річ»; член редколегії журналу «Основа» (м. Київ). Ініціятор створення гурту позадесятників.

Неодноразово перебував у Бучачі, де, зокрема, відвідував місцеву центральну районну книгозбірню[1].

Доробок

Книги

Збірки поезій:

  • «Сонячна дорога» (1984),
  • «Код спадковості» (1989),
  • «Подільська височина» (1997),
  • «Викрадення Європи» (2004),
  • «Ранні вірші» (2004),
  • «Вилітає ластівка з пейзажу» (2005),
  • «Дві поеми» (2006),
  • «Сезон мертвих дощів» (2006).

Книжки для дітей:

  • «Чом ти, гуско, боягузка?» (1988),
  • «Вітер нашої землі» (1990),
  • «Ми зваримо борщику» (1995),
  • буквар «На білому світі» (1997),
  • читанка «Хрещатий барвінок» (2004).

Народознавчі трактати:

  • «Українці» (1991),
  • «Небесна родина» (1994).

Методичний посібник

  • «За образом і подобою Слова» (1997).

Збірка гумору

  • «Чепурески» (2006).

Упорядник книжечки

  • «Приказкове коло» (1994).

Примітки

  1. Власне дослідження автора — Дмитро Лоґуш.

Джерела

Зауваги